Нещодавно ви заявили, що при підготовці бюджету на 2017 рік Міністерство фінансів виділило Міністерству соціальної політики на 53 млрд грн менше, ніж було запрошено. На які з  ваших планів не вистачить грошей?

Це - не мої плани. Мої плани трохи інші, і вони впишуться в ті цифри, які бюджетом заплановано. Просто є закони, які приймала Верховна Рада всі 25 років незалежності. А оскільки народ у нас всі люблять, то завжди змагалися у тому, хто ж любить більше.

Як результат, є величезна кількість програм, які потребують державного фінансування. Я як міністр зобов’язаний надати повну викладку потреб в коштах Міністерству фінансів, навіть, якщо не бачу в цьому необхідності. І коли ми проаналізували всі закони, що у нас діють, і потребу у коштах на їх реалізацію, то ця сума відрізняється від тої, що нам надають рівно на 53 млрд грн.

Щодо процедури - ми повинні обговорити це на Кабінеті міністрів і визначитися, які державні програми у 2017 році  будемо фінансувати в повному обсязі, а які  - частково, щоб потім внести пропозиції на розгляд народних депутатів. Адже остаточне рішення повинна приймати Верховна Рада. Тому разом з бюджетом у парламент вносяться відповідні закони, які регламентують всі ці речі. А я як міністр не маю права не зробити бюджетний запит у Кабмін про повну потребу в коштах, бо це вже, вибачте, кримінал.

Тобто, фінансування якихось із цих потреб поставлять на паузу?

Так. Але їх і так усі 25 років не фінансували. Просто зараз це активно обговорюється, бо уряд не просто декларує, а й реалізує на практиці принцип формування чесного бюджету. Раніше такого не було.

Які ж конкретно статті роками не фінансуються?

У цьому році ми не фінансували пільги з проїзду у громадському транспорті. У нас є величезна кількість пільговиків, які мають право безкоштовного проїзду. Але в бюджеті на 2016 рік грошей на цю статтю не було передбачено, а це майже 2 млрд грн, і необхідність фінансування пільги з проїзду визначена Бюджетним кодексом України.

Тепер нам знову доведеться над цим питанням думати. Я, наприклад, вважаю, що дану проблему потрібно вирішувати шляхом монетизації пільги: не відшкодовувати вартість проїзду пільговиків підприємствам-перевізникам, а видавати людям гроші в межах можливостей бюджету. А як вони використають ці гроші – то  вже їх особиста справа.

І це буде чесно, якщо сказати людям: «Коли держава стане багатшою, то ми вам більше виплатимо. А ви самі визначаєте, куди ці гроші витратити». А зараз перевезли когось, не перевезли, хтось більше отримав, хтось менше – розумієте скільки тут можливостей для зловживань?

У минулому році якою була різниця між потребами і виділеними коштами?

Відкиньте десь відсотків п’ятнадцять, і на інфляцію скоригуйте.

Нещодавно ви сказали, що українці покривають за свій рахунок 12% вартості нарахованих комунальних послуг, а в цьому опалювальному сезоні оплачуватимуть вже 15%. Чи означає це збільшення обов’язкового платежу?

Ні, обов’язковий платіж не збільшиться. Ця частина може бути більшою чи меншою в залежності від обсягу спожитих комунальних послуг. Раніше, до 2014 року, субсидія була поділена на дві частини: обов’язкова частина, яку маєте ви сплатити, і та, що покриває субсидією держава. Якщо ви економили газ, воду і все інше, то ви продовжували платити обов’язкову частину, а частка, яка покривається державою, зменшувалася.

Потім ми цю систему змінили. Стали призначати субсидію стабільну щодо норм споживання. Тепер ви платите нараховану суму платежів мінус субсидія. Таким чином, якщо ви економите ресурси, то платите менше, а субсидія залишається незмінною.

Ось тому минулої зими газопостачальні компанії казали людям, що потрібно випалити норму газу, інакше знизять субсидію, бо саме вони втрачали доходи від того, що люди економили газ.

