Авторизация

Имя пользователя:

Пароль:

Новости   RSS подписка

Топ-новости   RSS подписка

Финансовые новости   RSS подписка

Финансы   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Банки и банковские технологии   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимость   RSS подписка

Новости экономики   RSS подписка

Экономика   RSS подписка

Топливно-энергетический комплекс   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Агропромышленный комплекс   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Право   RSS подписка

Статистика   RSS подписка

Зарубежные новости   RSS подписка

Мир   RSS подписка

Ближнее зарубежье   RSS подписка

Региональные новости   RSS подписка

Украина   RSS подписка

Киев   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Это интересно   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Криминал   RSS подписка

Транспорт   RSS подписка

Управление бизнесом   RSS подписка

Маркетинг и реклама   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Аналитика   RSS подписка

Финансовый рынок   RSS подписка

Фондовый рынок   RSS подписка

Страхование   RSS подписка

Ипотека и недвижимостьRSS подписка

Экономика   RSS подписка

ТЭК (газ и электроэнергия)   RSS подписка

Нефть и бензин   RSS подписка

Сырьевые рынки   RSS подписка

Агропромышленный рынок   RSS подписка

Приватизация   RSS подписка

Менеджмент и карьера   RSS подписка

Политика   RSS подписка

Международная аналитика   RSS подписка

Страны ближнего зарубежья   RSS подписка

Полезно знать   RSS подписка

Информационные технологии   RSS подписка

Пресс-релизы

Новости компаний   RSS подписка

Котировки

Курс НБУ

Курс обмена наличной валюты

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс британского фунта

Курс швейцарского франка

Курс канадского доллара

Курс валют на межбанковском валютном рынке

Курс доллара

Курс евро

Курс рубля

Курс рубля к доллару

Ставки

Депозитные ставки

Физические лица, гривна

Физические лица, доллар

Физические лица, евро

Юридические лица, гривна

Юридические лица, доллар

Юридические лица, евро

Депозитный калькулятор

Ставки на межбанковском кредитном рынке

Графики

График изменения курса НБУ

График изменения наличного курса

График изменения курсов на межбанковском валютном рынке

График изменения ставок на межбанковском кредитном рынке

Веб-мастеру

Информеры

Информер курсов НБУ

Информер наличных валют Киев

Информер курсов валют на межбанке

Графики

График курсов валют НБУ

График курсов обмена валют для физических лиц

График курсов валют на межбанковского валютного рынка

Экспорт новостей

Информация об агентстве

О нас

Размещение рекламы

Контакты

Подписка на новости

Наталья Микольская: Сейчас мы де-факто имеем полноценное выполнение Соглашения о зоне свободной торговли

09:52 24.11.2016 |

Экономика

 

Заступник міністра економічного розвитку та торгівлі-торговий представник Наталія Микольська в інтерв'ю УНІАН розповіла, чому очікує на позитивні результати саміту «Україна-ЄС», над чим працює офіс з підтримки експорту та як йдуть справи з позовами України в СОТ проти Росії.

Пані Наталіє, у четвер відбудеться саміт «Україна-ЄС». Чи варто чекати позитивних новин?


Якщо говорити про нашу торговельну співпрацю, то у мене позитивні очікування від саміту. Ми готові на саміті  розповісти, як йде імплементація угоди Україна-ЄС в частині зони вільної торгівлі. Також будемо інформувати наших європейських партнерів про торговельну та транзитну агресію з боку Росії, що триває. І саме для зменшення наслідків цієї агресії, збираємось вести діалог щодо пришвидшеного надання Україні усіма органами ЄС додаткових торговельних преференцій. Це те, що від мене очікує глава держави в рамках майбутнього саміту.

Наразі Єврокомісія оприлюднила проект регламенту щодо додаткових преференцій. Ми зараз працюємо як з Європарламентом, який буде приймати цей регламент, так і з країнами-членами ЄС, які затверджуватимуть його в рамках Ради ЄС.

Уточніть щодо додаткових преференцій. Про що йдеться? Про розширення квот?

