Фінансові новини
- |
- 02.06.26
- |
- 09:47
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Штрафы за драки и большая двадцатка: Почему нардепы тормозят реформу парламента
13:40 17.11.2017 |

Уже более двух лет длится эпопея с реформированием нашей Верховной Рады. Депутаты упорно оказывают этому сопротивление, потому что видят себя уже в следующей каденции и просчитывают свои выгоды.
Странно, что довольно полезная реформа так тяжело движется, ведь среди ее соавторов практически все лидеры фракций. Процесс начался еще в спикерскую каденцию Владимира Гройсмана. Летом 2015 года он объявил, что известный европейский политик, экс-президент Европарламента Пэт Кокс возглавил миссию, которая будет формировать "дорожную карту реформ" Верховной Рады. Мартин Шульц, который тогда руководил евродепутатами, вместе с руководством ВР подписал Меморандум о взаимопонимании между нашим и европейским парламентами. За год законотворческого "штурма" украинским депутатам и западным специалистам удалось наработать основу для изменений - концепцию реформы парламента.
Среди ее главных положений - увеличение количества пленарных недель с двух до трех в месяц, сокращение пленарных дней на неделе с четырех до двух, дни голосования - только вторник и четверг, а вместо часа вопросов к правительству по пятницам - трехчасовые дебаты по понедельникам. Среда должна стать днем работы исключительно в комитетах, а в конце дня следует проводить совещания с председателями комитетов, которые предоставляли бы результаты своих наработок.
Эту концепцию Верховная Рада приняла 17 марта 2016 года. Но до внесения поправок в регламент у народных избранников руки так и не дошли. Только зал для проведения согласительного совета чуть подмарафетили и новые ковры в кулуарах постелили, в рамках реформы, так сказать.
В общем, основные рекомендации меморандума и законопроектов, основанных на нем, заключаются в следующем: в структуре ВР следующего созыва предлагается предусмотреть меньшее количество комитетов (ориентировочно 20), которые должны четко соотнестись со сферами ответственности министерств. А чтобы прекратить законодательный спам, который плодят популисты, чтобы потом похвалиться перед избирателями сотнями непринятых законопроектов своего авторства, депутаты должны отказаться от регистрации документов, которые дублируются, и прекратить регистрировать каждую отдельную правку как новый закон. Нынешнюю формулу "сначала документ, потом обсуждение" предлагается заменить принципом "подготовка законопроекта должна начинаться только после обсуждения, результаты которого зафиксированы в выводах".
Эффективно работать над подготовкой и принятием законопроектов позволит принцип "большой двадцатки". Депутаты сами формируют список из 20 приоритетных законопроектов, над которыми работают в комитетах, и выносят на голосование. После принятия закона из большой двадцатки депутаты дополняют список очередным законопроектом.
Украине также предлагают воспользоваться мировым опытом и снизить необходимый минимум голосов для принятия обычных законов. Для этого устанавливается кворум заседания и голосования. Они считаются результативными, если кнопку "за" нажало большинство присутствующих. При этом действующую систему голосования не нужно отменять: 226 голосов необходимо собрать под важные законы, 300 - за изменения к Конституции. Предлагаемые новеллы будут стимулировать депутатов ходить на работу, иначе законопроекты прогульщиков просто никто не будет рассматривать.
Говорится в реформе и о политической культуре. Драки развлекают зрителей, однако от этого эффективность работы только страдает. Поэтому речь идет о разработке Кодекса поведения депутата. А для поддержания должного порядка во время проведения пленарных заседаний рекомендуется начало работы института парламентских приставов и системы штрафов. О них говорят уже давно, но вводить приставов без масштабной реформы законодательного собрания смысла нет.
Напомним и другие ноу-хау. К примеру, достаточно скандальной оказалось предложение закрыть от СМИ согласительный совет. Еще один блок рекомендаций - "веяние нового времени" - электронный документооборот, возможность участвовать в заседаниях комитета в формате конференций, система электронных петиций и тому подобное.
В среду и четверг спикер Андрей Парубий несколько раз ставил на голосование документы из проекта реформы парламента, в частности о парламентских комитетах. Их в июне уже отправляли на повторное первое чтение. Однако депутаты не захотели включать их в повестку дня. Кое-кто объяснял: актуальны более важные законопроекты, а этот подождет. Хотя спикер и подчеркивал, что изменения коснутся уже следующей каденции, но сложилось впечатление, что его упорно не хотят слышать.
Действительно, рядовых граждан интересуют вопросы, которые ближе к их повседневной жизни, - медицинские услуги, пенсионные нововведения, образовательные изменения, но фокус реформы ВР заключается в том, чтобы законодательный орган скорее нарабатывал и принимал законы. У нас парламент от Верховной Рады УССР будто отошел, но к европейской модели, которая предполагает эффективное сотрудничество законодателей с чиновниками, не дошел. Поэтому по своей производительности завис во времени. Правда, бывает, его прорывает, и тогда нардепы штампуют законы один за другим.
