В інтерв'ю УНІАН Голова Британо-української торгової палати Бейт Томс розповів, що, окрім тотальної корупції, відлякує потенційних інвесторів від України, та як із цим боротись, які сфери вітчизняної економіки найбільш цікаві для інвестицій і на що слід звернути увагу українському бізнесу у співпраці з Британією після Брекзіту.

Українська влада звітує про покращення стану української економіки. Чи бачите, чи відчуваєте таке покращення особисто ви та члени Британо-української торгової палати?

Коли президент Порошенко прийшов до влади, ситуація в економіці була фактично не контрольована, інфляція становила понад 80%, а зараз вона нижча за 10%. Банківська система була в жахливому стані, ненадійна, а зараз сформувався відносно стабільний банківський сектор, і з кожним днем він вдосконалюється. На газовому ринку була страшна корупція, цей напрям виводив найбільше коштів з економіки. Зараз ситуація дещо виправилась.

Все це було зроблено зусиллями президента в той час, коли він будував другу за розміром армію в Європі, і саме це зараз є одним із головних чинників, що стримує подальше вторгнення Росії.

А як щодо негативних тенденцій, від яких потерпає український бізнес?
Щодо негативних тенденцій, то варто зазначити повернення корпоративного рейдерства - зловживання і маніпуляції законом для захоплення чужої власності. Попри зусилля у судах, ми бачимо, що немає суттєвих позитивних зрушень - і саме тому нам потрібен правовий омбудсмен.

Існує думка, що зловживання і маніпуляції законом, блокування деяких важливих реформ - саме на совісті діючої влади, президента...

Я не згоден з цим. Наприклад одна із найбільших реформ в українській економіці полягала у застосуванні Європейського регулювання ринку газу. Раніше ця сфера була наповнена «контрактами зі своїми» і, можливо, це була найбільша «чорна діра» в економіці - цю проблему було вирішено.

Все ж залишається ще багато роботи, і я вірю, що її буде виконано. Неможливо отримати все і одразу.

Як ви оцінюєте стан економіки України на початок поточного року? Наскільки сприятливим для бізнесу є економічне середовище?

Звісно все ще є багато проблем, однак, загалом ситуація є значно кращою ніж було, скажімо протягом останніх трьох років. Є певна позитивна тенденція.

Позиція БУТП, більшості її членів, а також моя особиста думка полягає у тому, що економіка України відновиться, значним чином, завдяки іноземним інвестиціям. Економіки США та Китаю були фактично створені завдяки іноземним інвесторам. Зазвичай, саме таким чином можна досягнути швидкого розвитку, адже спрацьовує ефект примноження - на кожен інвестований долар в економіці починає обертатися три, чотири чи десять доларів. Якщо обсяг інвестицій вимірюватиметься мільярдами доларів, то економічний ефект сягатиме десятків мільярдів доларів, і це саме те, що нам потрібно. Економічна міць - це те, що дає економічну незалежність, і це те, що нам потрібно. Нам потрібна Україна, де люди працевлаштовані і де їм добре платять.

І все ж таки, яким буде ваш прогноз української економіки на цей рік?

Це залежить від багатьох чинників, але загалом мій прогноз є позитивним. Якщо би була вирішена проблема страхування від політичних ризиків, а також проблема із впровадженням інституту правового омбудсмена, то, я вважаю, зростання економіки може становити 3-5%. У іншому випадку зростання буде, однак із нижчими темпами.

Україна повинна себе реформувати, а Заходу необхідно бути дуже зваженим у своїх рекомендаціях. Наразі запропоновані реформи не мають на меті різко збільшити ріст ВВП. Ми уже досягнули позитивних значень, і реформи спрямовані на якісну зміну стандартів життя, для того щоб люди тут залишалися, мали роботу та добре заробляли.

Ви говорите про відновлення української економіки за рахунок іноземних інвестицій, але черги з інвесторів на кордоні не видно...

