Після першого кварталу уряд повинен був визначитись, чи зможе підвищити мінімальну зарплату до 4200. Дедлайн вийшов, до чого ж прийшли?

Осінь 2016 року. Прем'єр Володимир Гройсман анонсує "економічну сенсацію" - двократне підвищення мінімальної зарплати - з 1600 до 3200 грн з січня 2017.

Це рішення спровокувало комплекс економічних зрушень - як позитивних, так і негативних.

З "плюсів" це спричинило чистку серед підприємців, які користуються спрощеною системою ("сплячі" ФОПи почали масово закриватись, - ЕП), а також призвело до зростання доходів громадян і розширення бази оподаткування.

В результаті зросли надходження до бюджету від бізнесу за рахунок єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

З іншого боку - це стало одним з драйверів інфляції і однією з причин більш жорсткої монетарної політики НБУ та призвело до збільшення видатків бюджету і до напруження у відносинах України з МВФ.

Зима 2017 року. Естафету у прем'єра перехоплює президент. У грудні минулого року Петро Порошенко заявив, що у 2018 планується підвищити мінімальну заробітну плату в Україні до 4100 гривень.

Пізніше, у розпал бюджетного процесу, лідер "радикалів" Олег Ляшко заявив, що "у бюджету є всі можливості" встановити мінімальну зарплату на рівні 4200-4300 грн.

Можливостей, насправді, не було. На словах уряд не став заперечувати і плани підтримав, але з обмовкою.

Так, у бюджеті на поточний рік підвищення "мінімалки" заплановане до 3723 грн, але зазначається, що треба провести моніторинг виконання державного бюджету за підсумками першого кварталу 2018 року і визначитись, чи є можливість підвищувати розмір мінімальної зарплати до 4200.

Напередодні з'явились дані щодо виконання бюджету в першому кварталі і вони не є переконливими. Тим не менше, у влади зараз немає розуміння, що робити далі з "мінімалкою" - міністерства розділилися.

Чи варто чекати підвищення "мінімалки", і до чого це може призвести, пояснює ЕП.

Бюджет пішов в "мінус"

З початку року державний бюджет за доходами не виконується.

За даними Держказначейства, у першому кварталі доходи (з урахуванням відшкодування ПДВ бізнесу) становили 193,6 замість запланованих 199,7 млрд грн. Невиконання плану - на 6,2 млрд грн або 3,1%.

Не виконується план ні за митними, ні за податковими надходженнями. Так, Державна фіскальна служба дала 167,4 млрд грн замість запланованих 173,6 млрд грн. Не вистачило 9,5 млрд грн або 3,6% для виконання плану.

Чому так сталося?

По-перше, до просідання митних платежів, у тому числі, призвело зміцнення гривні. Доходи бюджету були розраховані на основі середньорічного курсу 29,3 грн за долар і курсу на кінець року - 30,1 грн за долар.

Проте, у квітні гривня закріпилась на рівні 26 грн за долар, що не дало митникам можливості генерувати додаткові доходи з імпорту і перекривати бюджетні розриви.

По-друге, з початку року спостерігається тенденція невиконання плану за доходами від ренти за користування надрами.

"Однією з причин невиконання плану по ренті за користування надрами могли бути нижче очікуваних об'єми видобутку газу", - вважає керівник підрозділу з фінансового аналізу корпорацій небанківського сектору групи ICU Олександр Мартиненко.

За його словами, середньодобовий видобуток газу за січень-лютий залишився майже незмінним - 57 млн куб. м.

"Це означає, що поки компаніям сектору вдається лише компенсувати природній спад видобутку на своїх родовищах. Проте ми очікуємо, що впродовж року виробничий тренд зміниться на краще, і за підсумками 2018 року видобуток природного газу в Україні може зрости на 4-6%", - пояснив експерт.

По-третє, не виконується план зі збору внутрішнього акцизу.

"По акцизам, є тенденція зменшення продажу тютюнових виробів - у лютому спостерігалося падіння продажів на 27%, виробництво за два місяці зменшилося на 27%, та алкоголю. За два місяці виробництво міцних спиртних напоїв зменшилося на 38%", - пояснила ЕП макроаналітик Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

За інформацією ЕП, напередодні підвищення акцизів виробники підакцизних товарів запаслися продукцією за нижчими акцизними зобов'язаннями.

По-четверте, спостерігається розрив по сальдо ПДВ. Йдеться, зокрема, про надходження від внутрішнього ПДВ. Справа в тому, що в бюджеті закладається план по доходам від ПДВ, а план по його відшкодуванню - відсутній. Відшкодовуються усі суми, що заявляє бізнес і підтверджує ДФС.

У першому кварталі розрив між планом і фактом по доходам від внутрішнього ПДВ сягнув 6,8 млрд грн.