Не тільки. Проектом Регламенту обнулення чи зменшення мит на деякі промислові товари та надання «додаткових квот» для безмитного ввозу деяких аграрних товарів

Але надходить інформація, що не варто розраховувати на добрі новини із саміту…

Я не хочу коментувати усі питання, які виносяться на саміт, оскільки вони не знаходяться в моїй компетенції. Що стосується моєї частини – у мене є позитивні очікування. Адже ми давно ведемо розмову з європейськими партнерами про допомогу для компенсації втрат, які несе Україна від торгової війни та транзитних обмежень з боку Росії. Наші втрати чималі – тільки цього року близько 900 мільйонів доларів.

Звичайно, запропоновані преференції не компенсують цих втрат, але, за нашими оцінками, ми можемо збільшити наш експорт до ЄС на 100-150 млн доларів.

Окрім саміту, увага прикута до Нідерландів. Які можуть бути економічні наслідки для України, якщо буде зірвана цією країною ратифікація Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС? Чи буде працювати Зона вільної торгівлі взагалі?

Слід почати з того, що зараз відбувається тимчасове застосування Угоди про вільну торгівлю. Такий механізм в ЄС передбачений для всіх угод ЗВТ до моменту їх ратифікації країнами-членами. Так чи інакше, а зараз ми де-факто маємо повноцінне виконання Угоди про зону вільної торгівлі. Зараз Уряд Нідерландів та ЄС заявляють про пошук рішення щодо угоди. Думаю, рішення буде знайдено.

Євросоюз зараз для України – головний торговельний партнер. Тільки за перше півріччя експорт в країни ЕС збільшився на 6,8% - до 6,5 мільярдів доларів. Які прогнози у міністерства – експорт і надалі буде зростати?

Зростання є і буде. При чому, зростання відбувається не тільки по сировині, а й відносно товарів з доданою вартістю. Наприклад, товари легкої промисловості, паперової, машинобудування (запчастин для автомобілів, зокрема) тощо.

Але досить часто можна почути, що потенціал ЗВТ значною мірою не використовується через незавершеність реформ систем технічного регулювання і стандартизації для промислової продукції, санітарного та фітосанітарного нагляду. До речі, під час круглого столу #EUkraine керівник торгового сектора Представництва Єврокомісії в Україні Ніколас Бердж так і сказав, що Європейський Союз не визнає українські сертифікати якості продукції через неналежне функціонування державних органів у сфері контролю за дотриманням техстандартів в Україні. Тобто, у ЄС немає довіри до нас?

Це дивно сформульовано. Угодою про асоціацію передбачена низка наших зобов’язань, які ми маємо виконати, щоб отримати безперешкодний доступ промислових товарів на європейський ринок. Ми мали гармонізувати загальне (горизонтальне) законодавство, прийняти стратегію розвитку технічного регулювання, що ми й зробили минулого року. Затвердили план реалізації стратегії, а зараз виконуємо низку завдань, щоб укласти з Європейським Союзом Угоди АСАА (Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів). Ці угоди дадуть можливість безперешкодного доступу українських промислових товарів в певних секторах до ринку ЄС.

Коли ці угоди укладемо?

Зараз ми виходимо на той рівень, коли запрошуємо європейську сторону для надання оцінки виконанню Україною вимог для укладення угод АССА. Хоча тему технічних стандартів краще прокоментував би мій колега Максим Нефьодов.

Хочу лише зазначити – усі розуміють важливість технічного регулювання. А ця сфера не є легкою в реформуванні. Адже потрібно не тільки реформувати стандарти, а й самі органи, які за них відповідають. Загалом скажу, що це – процес не одного дня, але ми бачимо прогрес.

Щодо товарообігу з Росією. Попри її агресивні дії, різні заборони, експорт в РФ зберігається і є досить значним…

Безумовно. Тут все зрозуміло. Росія дозволяє до себе експортувати лише ті товари, які вкрай потрібні для її промисловості або для функціонування виробництва. Тому в основному, це експорт сировини та деяких товарів. Треба пам’ятати, що дається взнаки і радянське минуле, коли виробничі ланцюжки були розкидані по багатьох підприємствах, які знаходяться як в Україні, так і в Росії. Але це зовсім не означає, що підприємства, які раніше були зациклені лише на російському ринку, тепер не переорієнтовуються. Багато підприємств шукають собі інші ринки збуту.