Я би хотів відмітити три критичні питання, а вже потім обговорити корупцію, яка є четвертим пунктом. Перша проблема полягає у тому, що має місце триваючий військовий конфлікт. Наш досвід засвідчує, що багато інвесторів майже готові вкладати гроші, однак, коли питання виноситься на голосування на рівні рад директорів, деякі члени раптом питають: «Хіба там не йде війна?». І на цьому процес зупиняється. Члени рад директорів не хочуть схвалювати такі інвестиції, оскільки у майбутньому хтось може запитати: «Як ви могли бути такими недалекоглядними і не врахувати можливість зростання масштабу війни?». Вони бояться здатися нерозумними, якщо конфлікт загостриться.

Є два шляхи вирішення цієї проблеми. Перший - скористатися інструментом страхування від політичних ризиків, яке переважно надають США і деякі приватні структури (однак це обійдеться дуже дорого).

Тому вам варто залучати у ваш проект американських інвесторів та негайно структурувати інвестиції, як тільки ви отримали страхування від політичних ризиків. Інший шлях, і, на маю думку, він є найкращим варіантом для України, полягає у отриманні такого страхування у Багатосторонній Агенції з Гарантування Інвестицій (БАГІ), що входить до структури Всесвітнього Банку і надає таке страхування політичних ризиків інвесторам по всьому світу - із США, Саудівської Аравії чи Китаю. Це дозволяє будь-кому інвестувати в Україну.

Але ж такі кроки не гарантують приходу інвесторів. Тобто, вони можуть прийти, а можуть і не прийти...

Так, навіть наявність такого страхування не гарантує негайних інвестицій, оскільки західні бізнесмени є досить обережними. Вони можуть сказати «звісно, ми повернемо свої кошти, але ми просто змарнуємо наш час». З іншого боку, інвестори з країн Перської затоки, таких країн як Туреччина та деяких інших держав цього регіону, зазначають, що вони знайомі з такими проблемами і ризиками, і вони готові інвестувати навіть за таких умов.

Триваючий конфлікт на західному березі Гази періодично входить у «гарячі фази», результатом чого стає знищення майна. Світовий Банк відкрив додаткову програму у розмірі близько 3 мільярдів доларів, і це задовольняє їхні потреби. В їхньому випадку (а конфлікт в регіоні досі триває), це дозволяє відновлювати знищену інфраструктуру. Політика БАГІ передбачає надання гарантій і для внутрішніх інвесторів, що також є дуже важливим.

В Україні є кілька своїх власних, досить багатих інвесторів, які могли би вкладати більше грошей, однак, оскільки вони вже вклали дуже багато власних активів, їх спокушатиме думка про те, що їм не варто спрямовувати всі 100% в Україну, адже вони можуть все втратити. Страхування від політичних ризиків знімає це питання та покриває збитки, при цьому вартість такої страховки, наданої БАГІ, дуже прийнятна.

Військовий конфлікт на території країни - не єдиний аспект, який лякає інвесторів?

Другий аспект полягає в тому, що, хоча правова система України є значно кращою, ніж багато хто вважає, існує кілька дуже серйозних проблем. Ми про них знаємо, і вони мають бути усунені.

І останній момент, який є дуже важливим для інвесторів, полягає у тому, що вони повинні бути впевнені, що їхні активи не будуть просто вкрадені. Наприклад, у минулому в Росії склалась дуже сприятлива ситуація для інвестування, однак мені неодноразово казали, мовляв, ми можемо інвестувати 200 мільйонів доларів, але уже завтра якийсь впливовіший росіянин просто забере у нас цей актив. Така ж проблема зараз існує в Україні.

І яким ви бачите вирішення такої проблеми?

Її можна вирішити шляхом створення інституту правового обмудсмена, який працював би за межами системи. Мій досвід юриста підказує, що це досить ефективний шлях. Але проблема у тому, що розгляд арбітражних спорів може зайняти від 7 до 10 років.

Яким чином правовий омбудсмен впливатиме на розв'язання проблем бізнесменів?

Є приклад Швеції, яка на початку ХХ століття була найбільш корумпованою та бідною країною Європи. Шведи впровадили інститут правового омбудсмена, і призначали на цю посаду людину із бездоганною репутацією, високою кваліфікацією і значним досвідом, яка б могла давати оцінку судовим рішенням та відміняти їх у разі наявності ознак корупції.

