Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами у Києві прокоментував заяву прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска про те, що в останній розмові з ним український лідер нібито сказав, що Україна "готова воювати ще два-три роки".

Глава держави наголосив, що його слова стосувалися не прогнозів щодо тривалості війни, а фінансової стратегії стабільної підтримки України з боку партнерів, зокрема через використання заморожених російських активів.

"Це фактично щодо заморожених активів. Коли хтось каже, що Україна ще готова кілька років воювати, я підкреслив це всім європейським лідерам: ми не будемо воювати десятиліттями. Але ви маєте показати, що здатні стабільно підтримувати Україну певний час", - зазначив Зеленський.

За його словами, нині європейські партнери розробляють фінансову програму допомоги на 2-3 роки вперед, аби гарантувати сталість підтримки незалежно від політичних змін.

"Війна може закінчитись раніше, але гроші все одно потрібні - для відновлення, для стабільності. Це не про те, що хтось хоче воювати, а про те, щоб Україна не втратила спроможність чинити опір", - додав президент.

Він також підкреслив, що фінансова стабільність важлива не лише для відновлення, а й для впевненості українських військових:

"Військовий має знати, що в нього є заробітна плата. Ми не знаємо, чи не повернеться Путін з агресією після закінчення цієї війни, тому стабільна підтримка України з боку партнерів має вирішальне значення".

Президент також наголосив, що питання заморожених активів - дуже важливе для стримування Росії.

"Для Путіна найстрашніше в "російських" активах те, що Європа дала сигнал: немає сенсу продовжувати війну на виснаження України. Бо фінансового виснаження не буде. І це потрібно зрозуміти. Це не про те, що хтось готовий воювати, а хтось - ні. Важливо дати чіткий сигнал: ми будемо фінансувати Україну, і якщо Путін не зупиниться - ми продовжимо підтримку. Це показує Росії, що сенсу у війні немає, бо ми не здамося, і партнери не здадуться", - підкреслив він.

Що сказав Дональд Туск

Раніше прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив у інтерв'ю Sunday Times, що Україна готова воювати ще два-три роки, хоча президент Зеленський сподівається, що війна не затягнеться на десятиліття.

За словами Туска, Київ усвідомлює ціну, яку платить населення та економіка, якщо бойові дії триватимуть довше.

Він також зазначив, що війна завдає значної шкоди і російській економіці, яка, на його думку, "не має шансів на виживання в довгостроковій перспективі".

Прем'єр додав, що внутрішні проблеми роблять Володимира Путіна ще агресивнішим, але й засумнівався, наскільки стабільним буде новий "каральний підхід" президента США Дональда Трампа до Москви.

"Росіяни у дуже важкому становищі. Але чи означає це, що ми вже перемагаємо? Зовсім ні. У них є одна перевага - вони готові воювати. А без готовності боротися або чимось жертвувати шансів на перемогу немає", - сказав Туск.

В цьому ж інтерв'ю він також наголосив, що будь-яка угода з Володимиром Путіним "не варта навіть чорнила, яким вона буде підписана", і попередив, що допоки у Росії не відбудуться радикальні зміни, війна може стати "вічною".

Російські мільярди для України

Лідери країн ЄС на саміті в Брюсселі 23 жовтня не змогли домовитися про передачу Україні заморожених російських активів. Через позицію Бельгії рішення відклали на два місяці.

При цьому лідери країн підтвердили готовність фінансувати потреби України ще на два роки - до 2027-го.

У підсумковому комюніке саміту сказано, що ЄС "обіцяє забезпечувати життєво необхідні фінансові потреби України в 2026-2027 роках, в тому числі ті, що стосуються військових та оборонних завдань".

Але одне з головних питань саміту - про передачу Києву заморожених у Європі активів російського Центробанку - відклали, за інформацією агентства Bloomberg - на два місяці. Наступний саміт запланований на 19 грудня.

Як пише Reuters, багато європейських дипломатів сподівалися, що лідери ЄС попросять Єврокомісію розробити офіційну юридичну пропозицію, яка дозволить використати для "репараційної позики" Україні "кошти, пов'язані із замороженими російськими активами, у відповідності з законодавством ЄС та міжнародним правом". Йдеться про російські активи на 140 мільярдів євро, які зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear.

Але, за даними Reuters, у підсумковому комюніке саміту згадується тільки те, що за умови дотримання європейських законів "російські активи повинні залишатися заблокованими до моменту, поки Росія не припинить свою агресивну війну проти України і не компенсує завдані війною збитки".

Причиною затримки з прийняттям рішення, над яким ЄС працювало кілька місяців, стала позиція Бельгії, яка вимагає від інших країн Європи гарантій, що їй одній не доведеться брати на себе всі ризики, пов'язані з використанням російських активів.

У своїй свіжій статті видання Politico вказує, що європейські країни опинились перед складним вибором, адже альтернативою надання Україні грошей із заморожених російських активів є окрема європейська позика, на яку багато країн не хочуть виділяти кошти.

Мова йде про випуск окремих євробондів для допомоги Україні.

Третій варіант, вказує видання, - це третій варіант: ЄС може розпочати пошук російських активів в інших країнах блоку на суму 25 мільярдів євро.

Однак це, ймовірно, займе більше часу, ніж має Україна, тому може скластися враження, що Європа збавляє оберти, пише Politico.

Зеленський: потрібно посилювати тиск на Путіна

У розмові з американським виданням Axios президент Володимир Зеленський наголосив, що нові санкції США за ініціативи Дональда Трампа боляче вдарять по російській військовій машині, але для реального миру потрібно більше тиску.

"Президент Трамп занепокоєний ескалацією. Але якщо не буде переговорів - ескалація все одно буде. Якщо Путін не зупиниться, ми маємо знайти спосіб його зупинити. Санкції - одне з таких інструментів, але нам також потрібні ракети великої дальності", - зазначив Зеленський.

"Дальнобійні санкції" проти Росії

Глава держави також повідомив, що доручив Збройним силам України розширити територію ураження в глибині Росії.

На засіданні ставки верховного головнокомандувача він заслухав військових і виробників зброї, обговоривши ефективність українських дальнобійних ударів.

"Російська нафтопереробка вже платить відчутну ціну за війну - і платитиме ще більшу. Ми визначили завдання щодо розширення географії застосування нашої дальнобійності", - сказав Зеленський.

Він додав, що Україна працює з вітчизняними виробниками над укладанням довгострокових контрактів на постачання зброї:

"Таких контрактів ставатиме більше. Це питання нашої незалежності й безпеки".