Яскравим прикладом можуть бути вітчизняні підприємства, які виробляють різноманітне обладнання для залізничного транспорту. Як відомо, Росія для них була головним ринком збуту. Але коли РФ необґрунтовано закрили свій ринок, ці підприємства почали шукати інші ринки – починаючи з Ірану (локомотиви та вагони), закінчуючи Африкою. Так, ці ринки не такі близькі та природні, але ж це може бути виходом зі скрутного становища. А також для них дуже важливий внутрішній ринок.

Здається, приклад з вагонобудівельниками не зовсім вдалий. Дійсно, після російської заборони вони опинились в скрутному становищі. На багатьох підприємствах відбулось масове скорочення робітників. І усі вони вже понад два роки чекають на те, коли «Укрзалізниця» зробить великізамовлення. Тим більше, що це ще й питання національної безпеки.

Вже є замовлення. Замовлення потрібно робити винятково українським виробникам, звичайно, за умови конкурентної ціни. Збільшення виробництва буде здешевлювати експортну продукцію та створювати нові робочі місця. Ази економіки – більше виробляємо, то маємо дешевшу собівартість продукції.

Як взагалі зараз працює офіс підтримки експорту?

Перше, що одразу варто зазначити: офіс з просування експорту – це проектна команда у складі 6 експертів, які фінансуються коштом технічної допомоги. Все почалося ще рік тому. Спочатку було дві людини, які допомагали нам проводити бізнес-форуми за кордоном, у тому числі за участю експортерів. Згодом ми зрозуміли, що українському експортери потрібні не стільки форуми, скільки інформація про певні ринки, знайомство з потенційними контрагентами.

По-друге, офіс організовує b2bконтакти, по-третє, працює підхід єдиного вікна, куди бізнес може звернутися за інформацією, консультацією та отримати контакти потенційних партнерів.

Зараз ми команду перепрофілювали та за допомогою проектів технічної допомоги доукомплектовуємо експертами. Думаю, в команді буде до 15 експертів.

Зрозуміло, що Офіс не є повноцінним аналогом закордонними структурами, де працюють понад 200 осіб і вони мають представництва закордоном…

Є пріоритетні ринки?

Робота має бути зосереджена на пріоритетних ринках. Вони будуть визначених дорожньою картою Національної експортної стратегії, роботою над якою ми завершуємо. Проте ми не сидимо склавши руки, а вже працюємо з ринками, з якими у нас є діючі чи укладені угоди ЗВТ.

З того, що зроблено: наприклад, був проведений бізнес-форум в Канаді, де ми зробили дві речі для українських експортерів – b2B зустрічі з потенційними контрагентами та шоу-кейс (виставкова площа) #FollowUkraine, де були представлені наші унікальні або товари. Після форуму у деяких вітчизняних компаній почались перемовини з канадськими партнерами.

Які це компанії?

Поки компанії не хочуть розголошувати інформацію. Думаю, коли буде впевненість на всі сто відсотків присутності продукту на канадському ринку, то тоді вони самі розкажуть.

Також цікаво, що був запит однієї канадської торговельної мережі, що вона  хоче закуповувати деякі українські товари. Запит було відпрацьовано спільно з проектом технічної допомоги та надано відповідну інформацію нашим експортерам і канадській мережі. Зараз тривають перемовини.

З цікавих реалізованих проектів – допомогли в організації національного стенду на виставці легкої промисловості в Латвії. Тут ми теж очікуємо певні результати.Інший приклад. Під час бізнес-форуму в Франції в жовтні було організовано понад 50 b2b-зустрічей. Сподіваємось, що не одразу, але результат неодмінно буде.

З наших нових проектів – із 3 по 10 грудня разом з пулом українських компаній плануємо здійснити секторальну торговельну місію в Кенію та Танзанію. Скоріше за все будуть представлені аграрні, фармацевтичні компанії та машинобудування.

А наступного року?

Плануємо на наступний рік ряд торговельних місій, які будемо планувати, виходячи з пріоритетів.

Окрім виїзних місій, є ще так звані inboundmission – коли в Україну приїжджають потенційні покупці товарів і послуг або трейдери. Зараз з цього питання ми працюємо з торговими агенціями ряду країн. Так, вже у березні ми очікуємо представників японського бізнесу…

Що заважає українському бізнесу знаходити партнерів за кордоном? Причиною може бути недовіра?

Недовіра – навряд чи. Справа в тому, що не всі вітчизняні компанії вкладають ресурс навіть в те, щоб надати хороші маркетингові матеріали. Починаючи з перекладу, закінчуючи нормальним візуальним оформленням презентації свого товару. В даний час це дуже важливо.

