Фінансові новини
- |
- 25.01.26
- |
- 00:10
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Средства «лопнувших» банков пустят на покупку ОВГЗ: нужны деньги для расчета с вкладчиками

Вместо того, чтобы рассчитываться с прогоревшими вкладчиками, деньги сначала попробуют приумножить с помощью облигаций.
Верховная Рада окончательно одобрила законопроект №4546 о защите вкладчиков "лопнувших" банков. Одно из главных новшеств документа - ликвидируемым банкам позволят покупать облигации внутреннего госзайма (ОВГЗ) для расчета с вкладчиками. Решение об инвестировании средств будет принимать Фонд гарантирования (ФГВФЛ).
Другими словами, временно свободные деньги банка, находящегося на стадии ликвидации, ФГВФЛ будет направлять на покупку облигаций под проценты. Такие операции будут приносить дополнительный доход, что должно в будущем позволить рассчитаться с бóльшим количеством вкладчиков, которые держали в банке больше гарантированных государством 200 тыс. грн.
При этом у самих вкладчиков разрешения на распоряжение, по сути, их средствами никто спрашивать не будет.
Как отметил в комментарии UBR.ua управляющий партнер АО Suprema Lex Виктор Мороз, замысел парламентариев хороший (одним из авторов законопроекта был, к слову, глава налогового и таможенного комитета Рады Данил Гетманцев). Хороший, объясняет юрист, поскольку власти наконец-то вспомнили об ответственности перед более крупными кредиторами.
"Средства, которых у фонда не хватает для расчета с вкладчиками "200+", будут пробовать дособирать путем такого размещения. ФГВФЛ получит дополнительный доход, которым сможет рассчитаться. У всех банков на ликвидации (их сейчас свыше 90) осталось имущество и средства, которых недостаточно для выплат вкладчикам "200+", - отметил он.
Законодательная загвоздка
Фонд гарантирования проводит для расчета аукционы по продаже имущества и прав требования ликвидируемых банков, но они малоэффективны, обращает внимание юрист. Поэтому депутаты и решили создать подобный инструмент. Критики законопроекта полагают, что таким образом ФГВФЛ станет коммерческой структурой, что запрещено законодательством.
Сам Мороз такой позиции не разделяет. И в целом закон приветствует. Он полагает, что ФГВФЛ не становится таким образом коммерческой структурой, поскольку получение доходов - это необходимое, но недостаточное для этого условие. Он приводит пример ОСМД, которые также получают доходы, но коммерческой структурой не являются.
Мороз приветствует документ на бумаге, но имеет вопросы к его практической реализации.
В свою очередь адвокат, старший партнер АО "Кравец и партнеры" Ростислав Кравец становится на сторону противников принятого парламентом документа и полагает, что на самом деле в этом случае закон нарушается.
"Я отношусь к принятому закону негативно, так как задание Фонда гарантирования не в том, чтобы заниматься спекуляциями на финансовом рынке посредством ОВГЗ, а заниматься эффективным управлением и поиском активов банков, возвращением средств вкладчикам", - высказал мнение в разговоре с UBR.ua Кравец.
За какие "шиши" фонд будет покупать облигации
Кравец утверждает, что ФГВФЛ пытается таким образом компенсировать дисконты, которые он предоставляет на торгах, распродавая активы банков. Иногда такие скидки способны достигать 98%, поскольку продаваемые активы - как это постоянно поясняют в самом фонде - покупают неохотно. Такие активы малоликвидны.
"Это неприемлемо. Такие операции не в сфере его компетенций. И превращать ФГВФЛ в финучреждение, которое будет заниматься такими вещами, неправильно. Тем более, фонд сегодня, беря во внимание его обязательства перед Минфином и НБУ, является банкротом. Вспомним хотя бы о разговорах реструктуризации его долгов", - говорит адвокат.
Именно в связи с этим фактом он обращает внимание, что неизвестно, за какие средства ФГВФЛ будет покупать гособлигации. Кравец утверждает, что это нонсенс, когда фонду не хватает средств для выплат вкладчикам, но параллельно с этим он пытается за деньги, которые не возвращает кредиторам банков, вкладываться в ОВГЗ.
"ФГВФЛ становится коммерческой структурой. И то, что он берет у Минфина с Нацбанком кредиты под проценты - неправильно и незаконно", - резюмирует юрист.
Кравец, в частности, имеет в виду законопроект №5542-1, который среди прочего призван увеличить гарантированную сумму возмещения средств по вкладам с 200 тыс. до 400 тыс. грн уже со дня вступления в силу закона и до 31 декабря 2022-го, а с 1 января 2023 года - до 600 тыс. грн. Этот документ Рада также приняла 30 июня.
Второй главный пункт документа - реструктуризация долгов ФГВФЛ перед Минфином. Логика проста: фонд одалживает у министерства и Нацбанка деньги, чтобы рассчитаться с вкладчиками, а отдает долги вырученными деньгами на аукционах по продаже имущества обанкротившихся банков, что Кравец и считает неприемлемым.
Деньги пустят в оборот
Сам Гетманцев у себя в Telegram пишет, что одобренный Радой законопроект призван уточнить регулирование порядка проведения ликвидации банков, усовершенствует механизм сохранения активов финучреждений и уточняет вопросы работы Фонда гарантирования с кредиторами банков, которые выводятся с рынка.
