Не встиг розпочатись 2026 рік, як Володимир Зеленський запустив "велике перезавантаження" політичної верхівки країни.

Лише 2 січня він анонсував одразу 5 кадрових ротацій, продовжив їх робити і 3 січня та каже, що не планує на цьому зупинятись.

Що відбувається? Який мотив рухає президентом? Та хто наступний може змінити одне крісло на інше? Про це - у огляді BBC News Україна.

Особиста справа президента

"Не звільнення, а ротації", - саме так Володимир Зеленський описує усе те, що відбувається останніми днями у країні.

Лише за 2 та 3 січня сталася ціла низка кадрових рішень:

І це - ще не кінець, каже президент.

"Що стосується всієї безпекової частини, що стосується всієї правоохоронної системи, я особисто буду займатися ротаціями абсолютно всіх керівників. Хтось із них був дуже довго, є різні причини. Із великою повагою, ми всі - в одній команді. Я думаю, що всі будуть залишатись на різних позиціях, різних високих позиціях, але безумовно будуть і заміни", - наголосив Зеленський.

Окремо він анонсував переформатування Державного бюро розслідувань шляхом законодавчих змін.

Для чого Буданов в ОП

Найбільш резонансним призначенням цих днів, без перебільшення, стало призначення керівника ГУР Кирила Буданова новим очільником Офісу президента.

По-перше, наступника Андрія Єрмака на цій посаді укранцям довелося чекати понад місяць.

По-друге, Зеленський так довго обирав заміну, що навіть припускав, що може обійтися без голови ОП.

По-третє, сам Буданов вважався ефективним керівником військової розвідки, адже саме під його командуванням підрозділи ГУР здійснили цілу низку визначних спецоперацій, зокрема, на території окупованого Росією Криму, тож багато хто не зрозумів логіку президента переводити його з "Острова" на Банкову.

BBC News Україна попросило президента пояснити логіку свого рішення з призначення Буданова в Офіс.

"Я посилюю переговорну команду. Ось що я роблю... Моя переговорна група повністю, включаючи секретаря РНБО Умєрова, на сьогодні повністю в цій будівлі (на Банковій - Ред.)", - відповів Зеленський у відповідь на питання ВВС.

Сам Буданов у день призначення назвав свою нову посаду "ще одним рубежем відповідальності перед країною".

"Продовжую служити Україні... Для мене це честь і відповідальність - в історичний для України час зосередитись на критично важливих питаннях стратегічної безпеки нашої держави", - наголосив він.

Зеленський уже заявив, що очікує від нового голови свого Офісу "у взаємодії із секретарем РНБО України та іншими необхідними керівниками й інституціями оновити і представити на затвердження стратегічні основи оборони та розвитку нашої держави".

Шмигалю знову шукають посаду

Не менше питань, ніж призначення Буданова в ОП, викликало і анонсоване Зеленським переведення віцепрем'єра та міністра цифрової трансформації Михайла Федорова у крісло керівника Міноборони, та виведення з цього міністерства поки що у невідомість нинішнього очільника МО Дениса Шмигаля.

І Федоров, і Шмигаль, за оцінками багатьох, вважалися ефективними керівниками на своїх посадах, відтак BBC News Україна попросило президента пояснити логіку свого кадрового рішення.

"Якщо нас чекає продовження війни, наша армія повинна бути максимально технологічною. Є великі плюси у системності Дениса Анатолійовича Шмигаля і є швидкість у технологічності Михайла Федорова", - зауважив Зеленський.

3 січня президент зустрівся зі Шмигалем та запропонував йому посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики.

"Дякую за системну роботу в Міністерстві оборони та процеси, які були активізовані для забезпечення захисту нашої держави. Саме така системність необхідна зараз для української енергетики. Це важливо, щоб після кожного російського удару ми могли оперативно відновлювати зруйноване і щоб розвиток української енергетики був стабільним та достатнім для українських потреб", - зазначив президент.

Сам Шмигаль наразі цю розмову із Зеленським публічно не коментував.

І поки він офіційно ще не звільнений із Міноборони і так само офіційно ще не призначений у Міненерго, користувачі соцмереж жартують про нього як про універсального солдата, який готовий закрити собою будь-яку проблемну сферу в управлінні державою.