Хоча і держава має більше робити для просування українських товарів і послуг. На жаль, світові ЗМІ асоціюють Україну не з кращими подіями. Тому ще одне завдання Офісу з просування експорту – просування України як держави, яка має багато інноваційного, нового, якісного та сучасного. До речі, таку мету мав відзнятий за нашою ініціативою ролик «Ukraine. OpenforU»та ролик про ІТ індустрію. Ми також випустили серію промоційних друкованих матеріалів різними мовами.

Багато експертів вважає, що суттєвою перепоною для пошуку українським бізнесом закордонних партнерів є те, що вони продовжують працювати у тіні?

Це не зовсім так. Я з цією проблемою стикалась, коли працювала ще в юридичному бізнесі. Насправді, великі закордонні компанії перед тим, як мати справу з українським бізнесом, просять останніх надати затверджену аудитором звітність, де має бути інформація і про виробництво, і про відповідність продукції міжнародним стандартам, і про закупівлі, і аналіз фінансів компанії тощо. Чому це так важливо? Відповідь очевидна: якщо міжнародна мережа планує підписати контракт з українським виробником товарів, то вона хоче бути впевнена, що контракт буде виконаний.

Хоча, в Україні з кожним роком більшає компаній, які здатні задовольнити вимоги закордонних партнерів.

Повернемось до Національної експортної стратегії – коли вона буде підготовлена?

Треба почати з того, що це перший документ такого плану з інклюзивним підходом підготовки. В написанні Стратегії беруть участь усі провідні бізнес-асоціації, промисловці, наукове середовище та всі органи влади, які працюють  в рамках сесій за круглими столами.

У цілому, Національна стратегія укладатиметься із самої стратегії, секторальних та регіональних стратегій. Першим документом, який підготують, буде Стратегічна дорожня карта. У цій дорожній карті визначимо пріоритетні кластери для експорту, пріоритетні ринки, план дій та відповідальних за їх втілення. До кінця року маємо вийти на публічне обговорення документу. Тому документ зараз знаходиться на стадії передфінальногодопрацювання.

У Верховній Раді час від часу лунають заклики до створення агентства чи банку з підтримки експорту. Яка ваша позиція з цього питання?

Ми виходимо з того, що Україна обмежена у фінансовому ресурсі. У зв’язку з цим ми спільно з Проектом технічної допомоги з залученням німецького агентства KfW та PWC розробили концепцію діяльності експортно-страхового агентства, яке потребує менше фінансових ресурсів та буде більш ефективним. Було розроблено концепцію агентства, послуги, фінансову модель і оцінку, план подальших дій по його створенню. Ми також розробили відповідний законопроект.

На жаль, депутатський відповідний законопроект не має ані фінансової оцінки, ані фінансової моделі, ані плану реалізації.

Я все ще дуже сподіваюсь, що ми зможемо знайти підтримку народних депутатів нашого законопроекту, розуміючи, що на даний час це найбільш оптимальна модель.

Моє резюме наступне – якщо ми хочемо щоб агентство працювало, то фінансова модель має бути дуже життєздатна, прозора і відповідати міжнародним стандартам.

Чи може зіпсувати наші стосунки з Євросоюзом існування мораторію на експорт деревини? Чи не планує Мінекономрозвитку подати в Раду проект закону про скасування мораторію?

Так, дане питання є подразником у відносинах України та ЄС.

Позиція міністерства давно відома: ми маємо захищати вітчизняного товаровиробника, але цей механізм захисту повинен відповідати нашим міжнародно-правовим зобов’язанням. У той же час всі спекуляцій на тему, що чи Міністерство, чи Микольська особисто хоче «здати інтереси» деревообробної галузі – повна нісенітниця.

Разом з тим, дійсно є велике кількість питань щодо ефективності заходів з заборони експорту та досягненнями ними цілей, які ставили перед собою автори законопроекту. Хоча на цю тему краще розмовляти з колегами з Мінагрополітики та Держлісагентства.

Розуміючи, що ініціаторами заборони експорту деревини виступили народні депутати, ми зараз надаємо відповідним комітетам детальну експертну інформацію, що дозволить їм знайти інші механізми підтримки нацвиробника та дещо по-іншому підійти до вирішення цього питання.

