Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику" для України з використанням знерухомлених російських активів.

Як повідомляє "Європейська правда", про це він сказав у спілкуванні зі ЗМІ перед самітом лідерів ЄС 23 жовтня.

Барт де Вевер наголосив, що його найбільше турбує юридичний аспект питання, оскільки саме у Бельгії розташований фінансовий репозиторій Euroclear, де зберігаються знерухомлені активи РФ.

"Навіть під час другої Світової війни знерухомлені активи ніколи не чіпали. Тож це дуже важливий крок, якщо на нього наважуватись. І у нас є три вимоги", - сказав він.

Перша така вимога Бельгії - повний розподіл юридичних ризиків. "Ми можемо постраждати від велетенських позовів. Тож якщо ви хочете це зробити - потрібно робити це разом. (По-друге), ми хочемо гарантій на випадок, якщо гроші доведеться повертати - що долучиться кожна країна... Не можна, щоб наслідки потім опинилися повністю на Бельгії", - наголосив прем'єр.

По-третє, Бельгія хоче аналогічні кроки поруч з нею робили інші країни, де є знерухомлені російські активи.

"Ми знаємо, що в інших країнах є великі суми російських грошей, і вони про це завжди мовчать. Якщо ми рухаємося у цьому питанні - давайте рухатися разом", - зазначив де Вевер.

Він додав, що якщо інші не погодяться на ці вимоги, тоді він "робитиме усе можливе", щоб заблокувати рішення про репараційну позику, тому що бачить у ньому великі ризики.

"Звичайно, ще треба аналіз, якими можуть бути контрзаходи... Країни-члени мають розуміти, що якщо вони заберуть гроші Путіна, він забере наші гроші", - наголосив де Вевер, пояснюючи, що Росія може конфіскувати власність європейських компаній, які досі присутні у Росії, і так само можуть вчинити лояльні до РФ країни.

"Ми заберемо знерухомлені гроші Путіна і можемо там "дозволити" йому забрати ці гроші назад. Тож ми можемо навіть допомогти йому, замість того, щоб покарати. А потім, звісно, усі ці компанії з конфіскованою власністю почнуть позиватися проти нас... Має бути прозорість щодо ризиків, і про юридичну базу для рішення - тому що я її ще не бачив... Якщо ви хочете ухвалювати рішення, яких в історії ще не було - потрібно починати з юридичної бази", - наголосив прем'єр Бельгії.

Він додав, що вважає застереження своєї країни абсолютно обгрунтованими.

Заяви де Вевера підтвердили давніші повідомлення від джерел, що аргументи Єврокомісії поки не переконали Бельгію.

Як відомо, Єврорада планує у висновках за результатами саміту 23 жовтня погодити надання Україні фінансової та військової допомоги у 2026-27 роках з використанням заморожених російських активів.