"В целом законопроект позволит эффективно проводить мероприятия по выводу банка с рынка; будет способствовать сохранению активов банка и предотвращению потери имущества банка; позволит удовлетворять большее количество кредиторов банков, которые выводятся с рынка", - полагает нардеп.
Кроме этих общих фраз Гетманцев поясняет, что закон позволит фонду, в частности, избежать инфляционных рисков. Логика в том, что фонд может продать имущество "лопнувшего" банка, когда реестра кредиторов финучреждения еще нет (выплаты не произведены). Поэтому фонду и дали возможность покупать облигации, в частности, и в таких ситуациях.
Дело в том, что эти краткосрочные ОВГЗ имеют самый высокий уровень ликвидности. И чтобы полученные на торгах средства не лежали "мертвым грузом" на счетах Нацбанка, лучше пустить их в оборот с целью дополнительного дохода.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Президент України Володимир Зеленський повідомив, що на зустрічі з
президентом США Дональдом Трампом домовився про пакет ракет PAC-3 для
Patriot.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що лідер США Дональд Трамп підтримує ідею про зону вільної торгівлі для України.
Рішення ухвалили після завершення наприкінці грудня 2025 року обміну
українських ВВП-варантів на нові цінні папери з погашенням у 2032-му.
Агентство також присвоїло їм рейтинг "CCC+".
Президент України Володимир Зеленський заявив, що документ про гарантії
безпеки для України вже готовий до підписання, коли це станеться -
залежить від США.
Європейський Союз та США близькі до угоди щодо "плану процвітання" для
України, який грунтується на п'яти стовпах: продуктивність, інтеграція
України в ринок ЄС, інвестиції, донори та реформи.
Українська універсальна біржа з понад 25-річним досвідом лише за минулий рік провела 7,7 тис. біржових торгів.
В Україні стартував оборонний збір на 1 млрд грн для захисту від "Шахедів". Про це повідомляє пресслужба Фонду Сергія Притули. Проєкт під назвою "Єдинозбір" проводиться фондом спільно з 412 бригадою Nemesis та Світовим Конґресом Українців.
Президент США Дональд Трамп після зустрічі з генеральним секретарем НАТО
Марком Рютте у Давосі повідомив про рішення відмовитися від
запровадження мит для європейських країн через їхню позицію щодо
Гренландії.
Європейський парламент у середу, 21 січня, схвалив пропозицію щодо
рішення Ради ЄС, яка дозволяє активувати розширене співробітництво для
заснування Кредиту для України (Loan for Ukraine) на суму 90 млрд євро
на 2026-2027 роки.
Національне антикорупційне бюро й Спеціалізована антикорупційна
прокуратура повідомили про підозру колишньому заступнику керівника Офісу
президента та його брату за підозрою в привласненні понад 141 мільйон
гривень, призначених для виплат за "зеленим" тарифом.
Оголошення "плану процвітання" для післявоєнної України, заплановане у
Давосі, відкладено через розбіжності Європи з Вашингтоном. Причина -
незгода щодо Гренландії та "Ради миру", пише видання.
Cуперечка щодо Гренландії відсунула на другий план заплановане
використання тижня Давосу для досягнення домовленостей між США, Україною
та європейськими державами щодо гарантій безпеки та реконструкції
України
Україна може стати європейським левом з точки зору темпів зростання
економіки, але їй варто продовжувати необхідні для цього реформи,
наголосила директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ)
Крісталіна Георгієва
Мінрозвитку у 2026 році планує підготувати законопроєкт про запровадження обов'язкового техогляду усіх транспортних засобів.
Компанія OpenAI оголосила про запуск тестування рекламних оголошень у
сервісі ChatGPT. Відтепер частина користувачів у США, які користуються
безкоштовним планом або новим тарифом Go за $7 на місяць, бачитимуть
рекламу в інтерфейсі чат-бота.
З 1 квітня в Китаї набудуть чинності нові національні стандарти з
переробки тягових батарей електромобілів. Ключовим елементом реформи
стане єдина державна інформаційна платформа, яка дозволить відстежувати
батареї протягом усього життєвого циклу
У червні 2025 року родина президента США Дональда Трампа запустила
оператора віртуальної мережі мобільного зв'язку Trump Mobile та заразом представила власний смартфон - T1 Phone.
Рада ЄС ухвалила поправку до регламенту, що дозволить сприяти створенню гігафабрик штучного інтелекту (ШІ) у Європі.
Кількість абонентів "Київстару", які зареєструвалися для використання
технології Starlink Direct to Cell (D2C, прямий супутниковий зв'язок зі
смартфоном) від часу її запуску у листопаді 2025 року, перевищила 3 млн
абонентів, найактивніше сервісом користуються в Києві, Львові, Вінниці,
Хмельницькому та Дніпрі
Згідно з угодою, тайванські компанії з виробництва мікросхем та
технологій інвестують щонайменше $250 млрд у виробничі потужності в США,
а уряд Тайваню гарантуватиме цим компаніям кредит на $250 млрд.
США впроваджують 25% мита на певні чипи для штучного інтелекту, вироблені на Тайвані, зокрема NVIDIA H200. Як передає
Bloomberg, уряд буде стягувати мито з мікросхем, які ввозяться до США
перед остаточною відправкою китайським клієнтам та на інші закордонні
ринки.