Фінансові новини
- |
- 31.03.26
- |
- 19:41
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Средства «лопнувших» банков пустят на покупку ОВГЗ: нужны деньги для расчета с вкладчиками

Вместо того, чтобы рассчитываться с прогоревшими вкладчиками, деньги сначала попробуют приумножить с помощью облигаций.
Верховная Рада окончательно одобрила законопроект №4546 о защите вкладчиков "лопнувших" банков. Одно из главных новшеств документа - ликвидируемым банкам позволят покупать облигации внутреннего госзайма (ОВГЗ) для расчета с вкладчиками. Решение об инвестировании средств будет принимать Фонд гарантирования (ФГВФЛ).
Другими словами, временно свободные деньги банка, находящегося на стадии ликвидации, ФГВФЛ будет направлять на покупку облигаций под проценты. Такие операции будут приносить дополнительный доход, что должно в будущем позволить рассчитаться с бóльшим количеством вкладчиков, которые держали в банке больше гарантированных государством 200 тыс. грн.
При этом у самих вкладчиков разрешения на распоряжение, по сути, их средствами никто спрашивать не будет.
Как отметил в комментарии UBR.ua управляющий партнер АО Suprema Lex Виктор Мороз, замысел парламентариев хороший (одним из авторов законопроекта был, к слову, глава налогового и таможенного комитета Рады Данил Гетманцев). Хороший, объясняет юрист, поскольку власти наконец-то вспомнили об ответственности перед более крупными кредиторами.
"Средства, которых у фонда не хватает для расчета с вкладчиками "200+", будут пробовать дособирать путем такого размещения. ФГВФЛ получит дополнительный доход, которым сможет рассчитаться. У всех банков на ликвидации (их сейчас свыше 90) осталось имущество и средства, которых недостаточно для выплат вкладчикам "200+", - отметил он.
Законодательная загвоздка
Фонд гарантирования проводит для расчета аукционы по продаже имущества и прав требования ликвидируемых банков, но они малоэффективны, обращает внимание юрист. Поэтому депутаты и решили создать подобный инструмент. Критики законопроекта полагают, что таким образом ФГВФЛ станет коммерческой структурой, что запрещено законодательством.
Сам Мороз такой позиции не разделяет. И в целом закон приветствует. Он полагает, что ФГВФЛ не становится таким образом коммерческой структурой, поскольку получение доходов - это необходимое, но недостаточное для этого условие. Он приводит пример ОСМД, которые также получают доходы, но коммерческой структурой не являются.
Мороз приветствует документ на бумаге, но имеет вопросы к его практической реализации.
В свою очередь адвокат, старший партнер АО "Кравец и партнеры" Ростислав Кравец становится на сторону противников принятого парламентом документа и полагает, что на самом деле в этом случае закон нарушается.
"Я отношусь к принятому закону негативно, так как задание Фонда гарантирования не в том, чтобы заниматься спекуляциями на финансовом рынке посредством ОВГЗ, а заниматься эффективным управлением и поиском активов банков, возвращением средств вкладчикам", - высказал мнение в разговоре с UBR.ua Кравец.
За какие "шиши" фонд будет покупать облигации
Кравец утверждает, что ФГВФЛ пытается таким образом компенсировать дисконты, которые он предоставляет на торгах, распродавая активы банков. Иногда такие скидки способны достигать 98%, поскольку продаваемые активы - как это постоянно поясняют в самом фонде - покупают неохотно. Такие активы малоликвидны.
"Это неприемлемо. Такие операции не в сфере его компетенций. И превращать ФГВФЛ в финучреждение, которое будет заниматься такими вещами, неправильно. Тем более, фонд сегодня, беря во внимание его обязательства перед Минфином и НБУ, является банкротом. Вспомним хотя бы о разговорах реструктуризации его долгов", - говорит адвокат.
Именно в связи с этим фактом он обращает внимание, что неизвестно, за какие средства ФГВФЛ будет покупать гособлигации. Кравец утверждает, что это нонсенс, когда фонду не хватает средств для выплат вкладчикам, но параллельно с этим он пытается за деньги, которые не возвращает кредиторам банков, вкладываться в ОВГЗ.
"ФГВФЛ становится коммерческой структурой. И то, что он берет у Минфина с Нацбанком кредиты под проценты - неправильно и незаконно", - резюмирует юрист.
Кравец, в частности, имеет в виду законопроект №5542-1, который среди прочего призван увеличить гарантированную сумму возмещения средств по вкладам с 200 тыс. до 400 тыс. грн уже со дня вступления в силу закона и до 31 декабря 2022-го, а с 1 января 2023 года - до 600 тыс. грн. Этот документ Рада также приняла 30 июня.
Второй главный пункт документа - реструктуризация долгов ФГВФЛ перед Минфином. Логика проста: фонд одалживает у министерства и Нацбанка деньги, чтобы рассчитаться с вкладчиками, а отдает долги вырученными деньгами на аукционах по продаже имущества обанкротившихся банков, что Кравец и считает неприемлемым.
