Керівник Офісу президента розповів дуже цікаві подробиці про погляди ОП на повноваження Володимира Зеленського і про подальші плани Банкової.

Якщо комусь потрібен приклад, як форма перемагає зміст, може подивитися на дискусію в соцмережах навколо публікації в "Економічній правді" змісту закритої зустрічі Андрія Єрмака із студентами. Суперечка точиться головним чином не навколо змісту, а навколо форми публікації.

Всі обговорюють, чи мав редактор стрічки новин ЕП Володимир Тунік-Фриз, який був присутній на тій зустрічі в якості студента, а не журналіста, моральне право оприлюднювати фактично стенограму (скорочену) зустрічі. І таке обговорення дуже вигідне владі. Бо формально Єрмак виглядає жертвою підступного нападу, а на зміст сказаного ним ніхто не звертає уваги.

Хоча найбільш скандальне - це не вчинок журналіста та ЕП, а те, що сказав студентам Єрмак. Нервово відповідаючи на гострі питання, він (можливо мимоволі) розповів дуже цікаві подробиці про погляди Офісу президента на повноваження Володимира Зеленського і про подальші плани Банкової.

Відео на тему:

Повноваження, якого не існує

Андрій Єрмак за освітою юрист. У 1995 році закінчив Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Шевченка і отримав ступінь магістра з міжнародного приватного права. "З 1991 по 1995 рік працював юристом у приватному секторі. У 1995 році разом з партнерами заснував ЗАТ "Юридична служба "Б. Е. Р. С. і партнери". У 1997 році заснував Міжнародну юридичну компанію", - говориться в офіційній біографії Єрмака на сайті президента України.

Єрмак поруч із Зеленським з першого дня його президенства, тобто вже більше шести років. З 21 травня 2019 року працював помічником президента, з 11 лютого 2020 року працює керівником Офісу президента. За ці шість років юрист Єрмак мав необмежені можливості досконально вивчити повноваження свого шефа. Це необхідно хоча б для того, щоб пропонувати йому саме такі і тільки такі рішення, які не виходять за межі Конституції і законів.

Тому можна уявити собі здивування студентів, коли Єрмак приписав президенту повноваження, якого той не має: тримати закон непідписаним і неветованим, скільки заманеться.

Відео на тему:

Фактично студенти змусили Єрмака скласти іспит на знання Конституції. І той іспит провалив.

Стаття 94 Конституції чітко визначає: "Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду". Тобто протягом 15 днів або підписує, або ветує. Третього варіанту в Конституції немає.

Однак Зеленський систематично чинить всупереч Конституції, і одне з питань студентів до Єрмака стосувалося саме цього: "Дивлячись на статистику, закони зазвичай підписуються за 10-20 днів, а деякі закони не підписуються зовсім, хоча це порушення Конституції. Що ви думаєте про той факт, що десятки законів ще не підписані?"

"Ми спробуємо підписувати дуже швидко, але ви розумієте, що дуже багато всього і іноді щось запізнилось, не завжди вчасно приходить з парламенту, треба отримати оцінку уряду. Немає такого, що п'ять днів - і треба це підписувати. Щодо порушення Конституції, ми її не порушуємо. У президента є право підписати закон, ветувати або не підписувати закон", - відповів Єрмак.

"Не завжди вчасно приходить з парламенту" - це взагалі не стосується заданого питання, адже Конституція говорить про 15 днів після отримання закону з парламенту.

"Немає такого, що п'ять днів - і треба це підписувати" - справді, про 5 днів немає, а про 15 днів - є.

"Щодо порушення Конституції, ми її не порушуємо" - ні, щоразу, коли прострочено 15-денний термін, це порушення Конституції.

"У президента є право підписати закон, ветувати або не підписувати закон" - ні, третього варіанту в Конституції немає, тільки перші два: протягом 15 днів президент зобов'язаний або підписати закон, або його ветувати.

Студенти ж не малеча, щоб вірити на слово. Їм неважко зазирнути в Конституцію. Тому навряд чи заява Єрмака поліпшила ставлення учасників зустрічі до нього і, звісно, до самого Зеленського, адже непідписання законів - це провина все ж таки особисто президента, а не його офісу.

