Фінансові новини
- |
- 31.03.26
- |
- 17:39
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
![]() | |
|
"Два найважливіших дні у житті: день, коли ми з'явились на світ, і день, коли зрозуміли навіщо" Марк Твен |
Какой должен быть RAB-тариф для облэнерго, Или как не сделать олигархов богаче
08:37 19.08.2020 |

Национальная комиссия по регулированию энергетики и коммунальных услуг хочет ввести для облэнерго стимулирующий тариф. Что это и зачем он нужен?
Различные эксперты и ассоциации утверждают, что норма доходности RAB-тарифа для облэнерго должна быть одинаковой. Иначе - низкие доходы от приватизации, упадок сетей, коррупция, и, что самое страшное - это не соответствует европейской практике.
Иными словами, всем этим экспертам значительно ближе старый принцип, когда облэнерго должны были получить годовую доходность в 12,5% на старые активы и 12,5% на новые. НКРЭКУ же предлагает 1% годовой доходности на старые активы и 15% на новые.
Цена вопроса достаточно велика: владельцы облэнерго хотят уже сегодня зарабатывать где-то 25 млрд грн чистой прибыли в год (старая база активов - примерно 200 млрд грн - умноженная на 12,5% годовых). Зато НКРЭКУ предлагает им зарабатывать скромные 2 млрд грн в первый год (старую базу активов умножить на 1%) и 15% годовых на новой базе (то есть, при больших инвестициях, прибыли будут быстро расти).
Разница прибыли первого года настолько ощутима, что стоит инвестиций в медиа, ассоциации и экспертов. Но эта прибыль будет оплачена из карманов потребителей. С налогом, разница уже будет составлять 28 млрд грн - на эту сумму увеличится тариф облэнерго, а следовательно расходы всех потребителей на распределение электроэнергии.
Давайте попробуем разобраться, нужно ли дарить нашим облэнерго такой щедрый годовой доход уже сегодня. Что об этом говорят эксперты:
1. Государственные облэнерго можно будет приватизировать за 10-14 млрд грн при условии одинаковой прибыли на базу активов (и только за 2-3 млрд грн без стимулов)?
Здесь можно согласиться с оценкой, но она говорит лишь о том, что стимулирующее регулирование надо вводить, и как можно быстрее. При этом, при введении стимулирующего регулирования по принципу 1%/15%, разница в цене приватизированных облэнерго будет не такой большой - 6-8 млрд грн. Вместо 8-11 млдр грн их можно будет продать за 4-6 млрд грн. Но даже, если разница в доходах от приватизации была бы целых 11 млрд грн, то стоят ли одноразовые доходы бюджета того, что все потребители должны доплачивать в пользу облэнерго за один только год 28 млрд грн?
2. Электрические сети сильно изношены, и без больших инвестиций они развалятся?
Конечно, развалятся. Но при чем здесь норма доходности на старые активы в 12,5%? Чтобы сети не развалились, надо инвестировать в их восстановление. По принципу 1%/15%, на каждую инвестированную гривну, облэнерго будут получать прибыль в размере до 15% годовых (это больше, чем тот принцип, который нравился облэнерго с начислением 12,5%). Но где взять деньги, если прибыль сегодня низкая? Конечно же одолжить или вложить деньги владельцев облэнерго.
Вот банки жалуются, что нет хороших заемщиков, правительство жалуется, что кредитование не растет. С введением стимулирующего регулирования 1%/15% это все можно исправить. Зато, при регулировании 12,5%/12,5% стимулов для инвестиций будет значительно меньше - просто облэнерго станут богаче.
Так, если облэнерго получает прибыль по схеме 12,5%/12,5%, то восстановит свои старые активы уже за 10 лет. При схеме 1%/15%, такое восстановление займет 17 лет, - но это не аргумент в пользу 12,5%/12,5%. Потому что если при схеме 1%/15% владелец облэнерго инвестирует средства в размере 30% от стоимости активов, то восстановление займет те же 10 лет.
Если же облэнерго так боятся брать кредиты, или их владельцы настолько бедны, чтобы вложить немного денег в быстрое развитие активов, то для предотвращения "развала электросетей" НКРЭКУ может увеличить норму амортизации "старых" активов. Например, если ускорить амортизацию старых активов в 2,5 раза (амортизировать их за 12 лет, а не за 30), то даже при 1%/15% без дополнительных вливаний от собственников и кредиторов облэнерго сможет восстановить старые активы за те же 10 лет.
Конечно, такой подход не является желательным с точки зрения потребителей (потому что все равно приведет к значительному росту тарифов на распределение), но он выглядит более адекватным, ведь трудно поверить, что "активы, изношенные на 80%" смогут прослужить еще 30 лет.
3. Разная доходность на старую и новую базу не соответствует "европейским практикам"?