Деньги пустят в оборот
Сам Гетманцев у себя в Telegram пишет, что одобренный Радой законопроект призван уточнить регулирование порядка проведения ликвидации банков, усовершенствует механизм сохранения активов финучреждений и уточняет вопросы работы Фонда гарантирования с кредиторами банков, которые выводятся с рынка.
"В целом законопроект позволит эффективно проводить мероприятия по выводу банка с рынка; будет способствовать сохранению активов банка и предотвращению потери имущества банка; позволит удовлетворять большее количество кредиторов банков, которые выводятся с рынка", - полагает нардеп.
Кроме этих общих фраз Гетманцев поясняет, что закон позволит фонду, в частности, избежать инфляционных рисков. Логика в том, что фонд может продать имущество "лопнувшего" банка, когда реестра кредиторов финучреждения еще нет (выплаты не произведены). Поэтому фонду и дали возможность покупать облигации, в частности, и в таких ситуациях.
Дело в том, что эти краткосрочные ОВГЗ имеют самый высокий уровень ликвидности. И чтобы полученные на торгах средства не лежали "мертвым грузом" на счетах Нацбанка, лучше пустить их в оборот с целью дополнительного дохода.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Президент України Володимир Зеленський та виконувач обов'язків
прем'єр-міністра Болгарії Андрей Гюров у понеділок, 30 березня,
підписали у Києві двосторонню безпекову угоду строком на десять років.
Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності
Telegram та інших цифрових платформ. Документ уже отримав одноголосну
підтримку профільного парламентського комітету. Про це повідомив автор
законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
Україна сподівається залучити у Міжнародної фінансової корпорації
розвитку США (DFC) кредит на $1,4 мільярда для закупівлі обладнання для видобутку газу.
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко зазначила 4 млн 764 тис. 661 грн
доходів в електронній декларації про майно та доходи за 2025 рік.
Державна служба статистики зафіксувала аномально різке зростання індексу
цін виробників у лютому - на 22,3% у місячному вираженні.
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес повідомив про рішення виділити у
2026 році EUR1 млрд на військову підтримку України, значну частину з них
буде надано через програму оборонних позик Європейського Союзу SAFE.
Українські виробники підписали документи про співпрацю з іспанськими
виробництвами щодо співпраці в ракетній галузі й у галузі
протиповітряної оборони.
ЄС передав Україні проєкти переговорних позицій за трьома кластерами у
рамках механізму технічного просування України у перемовинах про вступ
до ЄС - фронтлоудингу.
Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й
надалі отримувати фінансування в межах пакета на 8,1 млрд доларів,
оскільки депутати затягують із ухваленням заходів, необхідних для
розблокування цих коштів.
На єдиному порталі державних послуг «Дія»
з'явився бета-тест, у якому люди можуть написати заяву до міжнародного
Реєстру збитків. Він стосується випадків втрати роботи через війну.
Ударний FPV-дрон F10 виробництва компанії
F-Drones став другим українським фіналістом першого етапу програми
американського Пентагону Drone Dominance
Держава нараховуватиме кешбек за купівлю пального на АЗС. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
Вчені Кембриджу завершили перше дослідження стійкості біткоїна до збоїв
мережевої інфраструктури, зосередившись на інцидентах із підводними
кабелями. Результат виявився трохи неочікуваним - але здебільшого у
гарному сенсі.
Щонайменше 12 світових автовиробників скорочують свої плани щодо
виробництва електромобілів через стійкий попит на двигуни внутрішнього
згоряння та скасування політики підтримки - як у США, так і в Європі.
Компанія Blue Origin, заснована Джеффом Безосом, подала до Федеральної
комісії зі зв'язку США (FCC) заявку на реалізацію масштабного проєкту
під назвою Project Sunrise, який передбачає запуск до 51 600 супутників
для формування орбітальної мережі дата-центрів.
Генеральний директор Cloudflare Меттью Прінс заявив під час виступу на
конференції SXSW, що до 2027 року обсяг трафіку від ботів перевищить
людський.
Китайські дослідники, схоже, знайшли спосіб обійти одну з найдорожчих
перешкод на шляху до квантового майбутнього. Йдеться про критичну
залежність від гелію-3 - надзвичайно рідкісного ізотопу, ціна якого
змушує фінансових директорів технологічних компаній нервово здригатися.
Американський мільярдер Ілон Маск оголосив про запуск проєкту Terafab -
спільного підприємства своїх компаній Tesla, SpaceX та xAI - для
будівництва «найбільшого у світі заводу з виробництва чипів».
Лідером ринку залишається CATL із часткою 39,2%. Компанія збільшила
чистий прибуток на 42% у 2025 році - до 72,2 млрд юанів (близько $10,5
млрд). Серед клієнтів - китайські автовиробники та європейські компанії,
зокрема Volkswagen і Mercedes-Benz.