Нещодавно в соцмережах натрапив на жваве обговорення одного питання, дослівно воно звучало так: "В країні війна, ринок нерухомості працює навіть не на половину потужностей, а ціни ростуть. Хто його буде купувати?". В мене є відповідь: ростуть і будуть рости, адже закони ринку ніхто не скасовував. Інше питання, що робити із обмеженим платоспроможним попитом. На мою думку, відповіді треба шукати всередині ринку, а не зовні, сподіваючись винятково на репарації колись чи підтримку держави. Давайте про все за порядком.

Чому ціни ростуть

Ключовим фактором, що впливає на ціну квадрата, було і залишається зростання собівартість будівництва та супутніх витрат під впливом, в першу чергу, інфляційних процесів. Просто нагадаю, що у річному вимірі ми мали майже 27% інфляції. Тягне цінник договори і подовження, а подекуди й кардинальна зміна логістичних ланцюжків через втрату потужностей виробників певних будматеріалів у південних та східних областях та релокацію багатьох бізнесів. Окремо слід згадати вартість робочої сили, яка зросла в середньому на 37%, не варто забувати і про витрати на паливно-мастильні матеріали, техніку та товари й послуги 40 супутніх галузей, які задіяні в житловому будівництві. Гіперінфляція і курсові коливання вдарили по ринку.

Для розуміння: за минулий рік середньозважений показник собівартості будівництва в житлі зріс щонайменше на 45%. По окремих категоріях будматеріалів ми бачили зростання на рівні 30-70%. Рекордсмени бетон, скло, шпаклівка, дерево, залізо. Тож це безпосередньо відбивається на ціні квадрата.

Що робити з реальним попитом

Водночас стримуючим важелем до зростання цін є обмежений платоспроможний попит на ринку, а в окремі патові періоди навіть практично нульові продажі. В деякі місяці, якщо компанія продавала 5-10 квартир на місяць, - це вже був успіх і показник того, що люди довіряють бренду і вірять в продукт.

Весь цей час потрібно було продовжувати будувати, щоб люди мали час адаптуватись, переконатись у непохитності дій, в тому, що будують і добудують, щоб це було не в словах, а діях. Нічого не каже краще за твій продукт, його формат та ліквідність, а також за реальну будівельну динаміку на майданчику.

До речі, з кінця зими ситуація з реальним попитом стала покращуватись. А за весняні місяці команді вдалось повернути понад третину довоєнних показників, незважаючи на складність ситуації.

Чому нам вдалось? Вважаю, що тут спрацювала сума факторів, які можна при бажанні масштабувати і далі:

1. Ми поновили будівництво ще в червні 2022 року і, незважаючи на усі складнощі першого року повномасштабної війни, вперто робили своє і здали 19 тис. кв.м в експлуатацію.

2. Інвестори бачили, що компанія працює і потроху почали платити за договорами розтермінувань. Як результат, якщо на початку повномасштабного вторгнення за договорами розтермінування лише 10% сплачували справно, то тепер ця цифра сягає 50%.

Рівно половина тих, хто купив в нас нерухомість, не чекає завершення війни і вже виконує свої зобов'язання. Бо бачить, що кожна гривня з його кишені йде реально на будівництво, причому його ж будинка, а не просто в новий котлован. Зараз працюємо над тим, щоб до кінця року відсоток тих, хто сплачує за договорами розтермінування, був на рівні 80-90%.

3. Ми розробили фінансові інструменти підтримки та стимулювання попиту.

Наприклад, в жовтні-грудні ми пропонували спеціальні умови для сплати заборгованості та погашення розтермінування достроково. Пропонували вигідний курс: наприклад, 33-34 грн/$, реструктуризацію боргу, щоб почати оплати. Запустили программу гарантованої дохідності під 10% річних в доларах, програму за принципом trade in.

Звичайно, про обсяги угод, які були до війни, поки зарано мріяти. Відновлення і потенціал ринку буде напряму залежати від контрнаступу ЗСУ, а точніше - від його результатів і термінів. Вже зараз видно, що психологічно покупець та інвестор помалу готовий повертатись на ринок, якщо є повне співпадіння в його очікуваннях в осі ціна-цінність-терміни будівництва- реальна динаміка.

Автор: Олександр Насіковський, керуючий партнер групи компаній DIM