Фінансові новини
- |
- 09.07.26
- |
- 17:40
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ під загрозою через фінансові проблеми - Euronews
13:22 11.11.2025 |

Ініціатива Ради Європи щодо створення Спеціального міжнародного трибуналу для розгляду злочинів агресії РФ проти України може опинитися під загрозою через бюджетні проблеми.
Про це повідомили Euronews кілька джерел, обізнаних з цим питанням, підкресливши, що європейським країнам буде складно продовжувати фінансування без підтримки США, передає Укрінформ.
За словами джерел, створення спецтрибуналу стикається з бюджетними труднощами. Європейські донори побоюються, що США під керівництвом Дональда Трампа продовжать відмовлятися від підтримки Києва, що ускладнює збір коштів для покриття витрат європейцями.
Створення спеціального трибуналу було узгоджено на двосторонній основі Радою Європи та Президентом України Володимиром Зеленським у червні, і для його ефективної роботи необхідне фінансування від кількох партнерів. Хоча Рада Європи складається з 46 членів, будь-яка країна, яка бажає, може взяти участь у роботі Спеціального трибуналу.
Euronews звернувся до влади США із запитанням, чи буде адміністрація Трампа зацікавлена у приєднанні до спецтрибуналу, але на момент публікації відповіді не отримав.
Зі зменшенням обсягу фінансування України з боку Вашингтона реалізація проєкту створення трибуналу опинилася під загрозою, повідомили Euronews три джерела на умовах анонімності, оскільки це питання все ще обговорюється в закритому режимі. Європейці розуміють, що їм доведеться робити важкий вибір щодо того, які проєкти фінансувати, оскільки основна частина фінансової, гуманітарної та військової допомоги, пов'язаної з Україною, лягає на їхні плечі, тому що США відходять від справ.
За інформацією трьох джерел, Рада Європи спочатку представила проєкт бюджету, який включає загальні операційні витрати, пов'язані з трибуналом, у розмірі приблизно 75 млн євро на рік. Додаткове фінансування приміщень та охорони ще збільшить витрати.
За інформацією джерел, ЄС повинен надати 10 млн євро на рік як свій внесок.
Європейські країни G7, а саме Франція, Німеччина, Італія та Велика Британія, є основними донорами Ради Європи. На нинішньому етапі не зрозуміло, чи братимуть вони участь у щорічному фінансуванні трибуналу, і, за інформацією чотирьох джерел, вони також не беруть активної участі у проєкті.
«Рада Європи на цьому етапі не має коментарів. Переговори з державами-членами тривають», - повідомив Euronews прессекретар.
Щоб розпочати роботу, трибунал повинен зібрати мінімальну кількість країн-учасниць. У випадку України ця кількість ще не визначена, сказало одне з джерел. Зазвичай мінімальна кількість країн становить 16, хоча, на думку експертів, у випадку України до трибуналу доведеться долучити більше країн. Джерела припускають, що велике значення має не лише кількість, а й релевантність та вплив учасників у міжнародних відносинах.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні під час обговорень на засіданні Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі 25 держав-членів блоку погодилися доєднатися до роботи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл оголосив, що країна прийматиме початковий етап створення Спеціального трибуналу.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Європейський парламент висловив занепокоєння повільними темпами
реалізації 10-пунктного плану пріоритетних реформ, відомого як "план
Качка-Кос", та закликав Україну якнайшвидше перейти від обговорень до
практичних результатів.
Під час пресконференції американський президент натякнув, що Штати нададуть Україні ліцензію на виробництво ракет Patriot.
Європарламент схвалив комплексний документ щодо прогресу України на
шляху до ЄС - у якому, поруч з іншим, підтримав пункт від польських
євродепутатів з критикою президента України за найменування підрозділу
на честь героїв УПА.
Лідери НАТО заявили про подальшу підтримку України в розміні 140 млрд
євро у 2026-2027 роках та констатували, що Україна сприяє
трансатлантичній безпеці.
Канада анонсувала виділення пакета військової допомоги Україні на суму 900 мільйонів доларів. До нього входять засоби ППО.
Страхова компанія VUSO (ВУСО) за
підсумками 2025 року сплатила понад 348 мільйонів гривень податків до
бюджетів усіх рівнів. Водночас загальний обсяг допомоги компанії Силам
оборони України з початку повномасштабної війни наближається до 100
мільйонів гривень.
Президент Польщі Кароль Навроцький повідомив, що розмовляв з
українським колегою Володимиром Зеленським під час вечері лідерів
напередодні саміту НАТО.
Норвегія оголосила про виділення 3 млрд крон (268 млн євро) на зміцнення
протиповітряної оборони України, зокрема в рамках програми PURL та для
закупівлі ракет до Patriot у країн, які вже їх мають, повідомила
пресслужба норвезького уряду.
Про це він сказав журналістам після прибуття на другий день саміту НАТО.
Поки світові автовиробники обережно дискутують про темпи переходу на
електротягу, китайська корпорація BYD продовжує агресивну експансію
інфраструктури
Вища судова інстанція Європейського Союзу - Європейський суд
справедливості (ECJ) - ухвалила остаточне рішення у справі проти
компанії Google та її материнського холдингу Alphabet.
За словами CEO Microsoft Commercial
Business Джадсона Олтгоффа, компанії вже концентруються не на тестуванні
ШІ, а на отриманні вимірюваної віддачі від інвестицій.
За шість місяців 2026 року в Україні продали
близько 33 тис. нових легкових автомобілів, що на 0,5% більше, ніж за
аналогічний період минулого року.
OpenAI веде попередні переговори про передачу уряду США 5% акцій
компанії. За задумом генерального директора Сема Альтмана, аналогічну
частку державі могли б передати й інші провідні американські розробники
штучного інтелекту, повідомляє Financial Times із посиланням на джерела.
Компанія Microsoft оголосила про
прискорення ініціативи Quantum Safe Program (QSP) та заявила про намір
перевести свої продукти й сервіси на постквантову криптографію (PQC) до
2029 року.
Samsung Foundry відновила розробку 1,4-нм технологічного процесу після
паузи, однак масове виробництво таких чипів тепер заплановане лише на
2029 рік.