Еммануель Макрон і Володимир Зеленський назвали можливі гарантії безпеки, які готові надати Києву партнери в рамках мирної угоди. Зокрема, як заявили лідери у Парижі, 26 країн готові надіслати в Україну свій контингент або засоби для сил стримування. Остаточне рішення очікується упродовж "найближчих тижнів". Після того, як свій внесок визначать США.

У Парижі зустрілися лідери Коаліції охочих - понад 30 держав ЄС, НАТО та їхніх союзників, які пообіцяли допомогти із безпекою України одразу після можливого припинення вогню.

Головна мета - надати Києву надійні гарантії безпеки в разі перемир'я або мирної угоди з Росією і переконати США взяти ключову участь у цьому.

Засідання очолили президент Франції Емануель Макрон і премʼєр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Особисто на зустріч до Парижа прибули шестеро лідерів країн ЄС - зокрема Фінляндії, Данії та Польщі - а також керівництво Євросоюзу і президент Зеленський.

Решта лідерів, серед них генсек НАТО Марк Рютте, приєдналися по відеозв'язку.

На зустріч Коаліції охочих до Франції прибув також спецпредставник президента США Дональда Трампа Стівен Віткофф.

Після засідання він особисто зустрівся з Володимиром Зеленським, а потім лідери зателефонували Дональду Трампу.

Як повідомили у британському уряді, під час засідання Кір Стармер наголосив, що країни Коаліції охочих мають "піти ще далі, щоб чинити тиск на Путіна з метою припинення воєнних дій", і підтримав постачання Україні далекобійних ракет.

"Прем'єр-міністр також підтримав заяви партнерів Коаліції добровольців про постачання Україні ракет дальнього радіусу дії для подальшого посилення оборонних можливостей країни", - йдеться у повідомленні.

Після зустрічі Коаліції охочих Макрон і Зеленський виступили на брифінгу.

Президент Франції підсумував, що за столом переговорів 4 вересня зібралися лідери 35 країн - це найбільша зустріч за кількістю учасників у подібному форматі.

Серед них, за його словами, 26 країн формально підтвердили намір надіслати свій контингент в Україну або засоби сил стримування як гарантії безпеки в разі перемирʼя.

"26 країн чітко формалізували їхній внесок. Документ, який у нас сьогодні є, це документ військового планування, де 26 голів генштабів і міністрів оборони підтвердили те, що вони готові зробити в залежності від своїх здатностей", - заявив Макрон.

Ця робота, за словами французького президента, буде продовжена і фіналізована з президентом Трампом - важливо, яку підтримку може надати США.

Він також зазначив, і це підтвердив президент Зеленський, що лідери Коаліції погодилися, що обмежень щодо розміру сил і спроможностей української армії бути не може. Натомість партнери прагнуть відновити ЗСУ, аби вони могли стримувати потенційну агресію у майбутньому.

Впродовж найближчих тижнів має бути фіналізований внесок США у гарантії безпеки для України. Про це учасники Коаліції охочих домовилися з Трампом під час телефонної розмови у четвер.

Після узгодження гарантій безпеки від партнерів мають відбутися мирні переговори: можливо, зустріч Зеленського та Путіна, потім - тристороння за участі Трампа, а пізніше й 4-стороння за участі європейських країн.

"Якщо Росія буде відмовлятися, ми з Америкою дамо чітку відповідь і підемо на додаткові санкції", - заявив Макрон.

Зеленський у свою чергу заявив, що економічний тиск на Росію працює, і російська економіка від нього страждає. За словами президента, під час зустрічі обговорили нові санкції та тарифи щодо Росії.

"Ключ до миру - позбавлення російської машини війни грошей і ресурсів", - сказав Зеленський.

Базова рамка безпекових гарантій, яку анонсували після саміту у Вашингтоні, за словами Зеленського, готова.

Її центральним елементом є сильна українська армія. Втім, які країни і в якому форматі братимуть участь у гарантіях, ще буде визначено: хто може допомогти в повітрі, на морі, в кіберпросторі.

Зеленський заявив також, що європейські оборонні підприємства працюють недостатньо: "обсяги мають більшими, і швидкість має бути більшою", а Україна має допомогти Європі бути технологічною. Водночас значні українські виробничі потужності, як зазначив він, не використовуються через дефіцит або брак коштів - лише 60 відсотків всієї зброї, яку використовує ЗСУ, вироблено в Україні.

Окремим питанням на зустрічі Коаліції охочих був захист неба над Україною.

"Це порятунок життів. Допоки немає миру, наші люди не повинні залежати від російських атак, російських ракет і іранських дронів. Це важливо. І це можливо", - заявив Зеленський.

Передумови зустрічі

Напередодні зустрічі Коаліції охочих в Китаї відбувся саміт Шанхайської організації співробітництва, в якій взяв участь президент Росії Володимир Путін. Під час свого візиту він також відвідав найбільший в історії Китаю військовий парад - разом із північнокорейським лідером Кім Чен Ином і ще двома десятками високопосадовців із країн "глобального Півдня".