Малюк: звільнити не можна залишити

Після призначення нового голови ОП чи не найголовнішою інтригою стало те, чи спробує Володимир Зеленський перемістити нинішнього очільника Служби безпеки України Василя Малюка на якусь іншу державну посаду.

Непублічні коментарі про ймовірність такого сценарію почали з'являтись ще увечері 2 січня, а вже наступного дня ціла низка топ-військових виступили із заявами на підтримку чинного голови СБУ та застерегли президента від можливого звільнення Малюка.

"Ефективність рішень голови Служби вимірюється не публічністю операцій, а рівнем внутрішньої безпеки та впливом на боєздатність противника. Результати цієї роботи відчутні як на полі бою, так і в тилу... Війна швидко розставляє все на свої місця. У цьому сенсі Василь Малюк - саме там, де має бути", - наголосив керівник Угруповання обʼєднаних сил, генерал-майор Михайло Драпатий.

Підтримав Малюка і командир 1-го корпусу НГУ "Азов", полковник Денис Прокопенко.

"Василь Васильович - професіонал, який максимально занурений в деталі складної роботи його підлеглих, котра приносить величезну користь справі захисту України. Його подекуди нестандартні рішення та ефективне управління, а також беззаперечний авторитет серед особового складу дозволяють СБУ успішно виконувати поставлені перед ними завдання. Для нашої держави велика удача мати такого компетентного та відданого країні керівника СБУ під час війни", - зазначив "Редіс".

На захист голови Служби безпеки став і командир 3-го армійського корпусу Андрій Білецький.

"Заміна Василя Малюка - це пряме ослаблення одного з найефективніших елементів української воєнної машини. Будь-яка кадрова заміна на цьому етапі, наголосив він, - ризик для фронту і обороноздатності держави", - заявив він.

BBC News Україна поцікавилось у Володимира Зеленського, як він реагує на такі заяви топ-військових, на що президент відповів: "Всіх поважаю, (але - Ред.) я буду робити ті ротації, які я вирішив зробити".

Відповідно до чинного українського законодавства, голову Служби безпеки України призначає та звільняє з посади Верховна Рада за поданням президента.

Тож, якщо навіть Зеленський внесе таку пропозицію до парламенту, це ще не означає, що вона знайде достатню підтримку у сесійній залі.

До того ж, окремі депутати уже висловили свій категоричний протест проти такого можливого рішення президента.

"Парламент може чудово врешті протистояти такому рішенню і не дати голоси. Ну не кнопки ж! Принаймні станом на зараз, голосів як на відставку, так і за нового кандидата - не буде. Я особисто голос за відставку не дам", - уже заявила представниця фракції "Голос" та комітету з питань національної безпеки, оборони і розвідки Соломія Бобровська.

Сирський: знову не до звільнення

На відміну від ледь не одностайного схвалення роботи голови СБУ Малюка, у частини військових та політиків є питання до нинішнього головкома Олександра Сирського.

Саме через вимогу його відставки колишня "слуга народу", а нині позафракційна Мар'яна Безугла нещодавно ледь не заблокувала важливий пленарний тиджень Верховної Ради.

Тим часом Володимир Зеленський каже, що Сирського наразі звільняти не збирається.

Разом з цим президент зазначив, що кадрові ротації все ж таки торкнуться війська, щоправда пізніше.

"Але щоб до цього дійти, я повинен бути впевнений, що все інше перезавантажено і все інше працює... Ми говоримо про кроки один за одним, а не говоримо, що сьогодні ми готові замінити головкома. Сьогодні заміна головкома не передбачається", - підкреслив Зеленський.

Наразі усі кадрові ротації, за його словами, є необхідним елементом, що посилить Україну зсередини.

"Якщо наші партнери не змусять Росію зупинити війну, буде інший шлях - захищатись. І ось в цей момент потрібні будуть свіжі сили. І тому я йду паралельним перезавантаженням всіх структур, на всяк випадок", - наголошує президент.

А тим часом соцмережі, спостерігаючи за темпами кадровиш рішень, жартують: "Якщо так піде далі, під ранок матимемо нового ректора КНУКіМ і нового Папу у Ватикані".