До кінця поточного року вартість військової допомоги, наданої країнами Північноатлантичного альянсу (НАТО) Україні для захисту від російської агресії, становитиме близько 50 мільярдів доларів, як і в попередньому році.

З січня на ці цілі члени Альянсу виділили вже 33 мільярди доларів. Про це розповів голова військового комітету НАТО Джузеппе Каво Драгоне в інтерв'ю італійському виданню Corriere della Sera, оприлюдненому в суботу, 23 серпня.

Відповідаючи на запитання про подальші дії НАТО на тлі охолодження надій на успішне просування переговорів щодо мирного врегулювання в Україні, Драгоне підкреслив: "Ми маємо намір продовжувати військову допомогу і навіть збільшити її. Тепер ясно, що українці шукають діалогу, але росіяни не хочуть цього і тягнуть час".

"Я сподіваюся, що будуть посилені санкції, спрямовані на посилення внутрішньої напруженості проти (президента РФ Володимира. - Ред.) Путіна. Наша надія полягає в тому, щоб дозволити Україні вести переговори з позиції сили", - додав він.

Військова допомога Україні за програмою PURL

Драгоне нагадав, що досі Україна отримала або погодила військову допомогу за програмою PURL на 1,5 мільярда доларів. У рамках цього механізму союзники виділяють гроші на закупівлю в США зброї зі складеного Україною списку її пріоритетних потреб, тобто Prioritised Ukraine Requirements List або скорочено PURL.

13 серпня міністерство закордонних справ Німеччини оголосило, що в межах цієї програми профінансує комплексний пакет військової допомоги на 500 мільйонів доларів. Наступного дня, 14 серпня, президент України Володимир Зеленський розповів, що аналогічні пакети озброєнь (вартістю по 500 мільйонів доларів) оплатять Нідерланди та спільно Данія, Норвегія і Швеція. Драгоне, говорячи про цей механізм, вказав, що у фінансуванні військової допомоги Україні за програмою PURL від Північної Європи разом з Данією і Швецією брала участь не Норвегія, а Фінляндія.

Глава військового комітету НАТО уточнив, що на виділені кошти будуть закуплені засоби протиракетної та протидронової оборони, а також боєприпаси різного калібру. "Військове обладнання розподіляється через канали НАТО, що базуються в Німеччині, яка вже давно постачає зброю, надану на двосторонній основі окремими країнами", - пояснив він.

Чи можлива участь країн НАТО у миротворчій місії в Україні?

Що стосується дискусій про можливість участі країн-членів НАТО в миротворчій операції на території України, проти чого виступає Росія, Драгоне зазначив, що подібні питання "є частиною міжнародної політики і переговорів з Москвою". "Але ми в НАТО про це абсолютно не говорили, навіть не згадували", - сказав він.

На уточнююче запитання про те, чи справді в Альянсі ще жодного разу не піднімали питання про контингенти на суші, Драгоне відповів: "У жодному разі, це як мінімум передчасно. Ми знаємо, що питання про контингенти було порушене окремими країнами, можливо, на двосторонньому рівні. Але, повторюю, це залишається в зародковому стані".

Він вказав, що для подібної операції необхідно було би попередньо прояснити низку питань: "Хто буде вирішувати, чи порушили росіяни або українці угоди? Хто буде розробляти правила ведення бойових дій? Яку територію потрібно охороняти? Чи повинні військові тільки спостерігати або ще й захищати, і в цьому випадку, за допомогою якої зброї?". Голова військового комітету НАТО додав: "Усе відкрито. (...) НАТО як і раніше прихильне захисту в першу чергу громадян своїх держав-членів".