Тобто, вони заборону на експорт ввели, то і мають її скасувати?

Моє завдання як торгового представника в тому, щоб донести до народних обранців всі можливі форми підтримки вітчизняного товаровиробника як в рамках СОТ, так і в рамках Угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС та інших угод. А також, щоб вибрана форма підтримки не створила можливість застосування нашими торговельними партнерами антисубсидаційних заходів проти українскої переробної продукції в майбутньому.

Насамкінець, як йдуть справи з позовами в СОТ проти Росії?

Станом на сьогодні у нас є дві справи проти Росії. Перша – стосується обмежень щодо вагонів і залізничного обладнання. Ми уже провели консультації з РФ і направили запит в СОТ по створенні панелі. Тобто, вже переходимо в стадію розгляду справи.

Друга справастосуєтьсяобмеження Росією українського транзиту. Тут теж провели консультації з російською стороною і будемо вирішувати як рухатись далі, оскільки не бачимо бажання з боку Росії скасовувати існуючі обмеження.

Третя справа, над якою ми зараз працюємо, стосується обмеження Росією доступу українських продуктів харчування. По третій справі ми готові до ініціювання, тільки зараз завершуємо роботу з нашими виробниками і юридичними радниками щодо «дозбирання» доказів.

Розгляд справи в СОТ – це досить тривалий процес…

Так, справу можуть розглядати від 9 місяців до півтора року. Але для нас є принциповим отримати підтвердження, що наша продукція є якісною, відповідає усім вимогам, Росія ввела незаконні обмеження. Виграш в таких справах буде означати не лише нашу правоту та доведення російської агресії, але буде й попередженням і для інших наших торгових партнерів. Ми не будемо сидіти склавши руки, а будемо захищати наших виробників всіма можливими засобами у разі запровадження обмежень на поставки українських товарів та послуг.

Микола Бабич

 

ПО РУБРИКАМ

11:37 Ин­декс меж­бан­ков­ских ста­вок по блан­ко­вым кре­ди­там и де­по­зи­там 17.10.2017

11:29 Остат­ки средств на кор­с­че­тах бан­ков 18.10.17

10:49 Кур­сы ва­лют по кар­точ­ным опе­ра­ци­ям на 18 ок­тяб­ря

10:45 НБУ про­дал 17 ок­тяб­ря бан­кам де­по­зит­ные сер­ти­фи­ка­ты на 7 913 млн гри­вен

10:28 Объ­ем тор­гов дол­ла­ром на меж­бан­ке 17 ок­тяб­ря уве­ли­чил­ся на $14,2 млн до $164,6 млн

09:33 Дол­лар до­ро­жа­ет в ожи­да­нии на­зна­че­ния но­во­го гла­вы ФРС США

09:04 Зо­ло­то кор­рек­ци­он­но до­ро­жа­ет 18 ок­тяб­ря по­сле уде­шев­ле­ния на ро­сте кур­се дол­ла­ра

08:23 Бир­жи АТР рас­тут 18 ок­тяб­ря в пред­две­рии вы­бо­ров в Япо­нии

07:28 DJIA по­ста­вил ре­корд, но все же не смог удер­жат­ся на ре­корд­нм уровне в 23000 пунк­тов

17.10 Ожи­вив­ши­е­ся ме­тал­лур­ги и ак­тив­ные аг­ра­рии по­сле празд­ни­ка об­ва­ли­ли курс дол­ла­ра на меж­бан­ке

17.10 Goldman Sachs: зо­ло­то обой­дет крип­то­ва­лю­ты

17.10 Де­по­зит­ные став­ки для физ­лиц 17.10.17

17.10 Укра­и­на впер­вые с сен­тяб­ря-2016 раз­ме­сти­ла 5-лет­ние ОВГЗ

17.10 Ры­нок ак­ций Укра­и­ны за­вер­шил тор­ги 17 ок­тяб­ря уме­рен­ным сни­же­ни­ем

17.10 Объ­ем бир­же­вых кон­трак­тов с цен­ны­ми бу­ма­га­ми умень­шил­ся на 19,8% до 15,4 млрд гри­вен в сен­тяб­ре