Почему же реформа Рады блокируется? Причин может быть несколько. Первая - пока не будет принят бюджет, в котором нардепы и целые фракции хотят видеть удовлетворение своих "хотелок", будут продолжаться торги. Мол, сначала пряники, а потом зеленые кнопочки. Вторая причина - все политсилы, представленные в нынешней каденции, видят себя уже в следующей. И мыслят категориями, выгодно ли им иметь меньшее количество комитетов, хватит ли на всех, нужно ли снижать необходимый минимум для принятия законов, ведь сейчас, когда обязательны 226 голосов, есть шанс поиграть в "золотую акцию". А те партии, которые видят себя в оппозиции и после осени 2019-го, понимают, что реформа Рады заметно сужает возможности для социального популизма. Третья причина - в случае принятия комплекса реформ будут закрыты лазейки в регламенте, которыми научились пользоваться депутаты. Чем четче прописаны правила, тем труднее их обойти, а когда в регламенте ВР существуют разночтения одной и той же нормы, остается шанс для пиара.
Трудно прогнозировать, когда народные избранники все же реформируют свою работу. На словах желание есть, но когда доходит до дела, оно куда-то исчезает вместе с карточками депутатов. То же скорее произойдет традиционно для нашей политики: примут нечто среднее между тем, что предлагалось изначально, и тем, что будет в конце. Чтобы преемникам также было, что менять. Это как в анекдоте: почему у нас не могут один раз и качественно положить асфальт на дорогах? Ответ: если эти рабочие положат качественно, то следующие останутся без работы...
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Українська сторона отримала нову пускову установку IRIS-T, повідомив у неділю, 31 травня, президент Володимир Зеленський.
Рада виконавчих директорів Світового банку схвалила новий проєкт SPIRIT
для України з загальним обсягом $880 млн, з яких $860 млн становитиме
позика самого банку, а решту $20 млн - гранти від Великої Британії та
Німеччини через цільовий фонд підтримки, відновлення, відбудови й
реформування України
Україна отримає транш у розмірі майже 2,8 млрд євро після того, як Рада
Євросоюзу ухвалила рішення про сьоме виділення коштів у рамках Механізму
підтримки ЄС Ukraine Facility.
Перша партія шведських винищувачів JAS 39 Gripen для України надійде
разом із далекобійними ракетами класу "повітря-повітря" Meteor.
Президент Володимир Зеленський під час візиту до Швеції розповів про новий пакет допомоги Україні, який виділила ця країна.
Дізнайтеся, як облаштування тренажерного залу в офісі підвищує продуктивність команди. Поради щодо вибору професійного фітнес-обладнання від бренду Besport.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна спрямує кошти, які
отримає на оборону з фінансової допомоги Європейського Союзу на 90 млрд
євро, зокрема, на закупівлю винищувачів Gripen у Швеції.
Верховна Рада України схвалила у четвер за основу і в цілому
законопроєкт про Кредитну угоду і Меморандум про взаєморозуміння,
завдяки яким Україна має отримати від ЄС фінансову допомогу на 90 млрд
євро.
Президент Володимир Зеленський у четвер, 28 травня, виніс на ратифікацію в Верховну Раду кредитну угоду
і меморандум про взаєморозуміння з Євросоюзом зі списком необхідних
реформ для отримання трьох траншів макрофінансової допомоги в 2026 році.
Ще кілька місяців тому мало хто б міг передбачити, що під час великої війни з Росією однією з тем першої відвертої зустрічі Володимира Зеленського зі своєю фракцією стане... тема нібито "напливу індусів" в Україну.
Всередині травня 36 країн та Європейський Союз (ЄС) офіційно підтвердили
свій намір приєднатися до нової Розширеної часткової угоди про
створення Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії
проти України.
Держдепартамент США ухвалив рішення
схвалити можливий продаж Україні обладнання для зенітно-ракетного
комплексу HAWK. Орієнтовна вартість пакета становить 108,1 млн доларів.
Суд у Казахстані дозволив примусове стягнення з російського Газпрому
$1,4 млрд на користь НАК "Нафтогаз України" за рішенням міжнародного
арбітражу, повідомив голова правління компанії Сергій Корецький.
Китай обмежив закордонні поїздки для провідних спеціалістів зі штучного
інтелекту у приватних компаніях і нині для виїзду вони мають отримати
відповідний дозвіл від влади
Мільярдер та інвестор Марк К'юбан заявив, що продав більшу частину
своїх біткоїнів. За його словами, він розчарувався у здатності
криптовалюти виступати захисним активом під час геополітичних потрясінь і
послаблення долара.
У Китаї почали масово навчати гуманоїдних роботів для роботи на
фабриках, у магазинах та у сфері послуг.
IBM та Міністерство торгівлі США оголосили про запуск першої в країні спеціалізованої квантової фабрики з виробництва чипів.
Популярний мобільний відеоредактор CapCut, який за час існування
завантажили понад 1,2 млрд разів, оголосив про партнерство з Google. У
рамках співпраці можливості редактора інтегрують безпосередньо в чат-бот
Gemini.
Автомобільний концерн Stellantis, створений в результаті злиття Fiat
Chrysler і PSA Group, у четвер, 21 березня, представив п'ятирічний
стратегічний план FaSTLAne 2030 вартістю 60 млрд євро.
За 2025-2026 рік кількість ІТ-ФОПів знизилася на 21%, і це найбільше зниження з 2016 року.