У Китаї Путін дав пресконференцію, на якій обговорював зокрема питання легітимності президента України Володимира Зеленського та можливість зустрічі з ним для обговорення завершення війни в Україні.

Путін знову заявив, що повноваження Володимира Зеленського на посаді президента, на його думку, закінчилися, а необхідність зустрічі з ним поставив під сумнів.

Очільник Кремля підтвердив повідомлення преси про те, що проведення зустрічі із Зеленським йому пропонував президент США Дональд Трамп. При цьому Путін запропонував організувати таку зустріч у Москві.

На запитання, чи завершиться найближчим часом те, що в Росії називають "спеціальною військовою операцією", Путін відповів, що "якщо здоровий глузд усе ж переможе, то домовитися про прийнятний варіант припинення цього конфлікту можна".

"Якщо ні, то нам доведеться вирішити всі поставлені перед нами завдання збройним шляхом", - наголосив він.

На заяви Путіна про зустріч із Зеленським відреагував міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Він зазначив, що зараз щонайменше сім країн готові прийняти зустріч лідерів України та Росії, щоб покласти край війні.

"Однак Путін продовжує морочити всім голову, висуваючи завідомо неприйнятні пропозиції", - написав Сибіга в соцмережі Х і додав, що "лише посилення тиску може змусити Росію врешті-решт поставитися до мирного процесу серйозно".

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі у розмові з BBC припустив, що Путін вихвалявся на словах - у той час, як насправді Росія перебуває під тиском. Він також похвалив президента США Дональда Трампа, який, за його словами, "ввів Путіна до переговорів" і "не виключив жодних варіантів", попри широку критику теплого прийому, який Трамп влаштував російському лідеру минулого місяця на Алясці.

У вівторок президент Трамп заявив, що "розчарований" Путіним, але він уже говорив про це й раніше.

Він також погрожував покарати російського лідера за очевидну відмову припинити війну - або навіть за відмову зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським для мирних переговорів.

У середу, під час зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким у Білому домі, Трамп у відповідь журналістам заявив, що не має нового послання для Володимира Путіна і чекає на його рішення.

"У мене немає послання президенту Путіну. Він знає, яке моє ставлення. Він повинен ухвалити рішення. Я буду або задоволений, або ні. Якщо ні - ви побачите, що станеться", - сказав Трамп.

За його словами, Росія вже втратила "сотні мільярдів доларів" через вторинні санкції, накладені на Індію за те, що вона купує російську нафту.

Гарантії безпеки

Напередодні зустрічі Коаліції охочих джерело в Єлисейському палаці заявило, що група готова надати гарантії безпеки Україні і чекає лише на підтвердження США того, що вони діятимуть як кінцевий гарант.

Запропонована угода включає продовження навчання та постачання зброї для української армії.

Вона також передбачає можливість розгортання європейських військ в Україні - у невизначеній кількості - для стримування будь-якої майбутньої російської агресії.

Попереднє засідання Коаліції охочих відбулося 19 серпня у форматі відеоконференції. Тоді обговорювали результати переговорів у Білому домі за участі Дональда Трампа, Володимира Зеленського та європейських лідерів.

Після саміту у Вашингтоні Зеленський повідомив, що США готові долучитися до гарантій безпеки, і вони мають бути формалізовані протягом 7-10 днів.

Серед них, як заявив президент, три головні пункти: підтримка внутрішнього виробництва зброї, пакет американської зброї на 90 млрд доларів (зокрема літаки та системи ППО), а також українське виробництво дронів і їхній експорт.

Після встановлення гарантій безпеки, за словами Зеленського, він розраховував отримати зустріч у тристоронньому форматі з президентами Росії та США, втім Дональд Трамп запропонував провести спочатку двосторонню зустріч із Путіним.

Тим часом, повітряні атаки Росії посилилися як за частотою, так і за масштабом. У ніч на 3 вересня Росія запустила по Україні понад 500 безпілотників та 24 крилаті ракети.

Вдень 4 вересня, поки тривав візит європейських лідерів у Парижі, російська армія поцілила ракетою у передмістя Чернігова.

Росіяни вдарили по співробітниках гуманітарної місії, які проводили розмінування, повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський.

Двоє людей загинули, пʼятеро поранені.

Минулого тижня російська ракета влучила в багатоквартирний будинок у Києві, вбивши 22 людини, в тому числі чотирьох дітей.

Ігор Магаринський вижив лише тому, що тієї ночі його не було в місті. Його дружина Наталія була в їхній квартирі на п'ятому поверсі і не дісталася до сховища. Йому довелося опізнавати її тіло в морзі.

"Що це за стратегічна ціль? - запитав він, оглядаючи парковку та технічний коледж неподалік. - Тут нічого немає".

Зараз Ігор не бачить жодної перспективи миру з Росією. І, як і багато українців, він розлючений на Дональда Трампа за те, що той розстелив червону доріжку на Алясці для Володимира Путіна.

"Мирні переговори з Путіним? З цим ****? - запитує Ігор фразою із суцільних матюків, - Вмирають мирні люди".