11:43 НКРСИ одоб­ри­ла элек­трон­ную иден­ти­фи­ка­цию або­нен­тов свя­зи

10:18 Мак­сим Не­фьо­дов: Боль­шин­ство гос­пред­при­я­тий, ко­то­рые бу­дут про­да­вать­ся, - не "кла­дезь с золотом", они в слож­ном со­сто­я­нии

09:04 Зо­ло­то кор­рек­ци­он­но до­ро­жа­ет 18 ок­тяб­ря по­сле уде­шев­ле­ния на ро­сте кур­се дол­ла­ра

08:43 Нефть до­ро­жа­ет 18 ок­тяб­ря на обес­по­ко­ен­но­сти по по­став­кам из Ира­ка и в ожи­да­нии ста­ти­сти­ки по США

17.10 Нефть де­ше­ве­ет 17 ок­тяб­ря на сни­же­нии на­пря­жен­но­сти в Ира­ке, Brent тор­гу­ет­ся у $57,7 за бар­рель

17.10 Де­фи­цит внеш­ней тор­гов­ли Укра­и­ны то­ва­ра­ми в ав­гу­сте 2017г со­ста­вил $570,5 млн - Гос­стат

17.10 Суд пе­ре­нес за­се­да­ние по ис­ку Тат­неф­ти к Укра­ине на $144 млн на 2 но­яб­ря

17.10 В сен­тяб­ре офи­ци­аль­ный уро­вень без­ра­бо­ти­цы со­хра­нил­ся на 1,2%

17.10 Це­на ДТ в опте вы­рос­ла на 30 грн/т – до 26 190 грн/т

17.10 НБУ ожи­да­ет за­мед­ле­ния ин­фля­ции в ок­тяб­ре

09:27 Из­ра­иль уско­рит де­пор­та­ции ис­ка­те­лей убе­жи­ща из Укра­и­ны

09:16 Кон­сти­ту­ци­он­ный суд Мол­до­вы при­нял ре­ше­ние, ко­то­рое мо­жет при­ве­сти к им­пич­мен­ту До­до­на

08:59 Си Цзинь­пин обе­ща­ет Ки­таю со­ци­а­лизм и про­цве­та­ние

08:20 Меж­ду­на­род­ная экс­пан­сия юа­ня от­кла­ды­ва­ет­ся

08:04 Джордж Со­рос пе­ре­дал $18 млрд фон­ду «От­кры­тое об­ще­ство»

17.10 Под­дер­жи­ва­е­мые США си­лы взя­ли Рак­ку под свой кон­троль

17.10 По­зи­ция США рис­ку­ет уни­что­жить ВТО из­нут­ри - ев­ро­ко­мис­сар по тор­гов­ле

17.10 Дай­джест Financial Times и The Wall Street Journal от 17 ок­тяб­ря 2017 го­да

17.10 КНДР не смо­жет дол­го вы­жи­вать под санк­ци­я­ми ООН

17.10 Суд в Мад­ри­де аре­сто­вал двух ли­де­ров ка­та­лон­ских се­па­ра­ти­стов

17.10 В Тур­ции про­дле­но чрез­вы­чай­ное по­ло­же­ние

16.10 Ев­ро­со­юз ввел но­вые санк­ции про­тив Се­вер­ной Ко­реи

16.10 По­че­му в США так труд­но уже­сто­чить за­ко­ны об ору­жии

16.10 Са­мо­ле­ты из­ра­иль­ских ВВС уни­что­жи­ли си­рий­скую ба­та­рею ПВО

16.10 Кур­ды со­об­щи­ли об ата­ках ирак­ской ар­мии в Кир­ку­ке

12.10 Что вы­ве­ло ин­фо­тех­но­ло­гии в трой­ку ли­де­ров укра­ин­ско­го экс­пор­та

05.10 Ки­ев­со­вет про­сит Ра­ду раз­ре­шить со­здать му­ни­ци­паль­ную пар­ко­воч­ную ин­спек­цию

04.10 Ки­ев­ский ры­нок не­дви­жи­мо­сти стал по­сте­пен­но ожи­вать

02.10 В этом го­ду в Ки­е­ве нач­нет­ся стро­и­тель­ство пе­ше­ход­но­го «лег­ко­го» мо­ста

29.09 Меж­ду­на­род­ные ком­па­нии го­то­вы вло­жить $500 млн в парк раз­вле­че­ний в Гид­ро­пар­ке в Ки­е­ве - Клич­ко