В Україні це можна зробити кількома способами. Найкраще, звісно, щоб це було закріплено окремими законодавчими актами, щодо яких у нас є пропозиції. Але також це може бути авторитетна особа, яку би обирали міжнародні торгові палати та бізнес асоціації в Україні, людина, яка би співпрацювала із урядом та парламентом для розгляду зловживань у правовій площині проти іноземних інвесторів і яка б вирішувала ці проблеми.

А хіба зараз немає змоги тим же бізнес-асоціаціям співпрацювати з урядом та парламентом?

За відсутності такого представника ми маємо звертатися до уряду, однак нам типово кажуть: «Ви захищаєте цю компанію, тому, що це ваш клієнт». Саме тому, коли правовим омбудсменом буде особа, яку всі поважають та до висновків якої дослухаються, уряд реагуватиме швидше і ефективніше.

Не дуже віриться, що існує така людина, якій би довіряли усі... Чи у вас є потенційні кандидатури, які, наприклад, вже обговорювались учасниками Британо-української торгової палати?

У нас є кілька гарних пропозицій. Наприклад, є один американський юрист, який працював тут та заснував одну з найбільших юридичних компаній - у нього бездоганна репутація, відмінна юридична підготовка, він є випускником найкращих юридичних шкіл США та Великобританії, має значний практичний досвід і вільно володіє українською мовою. Я вважаю, такий кандидат якнайкраще підходить для цієї ролі...

Випадки зловживання правосуддям є відносно рідкісними у світовій практиці, однак в Україні ми маємо десятки, якщо не сотні випадків щороку. Це необхідно припинити, щоб в інвесторів з'явилась впевненість. Ми переконані, що інститут правового омбудсмена на цей час може бути навіть більш ефективним ніж створення антикорупційного суду, який в майбутньому може страждати від типових для українських судів проблем. Необхідно впровадити інститут правового омбудсмена, щоб потім публічно заявити, що «Україна вирішила проблему зловживань у правосудді».

У минулому році ви організовували в Лондоні зустріч президента України з потенційними інвесторами, також ви контактуєте з багатьма українськими посадовцями, чи ділились ви з очільниками країни своїми ідеями?

Багато разів. Ми спілкувалися із великою кількістю урядовців, ми вже тривалий час ведемо цю кампанію і маємо намір продовжувати її. Я не підіймав цю тему на зустрічі з президентом [в Лондоні], тому що нашою головною метою була організація його діалогу із потенційними серйозними інвесторами щодо великих проектів на мільярди доларів, запуск яких затримувався через сприйняття ними ситуації [в Україні].

Якщо говорити про великі проекти, які сектори економіки України, на вашу думку, є найбільш привабливими для інвесторів?

Перш за все, це сільське господарство, нафта і газ, а також IТ-сектор та транспорт.

Є й інші напрями, такі як фармацевтика.

А що в Україні найбільше цікавить безпосередньо британський бізнес?

Британські інвестори зараз найбільше зацікавлені у сільському господарстві. Металургія та вугілля - також у пріоритеті, особливо, коли ціна на металургійну продукцію на світових ринках зростає.

ІТ-сектор постійно зростає, він є практично не врегульований в Україні, і саме цей фактор дозволяє йому розширюватися. Дуже важливо, щоб не було спроб втручатися і регулювати цей напрям. Уже зараз Україна є найбільшим гравцем на ринку ІТ-аутсорсингу в Європі і третім у світі. З такими темпами Україна може потіснити Індію, і це - неймовірне досягнення.

Я вважаю, ІТ-сектор перебуває у найкращому стані, так само як і сільське господарство. Однак на цей час світовий економічний клімат ненайсприятливіший для сільського господарства через циклічність цін на продукцію - саме зараз вони впали. Ринки металу та вугілля також мають низхідні тенденції через зменшення попиту. В Україні зростає виробництво різної продукції для ринку ЄС, країна відіграє роль «маленького Китаю» з низькою вартістю виробництва.

На мою думку, ці напрями сьогодні мають значний потенціал для розвитку.

Як щодо енергетичного сектору?

Він має великий потенціал до розвитку, це стосується як традиційного нафтогазового напряму, так і відновлюваних джерел енергії - вітрової, сонячної.

Україна має бути енергонезалежною. І Україна вже була б енергонезалежною, якщо б Будапештський меморандум поважався і якщо б не було російського вторгнення у Крим. Навіть без колосальних запасів нафти та газу на кримському шельфі Чорного моря Україна може бути енергонезалежною та можливо навіть енергоекспортуючою країною.

