Фінансові новини
- |
- 20.05.26
- |
- 20:43
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Деньги от ферросплавов уплывают за рубеж
10:55 12.07.2012 |
Украинский парадокс: будучи крупнейшим поставщиком ферросплавов на мировой рынок, страна также массово их импортирует.
Воодушевленные планами правительства по импортозамещению, «Комментарии» начинают серию материалов о том, что конкретно и почему отечественные предприятия закупают за границей. Независимый эксперт рынка ГМК Александр Макаров рассказал, какую именно тактику использует «Приват» в борьбе за рынок ферросплавов.
- В последнее время в прессе вновь муссируется информация о монополизации группой «Приват» рынка ферросплавов. Приводится статистика, по которой Украина, будучи одним из главных поставщиков сплавов на внешние рынки, до сих пор их импортирует. Как вы считаете, подача такой картины отечественными медиа имеет под собой основания?
- Группа «Приват» действительно монополизировала рынок ферросплавов и пытается добиться от украинских заводов больших цен на ферросплав, чем те цены, по которым метпредприятия его импортируют. Кроме того, импорт ферросплавов, - независимо от страны-поставщика будь то США, Китай либо Македония, - подразумевает под собой предоплату, возможные временные неудобства, связанные с таможней, и прочее. Но даже при всем этом импортный продукт дешевле. И, кстати, при одинаковом высоком качестве импортных и отечественных ферросплавов. Группа «Приват» к тому же требует от украинских метзаводов подписания долгосрочных контактов. И сегодня, - при нестабильном спросе на металл, - металлургические предприятия оказываются в невыгодных условиях. «Приват» готов экспортировать на спотовом рынке, а с метзаводов пытается выжать по максимуму. И такую стратегию группа осуществляет приблизительно последние полтора года.
Но есть и обратная сторона. С украинских ферросплавных заводов, по сути, выводятся деньги. Ферросплав на экспорт проходит через украинскую таможню по $900 при реальной мировой цене в $1,2-1,5 тыс. Понятно, что разница остается на счетах трейдера группы «Приват». При этом заводы импортируют руду, добытую на принадлежащих «Привату» ГОКах в Австралии и Гане в 2-3 раза дороже ее рыночной стоимости. Естественно, что ни одно ферросплавное предприятие такого не выдержит. Вот и показывают ферросплавные заводы по несколько миллиардов гривен убытков каждый год. Что преподносится, как ухудшение рыночных условий и угроза потери тысяч рабочих мест у ферросплавщиков из-за необъяснимого упрямства украинских заводов, наращивающих по какой-то необъяснимой прихоти закупку ферросплавов за границей. И ясное дело, что исправить ситуацию можно только путем импортных пошлин. Хотя фактически происходящее в последние полтора года больше похоже на сознательное вымывание оборотного капитала за рубеж. Заводы же для восполнения ликвидности берут кредиты у «Приватбанка» - займы на миллиарды гривен. Аналогичная ситуация с некоторыми другими крупными активами группы «Приват». И долги пока только наращиваются.
В результате возникает такое себе хеджирование активов по-украински: если кто-то захочет забрать какое-либо предприятие, связанное с «Приватом», то этот новый собственник получит вместе с акциями и огромные долги перед «Приватбанком». Одновременно, если кто-то попытается надавить на «Приватбанк», возникнет огромное количество невозвратных кредитов со стороны предприятий группы - те миллиарды долларов, которые были взяты для пополнения оборотного капитала и через закупки сырья по завышенным ценам и дешевому сбыту продукции вполне легально оказались на счетах трейдеров. И, к сожалению, источниками этих кредитов являются депозиты физических и юридических лиц Украины, которые привлекаются «Приватбанком».
- Как же тогда будет развиваться ситуация вокруг стоимости продукции ферросплавных заводов для отечественных метпредприятий?
- Я думаю, что металлургические заводы победят.
- Почему?