27.09 Укра­и­на в еже­год­ном рей­тин­ге кон­ку­рен­то­спо­соб­но­сти WEO под­ня­лась на 81-е ме­сто

22.09 Ли­тов­цы по­мо­гут ки­ев­ским чи­нов­ни­кам вер­нуть Ки­е­вэнер­го в ком­му­наль­ную соб­ствен­ность

21.09 В Ки­е­ве по­явит­ся му­ни­ци­паль­ная охра­на: ре­ше­ние при­ня­то

21.09 Ко­мис­сия по во­про­сам пе­ре­име­но­ва­ний КГГА под­дер­жа­ла пе­ре­име­но­ва­ние стан­ции мет­ро «Пет­ров­ка» на «По­чай­ну»

21.09 Укра­и­на ис­пол­ни­ла ре­ше­ние су­да о ком­пен­са­ции ча­сти из­дер­жек по про­цес­су о дол­ге пе­ред РФ

15.09 Пять фак­тов о стро­и­тель­ном бу­ме в Ки­е­ве: сто­ит ли ждать об­ва­ла цен на квар­ти­ры

14.09 Це­ны квар­тир на "вторичке" в Ки­е­ве про­дол­жат па­де­ние - экс­перт

14.09 Кор­руп­ция и не­до­ве­рие к су­деб­ной си­сте­ме вто­рой год кря­ду яв­ля­ют­ся ос­нов­ны­ми пре­гра­да­ми для ин­ве­сти­ций в Укра­и­ну - опрос

13.09 На всех стан­ци­ях ки­ев­ско­го мет­ро уста­но­вят ви­део­ка­ме­ры с си­сте­мой рас­по­зна­ва­ния лиц

06.09 Cпрос на офи­сы в Ки­е­ве по­сте­пен­но вос­ста­но­вил­ся

09:50 Го­ря­чая фа­за вой­ны: По­че­му бо­е­ви­ки ак­ти­ви­зи­ро­ва­лись под До­нец­ком

17.10 Не­хо­ро­шее ме­сто. Как Са­а­ка­шви­ли ожи­вил па­мять об ан­ти­май­дане

17.10 НАПК на­шла на­ру­ше­ния в ра­бо­те Оме­ля­на

17.10 Не­при­кос­но­вен­ность от По­ро­шен­ко: По­че­му оп­по­зи­ци­о­не­ры ни­ко­гда ее не от­да­дут

17.10 Ай­ки­до от По­ро­шен­ко. У Са­а­ка­шви­ли укра­ли уль­ти­ма­тум

17.10 Укра­ине сей­час важ­но сле­до­вать пла­ну ре­форм, еще не вре­мя ду­мать о вы­бо­рах - Лип­тон

17.10 По­ро­шен­ко внес в Ра­ду за­ко­но­про­ект об от­мене де­пу­тат­ской не­при­кос­но­вен­но­сти

17.10 Ми­тинг Ми­хо: Смо­жет ли Би­лец­кий отобрать сла­ву у Са­а­ка­шви­ли

17.10 Га­а­га для во­и­нов АТО: За­чем по­пули­сты пу­га­ют во­ен­ным три­бу­на­лом

16.10 Укра­и­на из­бра­на чле­ном Со­ве­та ООН по пра­вам че­ло­ве­ка на 2018-2020

16.10 Как ан­ти­кор­руп­ци­о­нер Кась­ко стал за­щит­ни­ком кор­руп­ци­о­не­ров

16.10 НАБУ и САП за­дер­жа­ли вла­дель­ца пред­при­я­тия, ко­то­рое по­став­ля­ло топ­ли­во для Ми­но­бо­ро­ны

16.10 По­че­му на­цио­на­ли­сты сли­ли "тре­тий майдан" Най­е­му и Са­а­ка­шви­ли

13.10 17.10.17. Кто, за­чем и как со­би­ра­ет «са­мый по­след­ний Тре­тий май­дан»

13.10 Ген­сек Со­ве­та Ев­ро­пы об­су­дит в Москве бу­ду­щее вме­сте с Рос­си­ей

12:10 В дет­ское ав­то­крес­ло впер­вые встро­и­ли по­душ­ки без­опас­но­сти

11:07 Укра­ин­цы пред­ста­ви­ли на Kickstarter уни­вер­саль­ный кон­трол­лер для игр