Як наслідок - у нас були великі витрати газу минулого року через завищену соціальну норму споживання. Два роки тому норма споживання без лічильника становила 11 кубометрів газу на квадратний метр житлового приміщення. Це при тому, що реально населення споживало десь близько 6 кубометрів. Що тоді відбувалося? Люди витрачали по 6 кубометрів газу, газовики списували по 11 кубометрів на квадратний метр жилої площі, газопостачальні компанії отримували компенсацію за різницю в тарифах із бюджету, хоча фізично стільки газу люди не використали. Зекономлений газ постачальні компанії повторно продавали підприємствам промисловості по комерційній ціні. У 2014 році, коли ми готували постанову щодо встановлення нормативів споживання житлово-комунальних послуг, за експертними розрахунками десь до 500 млн євро на рік заробляли газопостачальні компанії за допомогою такої нехитрої схеми.

Ви заявляли, що сім’я має право на субсидію з оплати комунальних платежів, якщо вони в середньому перевищують 15% її доходу. Це означає, що одні можуть отримати субсидію при 5% затрат на комуналку, а інші не отримати навіть тоді, коли на платежі перепадає 25% їхнього доходу?

Так. Все вираховується по формулі. Вона дуже проста. Береться середній дохід на члена родини, наприклад 4000 грн. Ділиться на 1399 – це прожитковий мінімум для працездатної людини, ділите на 2 і множте на 15. Виходить 21,44. Це буде відсоток, який потрібно сплатити. Тепер вираховуємо, скільки це від 4000 грн. Виходить 857 грн. Тобто, якщо вартість послуг ЖКХ становить понад 857 грн – всю різницю покриває субсидія.

До нас звернулася читачка, яку викликали до місцевого відділу соціального захисту і змусили писати пояснювальну записку, звідки в неї взялася земельна ділянка. Цю землю вона має  вже десятки років, але тепер їй сказали, що потрібно провести перевірку, бо цього вимагає Міністерство фінансів. Як це стосується автоматичного продовження субсидії, їй не пояснили. Розкажіть, у чому річ?

Це те, що називається верифікацією, яку деякі попередні керівники Мінфіну визначили як один із пріоритетів бюджетної політики, маючи на меті знайти «мільярди вкрадених грошей». Це класичний приклад того, що вони отримали на виході. Ну знайшли у людини землю, але як це впливає на призначення субсидії? Ніяк. Чи можна їй відмовити в призначенні субсидії на підставі наявності земельної ділянки? Не можна. То в чому тоді «крадіжка»?

Жодної користі бюджет не отримав. А от людина побігала, а хтось отримав державне фінансування.

Що конкретно може бути приводом для не призначення субсидії?

Тільки одне – здійснення купівлі на суму понад 50 тис. грн протягом року до моменту звернення.

Тобто, якщо посеред опалювального періоду людина здійснила таку витрату, то вже через рік, під час наступного опалювального періоду, вона може подати заяву і отримати субсидію?

Так, в такому разі питань взагалі не виникне. Але людина може й раніше звернутися, просто тоді їй потрібно буде пояснити комісії, навіщо вона здійснила такі витрати, але в певних випадках їй також можуть призначити субсидію.

А якщо у людини є, наприклад, 100 тис грн і вони лежать на депозиті?

Депозит не враховується.

А спадок чи коштовний подарунок?

Якщо на суму вище 50 тис. грн, то це може стати перепоною для отримання субсидії. Тут все залежатиме від рішення комісії, яка повинна вивчити всі обставини.

А от з наступного року ми, напевне, все-таки включимо депозити в розрахунок доходу домогосподарств для призначення субсидії.

Тобто, якщо ти маєш на депозиті понад 50 тис. грн, то субсидію не отримаєш?

Так. Але, скоріше за все, ми це зробимо з травня, вже після закінчення опалювального періоду. І це правильно включити депозити, бо їх можна вважати доходами, особливо відсотки, які з них виплачуються. Ми зараз цих доходів не бачимо. Це тільки верифікація може показати.

Коли комісії органів соцзахисту на місцях приймають рішення щодо призначення субсидії, то вони мають інформацію про те, чи здійснювала людина коштовні покупки протягом року?

Ця інформація є у Державної фіскальної служби, ми її затребуємо, коли людина звернеться за субсидією.

Встигаєте за такою схемою вкладатися в терміни призначення субсидії?

Так, схема вже відпрацьована. Але проблема не в тому, що на запит можуть пізно дати відповідь, а в тому, що коли ця інформація приходить, то працівники органів соцзахисту вводять її в програму ручним способом. Автоматична система працює лише в Вінниці.