- Дело в том, что у «Привата» не так уж много аргументов для лоббирования введения пошлин или квот. И если присмотреться к происходящему на рынке, становится все понятно. Да и возможностей отстаивать свои интересы у метзаводов больше. Попытка протолкнуть им сырье дороже мировых цен и повысить себестоимость их продукции на сегодня, - при нестабильном рынке сбыта и глубоко убыточной деятельности, - вызовет лишь удвоенный отпор.
|
zhykovskaya
14.07.12, , инфо
|
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Україна та Європейський Союз парафували текст Меморандуму про
взаєморозуміння щодо макрофінансової допомоги на суму 8,35 млрд євро в
рамках 90-мільярдного кредиту ЄС.
Що
ж так налякало багатьох правозахисників та юристів? Ми зібрали найбільш
скандальні, на думку критиків, статті, що з'явилися у новому Цивільному
кодексі.
З 15 липня 2026 року в Києві планують запровадити нові тарифи на проїзд у
комунальному громадському транспорті. Разовий квиток коштуватиме 30
гривень - майже в чотири більше, ніж зараз, повідомила пресслужба КМДА.
У межах
реформи мобілізаційної політики пропонується новий підхід до бронювання.
Відповідний законопроєкт "Про справедливе бронювання та участь у
обороні" № 15237 передбачає зміну самої концепції відстрочки.
Міністр закордонних справ Георгіос Герапетрітіс заявив, що "будь-яке
перетворення Середземного моря на театр військових дій не буде
терпітися".
Українська бізнес-делегація відвідає Белград 19-21 травня 2026 року в
рамках візиту до Сербії віцепрем'єра України Тараса Качки, повідомила
Торгово-промислова палата України.
Про це заявила голова Державної аудиторської служби Алла Басалаєва, повідомила пресслужба відомства.
Перш, ніж отримати у червні 2026 року перший транш макрофінансової
допомоги у розмірі 3,2 млрд євро в рамках 90-мільярдного кредиту від ЄС,
Україна має провести ряд реформ, включаючи подання законопроєкту про
оподаткування дешевих посилок.
Низка великих операторів роздрібного ринку підвищили вартість бензинів. Зростання склало від 0,50 грн/л до 1,00 грн/л.
За січень - квітень 2026 року загальна сума видатків державного бюджету
на 13,8% більше ніж за аналогічний період минулого року, обслуговування
держборгу вище на 11,6% від минулорічного показника.
Міністерство фінансів України 19 травня 2026 року на аукціоні з
розміщення облігацій внутрішньої державної позики залучило до державного
бюджету 2,3 млрд гривень.
В Україні оновлено правила організації міжнародних регулярних перевезень
автобусами, що передбачає зміну процедур та термінів відкриття чи
продовження маршруту, йдеться у повідомленні Міністерства розвитку
громад та територій.
Google почала розгортати нову функцію Android під назвою Contextual
Suggestions. Вона аналізує звички користувача, його повсякденні дії та
місцеперебування, щоб пропонувати підказки для наступних дій у
застосунках.
Компанія OpenAI додала підтримку мобільних пристроїв до свого
застосунку для програмування Codex. Відтепер користувачі можуть
працювати з сервісом через ChatGPT на Android та iOS, зокрема у тарифах
Free та Go.
YouTube анонсував функцію, яка дозволить купувати товари, що
показують у відео, безпосередньо під час перегляду телевізора.
Китайський автовиробник BYD Co. веде переговори з корпорацією
Stellantis NV та іншими європейськими автовиробниками щодо поглинання
недозавантажених заводів у регіоні.
Кожен користувач Windows хоча б раз у житті відчував цей специфічний
холод у грудях, коли після чергового оновлення драйверів система починає
поводитися як підліток у пубертаті: капризує, гальмує або просто
«радує» синім екраном смерті (BSOD).
Google тестує скорочений обсяг безплатного сховища для нових акаунтів
Gmail: замість звичних 15 ГБ деякі користувачі отримують лише 5 ГБ. Як
зазначає Android Authority із посиланням на звіти у Reddit, для більшого
- компанія пропонує додати і підтвердити номер телефону.
Україна розпочала розгортання власної супутникової мережі. Два перші апарати вже перебувають на орбіті.