Що, на вашу думку, завадило Україні стати енергонезалежною раніше?

Очевидно, Україна не розвивала Крим так, як це слід було робити. Частково - через недостатню розвідку покладів. Хоча, напередодні вторгнення, вже велась серйозна робота компанією Exxon та кількома іншими гравцями, які виграли тендери на пошуки родовищ.

А, крім того, не використовувався величезний сільськогосподарський потенціал Криму. На Північ від Кримських гір є великі території із чудовим кліматом та довгим урожайним сезоном, який можна порівняти із Південною Каліфорнією, яка є «овочевою корзиною» США. Єдиною проблемою там є відсутність достатньої кількості води, однак Україна з її практично необмеженими водними ресурсами могла би легко вирішити це питання. Крим має фантастичний сільськогосподарський потенціал.

Якщо ви вже заговорили про перспективи розвитку Криму, погодьтеся, що спочатку Крим треба повернути...

Я вірю, що Україна це зможе. Я оптиміст. Крім того, є кілька причин, чому це може трапитись. По-перше, я не думаю, що Росія буде продовжувати вторгнення в інші області України, бо це спровокує катастрофічний конфлікт із Заходом, що не вигідно нікому. Також я думаю, що населення Криму зрозуміє, наскільки економічно більш доцільно повернути цю територію під ефективний контроль України, і люди чинитимуть певний тиск, як це відбувалось у Східному Берліні, у боротьбі за об'єднання із Західним. Отже, з економічної точки зору, усі кримчани, окрім, можливо Севастополя, Ялти і Керчі, повинні бути дуже проукраїнськими.

По-друге, я вважаю, що є ймовірність пошуку вирішення проблеми з Росією в межах Будапештського меморандуму, що фактично є частиною договору про нерозповсюдження ядерної зброї - найбільш важливого міжнародно-правового документу, що гарантує захист та збереження українських кордонів, включно із Кримом.

Великобританія є одним з гарантів виконання Будапештського меморандуму...

Учасниками є Росія, Франція, Китай, Великобританія та США. Порушення умов Будапештського меморандуму ставить під велику загрозу загальне питання нерозповсюдження [ядерної зброї]. У приватних розмовах із дуже впливовими людьми із Близького Сходу я чув думку, що нехтування Будапештським меморандумом не дозволяє тепер покладатися на міжнародні домовленості як гарантії безпеки, і тому вони змушені продовжувати роботу у напрямі виготовлення ядерної зброї. Якщо ця думка пошириться, ми можемо отримати 40-50 або більше країн із ядерною зброєю, а з такою кількістю буде неможливо контролювати ядерні арсенали.

Україна вже не один рік прагне стати частиною «європейської родини», натомість Британія виходить з ЄС. Що особисто ви думаєте з приводу Брекзіту і співпраці України з Великобританією поза межами Угоди про асоціацію між Україною та ЄС?

Загалом, я думаю, що ця ситуація (брекзіт, - УНІАН) дещо ускладнить для Британії досягнення бажаного рівня економічного зростання, порівнюючи її можливості як члена ЄС. Але зростання збережеться.

Також Британія буде дуже цікавим напрямом для українського бізнесу. Коли починалися перемовини про укладення Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, зокрема із Великобританією, команда Януковича намагалася отримати максимальні преференції саме для свого бізнесу і у своїх інтересах, а решта країни, на жаль, не отримала вигідних умов. Таким чином, Україна отримала значно гірші позиції, ніж, скажімо, Румунія під час аналогічних переговорів. Іншим негативним чинником було потужне сільськогосподарське лобі з боку Франції, Німеччини і Голландії. Це була велика втрата для України. Однак зараз з'являється можливість компенсувати ці провали в рамках нових економічних угод із Великобританією. Наприклад, є дуже хороші перспективи для угод у сільськогосподарському секторі, тому що Британія не має змоги прогодувати все своє населення, і цей дефіцит може значною мірою бути покритий українським бізнесом. Все залежить від переговорів між Україною та Великобританією на найвищому рівні, і це необхідно робити дуже швидко.

Тарас Косюк