Україна має вжити низку заходів реалізації антикорупційної політики та політики верховенства права має здійснюватися в рамках процесу вступу до Європейського союзу протягом наступного 2026 року, зокрема, прийняти комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства, йдеться у спільній заяві комісара з питань розширення Марти Кос та віцепрем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки за підсумками неформального засідання міністрів у справах Європи, що відбулося у Львові, опублікованій на сайті представництва ЄС в Україні в четвер.

"Прийняти комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства для забезпечення швидкого та якісного правосуддя, зокрема, шляхом: скасування автоматичного закриття кримінальних справ у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування та перегляду чинних строків; усунення процесуальних перешкод у кримінальному провадженні, зокрема у справах про корупцію на високому рівні; подовження строків давності та посилення підстав для їх переривання та зупинення у справах про корупцію та пов'язаних з корупцією правопорушень, відповідно до європейських стандартів; посилення незалежності НАБУ і САП та захист їхньої юрисдикції від обходу та неналежного впливу шляхом чіткого розмежування слідчих повноважень між органами досудового розслідування та встановлення чітких правил щодо запобігання та врегулювання конфліктів юрисдикції у кримінальному провадженні; розширення юрисдикції НАБУ та САП на всі посади з високим рівнем ризику на основі наявної незалежної оцінки", - йдеться в заяві.

Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) має бути забезпечений ефективний доступ до неупереджених, своєчасних та якісних судових експертиз.

"Провести комплексний перегляд процедури відбору та звільнення генерального прокурора з метою приведення її у відповідність до найкращих європейських практик із залученням Венеціанської Комісії. 4. Ухвалити закон відповідно до європейських стандартів та після консультацій з Венеційською Комісією для забезпечення прозорого та заснованого на заслугах процесу відбору, призначення та переведення прокурорів на керівні та інші прокурорські посади в Офісі Генерального прокурора, в регіональних та районних прокуратурах, включаючи чіткі критерії і прозору, конкурентну та процедуру відбору на основі заслуг, яка включає оцінку професійної компетентності та доброчесності", - наголошується в документі.

Україна також має реформувати Державне бюро розслідувань (ДБР): "проведення незалежного комплексного перегляду інституційної структури ДБР, механізмів забезпечення доброчесності та наглядових функцій для оцінки необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик, що призведе до підготовки, ухвалення та впровадження закону, який враховуватиме необхідні рекомендації".

Україна має призначити "без затримок" суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку. У тісній співпраці з Європейською Комісією має визначити модальності і розширити залучення міжнародних експертів до конкурсної комісії для Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

"Ухвалити законопроєкт про декларації доброчесності суддів, що уточнює зміст декларацій, розширює охоплений ними період та вдосконалює процедуру перевірки; для Верховного Суду це включає тимчасове залучення незалежних міжнародних експертів. Ухвалити законодавство, спрямоване на вдосконалення виконання судових рішень щодо грошових та негрошових зобов'язань та цифровізацію", - йдеться в заяві.

Крім того, Україна має ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму до 2 кварталу 2026 року та забезпечити високий рівень їх виконання.

"Розвивати та зміцнювати системи внутрішнього контролю проти корупції на високому рівні, зокрема шляхом: заохочення Державної аудиторської служби до проведення системних аудиторських оцінок внутрішнього контролю в державному секторі; розробки національного плану дій щодо приведення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у відповідність до міжнародних стандартів та належної практики; включення управління корупційними ризиками до загального управління організаційними ризиками та забезпечення того, щоб інструменти Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), такі як управління конфліктом інтересів та механізми повідомлення про порушення, були широко інтегровані у практику внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту міністерств та відомств", - йдеться в документі.

В заяві наголошується, що ці кроки демонструють рішучість України зміцнювати свої інституції та досягти суттєвого прогресу у реформах в рамках Кластера "Основи процесу вступу до ЄС" і просуватися далі на своєму європейському шляху. "Європейська Комісія підтверджує свою тверду відданість підтримувати Україну в цих зусиллях, надаючи політичну, фінансову та технічну допомогу, необхідну для підтримки та прискорення її порядку денного реформ", - підкреслили Качка і Кос.

Вони підтвердили відданість принципу, згідно з яким процес розширення має залишатися чітким, справедливим та заснованим на заслугах, відображаючи об'єктивний досягнутий прогрес. "Європейський шлях України, як і раніше, ґрунтується на спільній відданості доброчесності, демократичним інституціям та верховенству права. Навіть перед обличчям надзвичайних викликів, пов'язаних з агресивною війною Росії, Україна продовжує демонструвати рішучість та стійкість у просуванні реформ, які зміцнюють прозорість, підзвітність та довіру громадськості. Ці зусилля мають важливе значення для процесу вступу до ЄС і відображають відданість країни виконанню зобов'язань щодо членства", - наголошується в заяві.