Так цю проблему можна просто вирішити створенням єдиного реєстру отримувачів соціальних виплат…

Правильно, автоматизація – це те, чим ми зараз і займаємося.

А які терміни?

Хочемо зробити, щоб у відділів соцзахисту була єдина автоматизована програма з призначення субсидій, бо зараз її немає. От у Вінниці її розробили. Зараз наш центр її доробляє, і ми її розповсюдимо безоплатно по всіх управліннях соцзахисту. А обслуговувати її буде наш центр – державне підприємство - на платній основі по договорам.

Можна буде в цей реєстр додавати іншу інформацію, наприклад, хто здійснював коштовні покупки?

Це вже трохи інше, це - проблема створення єдиного реєстру отримувачів державної допомоги. Коли ми говоримо про призначення субсидій, то є локальне завдання - програмне забезпечення, яке повинно отримувати інформацію автоматично з різних джерел і швидко її обробляти.

В які терміни плануєте завершити створення таких систем?

Зовсім інше - загальна система, куди будуть входити не тільки субсидії, а й всі соціальні допомоги.

Локальну ми можемо завершити швидко – протягом року-двох. А глобальну розробляють вже 10 років, і поки не розробили. Я нещодавно не підписав умови проведення тендеру з її розробки через те, що цю систему у нас вже пробували створити і провалили роботу. По тим умовам, які я мав затвердити, фірма, що виграє тендер, повинна була сама написати технічне завдання і сама його виконати. Це було б те ж саме, що й з електронним урядуванням.

Кошти на розробку системи виділяє держава чи донори?

Донори.

Про яку суму йде мова?

Взагалі на всю програму передбачено 300 млн доларів. Ясно, що на саму систему потрібно значно менше коштів, але все одно це великі гроші, їх не можна просто так витрачати.

Тобто, зараз ви поставили за мету розробити програму лише для субсидій?

Так. Вважаю, що не потрібно займатися глобалістикою, а необхідно виготовити цеглини, з яких згодом можна буде побудувати систему. Це швидше і краще.

Якщо людина робить покупку на суму вище 50 тис. грн вже після призначення субсидії, то як ви про це дізнаєтеся?

Вона повинна повідомити сама.

А якщо не повідомить?

От якщо не повідомить і знайдуть, то це буде її провина. У нас чітко прописані випадки, коли повинна людина повідомити про обставини, що впливають на процес призначення субсидії, або на її розмір: якщо відбулися зміни в складі сім’ї, якщо вона придбала щось на суму від 50 тис. грн. От в таких випадках виникає обов’язок громадянина, який звертається за призначенням субсидії, повідомляти про ці обставини. До речі, про цей обов’язок написано в заяві на отримання субсидії. Інститут соціальних інспекторів, який існує, перевіряє інформацію про доходи субсидіантів. І якщо він виявить, що людина нас не повідомила, то в неї можуть виникнути проблеми. Їй можуть припинити виплату субсидії.

А можуть примусити повернути субсидію?

Якщо людина не виконала свій обов’язок, то таке питання може виникнути.

Це через суд відбувається?

Або добровільно, або в судовому порядку.

Були вже такі випадки?

Практично ні, люди у нас дисципліновані.

Згадані вами соціальні інспектори перевіряють всіх субсидіантів, чи вибірково?

Вони роблять запити. Але вони зазвичай працюють по тих групах ризику, де можуть буди зловживання. Просту пенсіонерку навряд хтось стане перевіряти, які в неї можуть бути сторонні доходи?

Нещодавно уряд збільшив субсидію при купівлі твердого палива і газу в балонах для власників приватних будинків. При цьому компенсація виплачується у грошовій формі і на купівлю дров чи вугілля, вона виросла в середньому на 1000 грн – до 3 тис. грн, а на газ не так суттєво. Уряд намагається таким чином спонукати населення використовувати менше газу?

Скраплений газ використовується, в основному, для приготування їжі. А от тверде паливо - для опалення. Дуже часто, особливо в селах, у будинках є і піч, і газовий котел. І от якщо ми не збільшимо субсидію на тверде паливо, то люди будуть палити газ. Тому для економії газу, який ми більше імпортуємо, й пішли таким шляхом. Але рішення про те, яке паливо використовувати взимку, залишається на розсуд громадянина.