Відео на тему:

Замість Верховної Ради і ЦВК

Тож не дивно, що прозвучало і більш уїдливе питання: "Як ви вважаєте, які інституційні гарантії як голова ОП ви і ваші колеги можете впровадити для мінімізації узурпації влади?"

Єрмак мав чудову нагоду виправдатися в очах студентів і розповісти про якісь плани відновлення свободи медіа, зміцнення демократії та інституцій, незалежних від президента. Однак натомість керівник ОП розповів, що поки іде війна, демократією та інституціями можна жертвувати, а після війни президент сам буде вирішувати, коли проводити вибори.

"Сьогодні дуже важливо знайти баланс: зберігати інституції, демократію і так далі і водночас не забувати, що є війна. Головним запобіжником є те, що як тільки це стане можливо, будьте впевнені, цей президент скаже: "У нас вибори президента відбуваються тоді; вибори парламенту тоді; регіональні вибори тоді". Цей президент точно не буде триматись за крісло", - анонсував Єрмак.

Однак за законом президент не має повноважень призначати чи оголошувати дату виборів. Це прерогатива Верховної Ради і ЦВК. У Виборчому кодексі записано: "Вибори Президента України призначаються Верховною Радою України шляхом прийняття відповідної постанови". Аналогічно і щодо місцевих виборів: "Рішення про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України".

Вибори народних депутатів взагалі не призначаються ніким. Просто ЦВК має відреагувати на необхідність провести ці вибори. "Центральна виборча комісія оголошує про початок виборчого процесу", - говорить Виборчий кодекс.

Той факт, що вибори загальмувалися через війну, не дає президентові повноважень вибирати їх дату. Це залишається прерогативою Верховної Ради і ЦВК.

"Рішення щодо призначення виборів, виборчий процес яких був припинений або не розпочався у зв'язку з введенням воєнного або надзвичайного стану, ухвалюється відповідним суб'єктом їх призначення не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану", - говорить Виборчий кодекс про повоєнні вибори президента та місцеві вибори.

"А у разі якщо для проведення виборів законом не вимагається окремого рішення про їх призначення, про початок відповідного виборчого процесу оголошує Центральна виборча комісія не пізніше місяця з дня припинення або скасування воєнного або надзвичайного стану", - говорить Виборчий кодекс про повоєнні вибори народних депутатів.

Студентка запитала Єрмака про гарантії від узурпації влади - а той анонсував узурпацію президентом повноважень Верховної Ради і ЦВК щодо оголошення виборів. Схоже, він ненароком проговорився про плани, які є на Банковій.

Навіщо знадобиться саморозпуск парламенту

31 липня, коли парламент і президент відновили незалежність НАБУ і САП, про вихід з фракції "слуг народу" оголосив нардеп Дмитро Костюк. Невдовзі він дав сайту "Главком" інтерв'ю, яке вийшло під заголовком "Керівництво всерйоз говорить: треба розпустити парламент".

Керівництво фракції "слуг народу", розповів депутат, "всерйоз веде розмови, щоб просто закрити, розпустити парламент. Скільки вже було непопулярних законопроєктів, які заходили з Офісу президента, а ми їх проводили, не бажаючи цього. Потім суспільство обурювалося... Завжди ідіотами виглядали депутати, і всі від цього втомилися... Загалом існує розуміння того, що парламент не суб'єктний, а фракція має голосувати рішення, які приходять від п'яти-шести менеджерів. А за ці часто недолугі рішення має відповідати парламент. Але вихід з цієї ситуації керівництво фракції, на жаль, вбачає... в тому, що якщо щось піде не так, то хай усі складають мандати, парламент буде недоукомплектований - і його повноваження перейдуть до Кабміну. Це було прямо озвучено на відкритому засіданні фракції. Та і у фракційному чаті вже лунали думки: давайте саморозпустимося - і хай за все відповідає той, хто приймає рішення".