"По ПДВ статистику за квартал зіпсувало зростання суми відшкодування на 25% рік до року. Це більше, ніж зростання експорту товарів (+15% в доларовому еквіваленті за 2 місяці)", - зазначає Ахтирко.

Перекіс у тому числі пов'язаний з відшкодуванням ПДВ аграріям. Як пояснили ЕП в Українській зерновій асоціації, частково це пояснюється тим, що у першому кварталі виросли ціни на зерно і олію, а також зросли їх обсяги відвантажень".

По-п'яте, Нацбанк перерахує до державного бюджету майже на 6 млрд грн менше, ніж планувалось. Цю дірку доведеться перекривати і за рахунок чого, поки що не зрозуміло.

Правда, є і позитивні тенденції - спостерігається перевиконання плану по ПДФО та податку на прибуток.

"У першому кварталі перевиконання плану з податку на прибуток склало 7,4 млрд. грн. Це пояснюється декларуванням НАК "Нафтогаз України" за підсумками 2017 року податку у значних сумах. Це при тому що за результатами 2016 року компанія задекларувала збитки", - пояснили ЕП у прес-службі ДФС.

В розпорядженні ЕП опинились дані про виконання державного бюджету за перший квартал.

Поговорять у Вашингтоні

Наразі у Міністерства фінансів та Міністерства соціальної політики протилежні погляди на можливості бюджету щодо підвищення "мінімалки".

Парадоксальність ситуації в тому, що Мінфін розглядає невиконання бюджету як причину, через яку це робити категорично не можна, а Мінсоц - як головну підставу, через яку, власне, і потрібно підвищувати мінімальну зарплату.

"Якби ми з квітня підвищили мінімальну зарплату до 4200 гривень на місяць, нам потрібно було б розширити видатки бюджету на цей рік щонайменше на 13 млрд грвень.

Це мінімальна сума, яка потрібна лише на підвищення "мінімалки" - без врахування підвищення посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної системи", - заявив заступник міністра фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю одному з українських ЗМІ.

Якщо ж врахувати підвищення тарифного розряду, то, за його словами, у співвідношенні до "мінімалки" матимемо додаткову потребу у видатках на 2018 рік близько 30 млрд гривень". Тобто, можливостей у бюджету немає.

"Мінус 6 мільярдів гривень доходів бюджету! Це і є головна підстава, через яку потрібно підвищувати мінімальну зарплату. І підвищити якнайшвидше", - заявив ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева.

Його логіка наступна: підвищення мінімальної зарплати дозволить вивести з тіні бізнес, що в свою чергу згенерує додаткові надходження до бюджету, які перекриють нестачу.

"Дохідний ефект від підвищення мінімальної зарплати буде більшим аніж минулого року за рахунок розширення бази оподаткування і детінізації. Також це призведе до зменшення кількості субсидіантів", - наголошує Рева.

За його словами, відповідні зміни до бюджету Кабмін зможе розглянути наприкінці квітня, "коли будуть усі цифри про виконання бюджету і економічні тренди".

Усі ці заяви звучать на фоні щорічних весняних зборів МВФ та групи Світового Банку у Вашингтоні, де наразі перебуває українська делегація на чолі з головою НБУ Яковом Смолієм. У Вашингтоні також зараз міністр фінансів Олександр Данилюк та заступник голови АП Дмитро Шимків.

За інформацію ЕП, перспективи майбутнього потенційного перегляду бюджету під підвищенням "мінімалки" буде однією з найгарячіших тем для обговорення з українською делегацією.

Позиція МВФ в цьому питанні була завжди однозначною: підвищення мінімальної зарплати можливе виключно за наявності економічних підстав. Сьогодні, на думку МВФ, збільшення видатків економічно неможливе.

За словами представника МВФ в Україні Йоста Люнгмана, відновлення фіскальної дисципліни в 2016-2017 роках і поступове скорочення державного боргу були суттєвими досягненнями у контексті програми реформ.

Він наголошує, що важливо дотримуватися цих засадничих правил і надалі, оскільки все ще значний державний борг лишається суттєвим чинником вразливості.

"Ми занепокоєні зростанням видаткового тиску на тлі занадто оптимістичних, на наше переконання, прогнозів доходної частини бюджету. З огляду на це, ми не бачимо фіскального простору для збільшення бюджетних видатків у 2018 році", -пояснює ЕП Йоста Люнгман.

До того ж, ще можливе збільшення витрат на інші цілі.

"Можливе збільшення державних витрат на субсидії, у випадку, якщо уряду доведеться підвищити ціни на газ для населення в результаті переговорів з МВФ", - нагадує Ахтирко.

Також додаткові розриви з великою ймовірністю з'являться через статті надходжень, які традиційно не виконуються. Наприклад, надходження від приватизації, які спрямовуються на погашення дефіциту. У першому кварталі від продажу державного майна до бюджету надійшло лише 34,6 млн грн, а в плані на рік - 22,5 млрд. грн.