Національна спілка архітекторів України (НСАУ) опротестовує норму видачі дозволів за механізмом "мовчазної згоди" на виконання будівельних робіт на об'єктах спадщини, повідомляє пресслужба НСАУ.

"Мовчазна згода - загроза для спадщини. Фактично це автоматичний дозвіл на роботи, якщо орган охорони спадщини не встигне відреагувати. У воєнний час, при обстрілах та кадровому дефіциті робота відповідних органів може бути паралізована, що створює лазівку для недобросовісних забудовників. Це може призвести до втрати унікальних пам'яток через необґрунтовані або неякісні проєкти, що почнуть реалізовувати без експертної оцінки", - наголошують у НСАУ.

Як уточнюється в релізі, норма "мовчазної згоди" прописана постановою Кабміна № 1130 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 і від 24 червня 2022 р. № 722", яка прийнята 10 вересня 2025 року.

Зазначається, що ця постанова має внести ряд позитивних змін на виконання умов Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом як кредитором стосовно отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС до EUR18 млрд. від 04 вересня 2023 року. Постановою прописане зменшення терміну надання дозволу на проведення робіт на пам'ятках до 10 днів; деталізовані поняття науково-проектної документації з реставрації - "консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток культурної спадщини"; вилучено необхідності реєстрації дозволів на археологічні дослідження через ЄДЕССБ, вилучення інших позицій, що втратили актуальність через зміни в законодавстві.

Однак деякі аспекти результату прийняття постанови вже отримали негативні відгуки в середовищі експертів, і в першу чергу - це залишення в постанові норми про погодження та надання дозволів з принципом так званої "мовчазної згоди".

Пам'яткоохоронці, експерти неодноразово наголошували, що норма так званої "мовчазної згоди" повинна бути вилучена з Постанови № 722, оскільки вона створює не тільки корупційні ризики, але й призводить до руйнування пам'яток культурної спадщини та історичного середовища міст. Тим більше, що така норма прямо суперечить вимогам Закону України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон).

Зокрема, стаття 26 Закону прямо вказує, що консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток здійснюються лише за наявності письмового дозволу органів охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ними науково-проектної документації. Також стаття 6-1 Закону чітко зазначає, що набуття суб'єктом господарювання права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об'єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.

Як нагадують у НСАУ, у першому проекті цієї постанови, що був поданий у 2023 р., МКІП пропонувало вилучити норму про мовчазну згоду ("У разі ненадання погодження або ненадання обґрунтованої відмови протягом 30 днів органом охорони культурної спадщини погодження проектної документації вважається погодженим за замовчуванням"), але в прийнятій постанові ця норма стала обов`язковою.

У спілці архітекторів акцентують увагу, що спроби цифровізувати збереження спадщини неприйнятні, без урахування особливостей процедур розгляду документів та без залучення у розробку змін фахівців зі збереження спадщини.

"Постанова розв'язує руки проєктам свідомого знищення спадщини. Необхідно провести публічне обговорення змін і терміново внести адекватні зміни до цієї постанови, поки ми ще не втратили безповоротно жодної пам'ятки культури та архітектури", - наголошується у релізі.

Національна спілка архітекторів України готує звернення в міжнародні організації.