Невдовзі якісь добродії злили Bihus.Info дискусію у фракційному чаті після голосування за скандальний законопроект №12414, який позбавляв НАБУ і САП незалежності. Найбільше вподобайок в цьому чаті отримало повідомлення від голови фінансового комітету парламенту Данила Гетманцева - він запропонував розпустити Верховну Раду.

"Я б ще запропонував як опцію розпустити нах нашу богодільню, там є проголосований у 22 році закон про повноваження КМ, який може приймати все без ВР, нехай користуються, остаточно не перетворюючи нас на генератор протилежних рішень з одночасним поїданням гівна", - витончено аргументував Гетманцев.

Єрмак на зустрічі із студентами фактично підтвердив обидві тези, озвучені Костюком: те, що Банкова хоче спихнути на парламент провину за скандальний законопроект №12414, і те, що парламент (мабуть, через безмежний сором за цей проект) збирається саморозпуститися.

Було пряме питання про роль Офісу президента: "Хто з "п'яти-шести менеджерів" був автором цього закону?" Єрмак розлютився: "Існує конспірологічна теорія, і я бачу, ви її підтримуєте, що хтось план коварний зробив". Тоді пролунало запитання, чому Зеленський так швидко підписав проект №12414. Єрмак одразу перевів стрілки з себе на парламент: "Я не можу вам сказати, як це відбувалося, тому що я був по дорозі в Туреччину, але мені здається, депутати, які проголосували, напевно, надали якісь аргументи, чому президент вирішив саме в той день підписати цей закон".

Найважливішою з усіх розповідей Єрмака можна визнати ту, де він аргументує, чому депутати "сьогодні можуть покласти мандат і йти уже". Саме ця розповідь має найбільше суспільне значення. Наведемо її згідно з публікацією в ЕП, хоча думки обганяли слова.

"І не треба сьогодні забувати, що кожен депутат, який пропрацював шість років, сьогодні має свою позицію у кожній фракції. І ці люди розуміють, що сьогодні, може, десь простіше, ніж якісь важливі і не дуже популярні, у них же репутація така, їх мало хто любить, давайте чесно. Хоча вони зробили багато чого. І сьогодні можуть покласти мандат і йти уже. Тому що вони ж теж відчувають, що коли ми прийдемо до, не знаю, якихось домовленостей з Росією або інших якихось угод, які будуть непростими, як, наприклад, був закон про приватизацію землі, це буде їхня відповідальність", - сказав він.

Як бачимо, саморозпуск парламенту має два мотиви. По-перше, депутати мають взяти на себе весь негатив за все, що вони вже зробили, виконуючи вказівки з Банкової. Зеленський і Єрмак мають залишитися "білими й пухнастими". Мовляв, саме завдяки їм з'явилися усі хороші закони, а усі погані - з вини депутатів. І щоб це закарбувалося у суспільній свідомості, депутати мають зробити собі політичне харакірі.

Однак важливішим виглядає другий мотив. За словами Єрмака, депутати відчувають, що коли ми прийдемо до якихось домовленостей з Росією, це буде їхня відповідальність. І залишається загадкою, який сценарій він має на увазі: депутати ратифікують щось з Росією і потім від сорому саморозпускаються чи, навпаки, хочуть уникнути цієї відповідальності і для цього складають мандати.

У будь-якому разі саморозпуск парламенту буде вкрай небезпечним. Передусім, це буде запрошенням для нового нападу Путіна, адже без рішення Верховної Ради не можна ввести воєнний стан і оголосити мобілізацію. Припустимо, Путін і Трамп пообіцяють Зеленському, що Путін не нападе і можна спокійно провести вибори. Але вибори президента і місцеві вибори не можна провести без рішення Верховної Ради. Тобто доведеться спочатку обрати Верховну Раду згідно з постановою ЦВК, і лише потім нова Верховна Рада призначить вибори президента і місцеві вибори.

Перекладання політичної відповідальності на депутатів, саморозпуск парламенту, відкладання президентських виборів на півроку, поки не буде обрана і не запрацює нова Верховна Рада, - можливо, на Банковій вважають це реалістичним способом утримання влади. Однак ризики тут явно вищі, ніж вигоди - як для держави, так і навіть для самої влади.