07:44 Microsoft пред­ста­ви­ла Surface Book 2 — свои са­мые мощ­ные но­ут­бу­ки

17.10 Пред­став­лен ZTE Axon M — склад­ной смарт­фон с дву­мя экра­на­ми, од­ной ка­ме­рой и мас­сой 230 г

17.10 Пер­вое ку­пе Polestar: 600 сил, кар­бо­но­вый ку­зов и про­из­вод­ство в Ки­тае

17.10 Samsung раз­мыш­ля­ет над смарт-брас­ле­том но­во­го ти­па

17.10 Пред­став­ле­ны смарт­фо­ны Huawei Mate 10 Pro и Mate 10 Porsche Design

17.10 Пред­став­лен флаг­ман­ский смарт­фон Huawei Mate 10

16.10 Tesla при­спо­со­би­ли для Ки­тая

16.10 По­ли­ция Ду­бая те­сти­ру­ет ле­та­ю­щие мо­то­цик­лы

13.10 McLaren по­стро­ил два экс­клю­зив­ных су­пер­ка­ра для од­но­го че­ло­ве­ка

13.10 Как луч­ше учить со­труд­ни­ков ки­бер­без­опас­но­сти

13.10 Па­риж хо­чет убрать с улиц ма­ши­ны с дви­га­те­ля­ми внут­рен­не­го сго­ра­ния к 2030 г

13.10 Aston Martin DB11 ли­шил­ся кры­ши

13.10 500 млн ком­пью­те­ров ис­поль­зу­ют­ся для тай­но­го май­нин­га крип­то­ва­лю­ты

13.10 Как луч­ше учить со­труд­ни­ков ки­бер­без­опас­но­сти

12.10 Facebook пе­ре­осмыс­лит прин­ци­пы раз­ме­ще­ния по­ли­ти­че­ской ре­кла­мы

11.10 Как стать эф­фек­тив­ным ли­де­ром ко­ман­ды

09.10 Как ра­бо­тать, ко­гда бо­ле­ет ре­бе­нок

04.10 3 не­до­оце­нен­ных на­вы­ка, ко­то­рые по­мо­гут в ка­рье­ре

03.10 Facebook уже­сто­чит про­вер­ку ре­кла­мы из-за скан­да­ла с объ­яв­ле­ни­я­ми из Рос­сии

02.10 10 за­блуж­де­ний, ко­то­рые ме­ша­ют до­стичь успе­ха

28.09 8 глав­ных сек­ре­тов аген­тов по най­му

26.09 Как фир­ме Levi's уда­лось вер­нуть по­пуляр­ность

25.09 Пять стран­ных, но на­уч­ных спо­со­бов по­луч­ше со­сре­до­то­чить­ся

25.09 Все боль­ше аме­ри­кан­ских ком­па­ний при­креп­ля­ют на­став­ни­ков к но­вым ди­рек­то­рам

25.09 Apple и Google ста­ли са­мы­ми до­ро­ги­ми брен­да­ми пя­тый год под­ряд

22.09 Со­ци­аль­ные се­ти на­би­ра­ют по­пуляр­ность сре­ди ри­эл­то­ров

21.09 Ко­гда быть тру­до­го­ли­ком не вред­но для здо­ро­вья

20.09 Как по­лу­чить за­слу­жен­ное по­вы­ше­ние на ра­бо­те

теги

Apple, Aston Martin, Audi, bitcoin, BMW, Credit Suisse, Deutsche Bank, Facebook, Ford, Google, Huawei, Jaguar, Lamborghini, Lenovo, LG, Mercedes-Benz, Microsoft, Porsche, Samsung, Tesla, Toyota, Volkswagen, Volvo, Xiaomi, Англия, Белоруссия, Венесуэла, Газпром, ЕС, Казахстан, Китай, Молдова, Россия, США, Туркменистан, Турция, акции, депозитные ставки, золото, ипотека, кредит, межбанк, облигации, прогноз, форекс

ТОП-НОВОСТИ

Мак­сим Не­фьо­дов: Боль­шин­ство гос­пред­при­я­тий, ко­то­рые бу­дут про­да­вать­ся, - не "кла­дезь с золотом", они в слож­ном со­сто­я­нии

ТОП-НОВОСТИ

ПОДПИСКА НА НОВОСТИ

 

Это интересно