Ну, давайте начнем с того, что тот путь, которым наши владельцы облэнерго получили эти активы - тоже далек от "общих" европейских практик. В среднем, оценочная стоимость активов облэнерго (тот самый RAB, на который собираются начислять доходность 12,5% или 1%) в пять раз превышает цену приватизации этих активов (в долларовом эквиваленте). Это означает, что норма прибыли на активы в 12,5% давать владельцу облэнерго годовую доходность от приобретения облэнерго около 60%. Это не совсем европейская доходность.
Но "европейские практики" разные. Настолько, что трудно сказать, что отвечает этим практикам, а что нет. И в этих практиках случаи, похожие на наши. Так, английские водоканалы были приватизированы в конце 1980-х по цене, почти в 25 раз ниже стоимости их активов. Вводя "RAB-регулирование" для этих компаний, британский регулятор взял за базу не оценочную стоимость активов водоканалов, а рыночную (ту, которая почти в 25 раз ниже).
Таким образом, "норма доходности" на старые активы британских водоканалов - где-то в 25 раз ниже доходности на новые. При этом английские водоканалы не только не развалились, а вполне успешно работают посей день, и британцы даже живо обсуждают, что эти водоканалы платят своим акционерам дивиденды выше рынка.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Президент України Володимир Зеленський та виконувач обов'язків
прем'єр-міністра Болгарії Андрей Гюров у понеділок, 30 березня,
підписали у Києві двосторонню безпекову угоду строком на десять років.
Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності
Telegram та інших цифрових платформ. Документ уже отримав одноголосну
підтримку профільного парламентського комітету. Про це повідомив автор
законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
Україна сподівається залучити у Міжнародної фінансової корпорації
розвитку США (DFC) кредит на $1,4 мільярда для закупівлі обладнання для видобутку газу.
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко зазначила 4 млн 764 тис. 661 грн
доходів в електронній декларації про майно та доходи за 2025 рік.
Державна служба статистики зафіксувала аномально різке зростання індексу
цін виробників у лютому - на 22,3% у місячному вираженні.
Дізнайтеся, як обрати аромадифузор для спальні, ванної та вітальні: враховуйте тип, аромат, об'єм флакону та насиченість запаху для комфортної атмосфери
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес повідомив про рішення виділити у
2026 році EUR1 млрд на військову підтримку України, значну частину з них
буде надано через програму оборонних позик Європейського Союзу SAFE.
Українські виробники підписали документи про співпрацю з іспанськими
виробництвами щодо співпраці в ракетній галузі й у галузі
протиповітряної оборони.
ЄС передав Україні проєкти переговорних позицій за трьома кластерами у
рамках механізму технічного просування України у перемовинах про вступ
до ЄС - фронтлоудингу.
Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й
надалі отримувати фінансування в межах пакета на 8,1 млрд доларів,
оскільки депутати затягують із ухваленням заходів, необхідних для
розблокування цих коштів.
На єдиному порталі державних послуг «Дія»
з'явився бета-тест, у якому люди можуть написати заяву до міжнародного
Реєстру збитків. Він стосується випадків втрати роботи через війну.
Ударний FPV-дрон F10 виробництва компанії
F-Drones став другим українським фіналістом першого етапу програми
американського Пентагону Drone Dominance
Держава нараховуватиме кешбек за купівлю пального на АЗС. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
Вчені Кембриджу завершили перше дослідження стійкості біткоїна до збоїв
мережевої інфраструктури, зосередившись на інцидентах із підводними
кабелями. Результат виявився трохи неочікуваним - але здебільшого у
гарному сенсі.
Щонайменше 12 світових автовиробників скорочують свої плани щодо
виробництва електромобілів через стійкий попит на двигуни внутрішнього
згоряння та скасування політики підтримки - як у США, так і в Європі.
Компанія Blue Origin, заснована Джеффом Безосом, подала до Федеральної
комісії зі зв'язку США (FCC) заявку на реалізацію масштабного проєкту
під назвою Project Sunrise, який передбачає запуск до 51 600 супутників
для формування орбітальної мережі дата-центрів.
Генеральний директор Cloudflare Меттью Прінс заявив під час виступу на
конференції SXSW, що до 2027 року обсяг трафіку від ботів перевищить
людський.
Китайські дослідники, схоже, знайшли спосіб обійти одну з найдорожчих
перешкод на шляху до квантового майбутнього. Йдеться про критичну
залежність від гелію-3 - надзвичайно рідкісного ізотопу, ціна якого
змушує фінансових директорів технологічних компаній нервово здригатися.
Американський мільярдер Ілон Маск оголосив про запуск проєкту Terafab -
спільного підприємства своїх компаній Tesla, SpaceX та xAI - для
будівництва «найбільшого у світі заводу з виробництва чипів».
Лідером ринку залишається CATL із часткою 39,2%. Компанія збільшила
чистий прибуток на 42% у 2025 році - до 72,2 млрд юанів (близько $10,5
млрд). Серед клієнтів - китайські автовиробники та європейські компанії,
зокрема Volkswagen і Mercedes-Benz.