Шкода, завдана антикорупційним реформам в Україні через липневі законодавчі ініціативи щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), наразі майже нейтралізована, однак довіру міжнародних інвесторів та деяких партнерів ще необхідно відновлювати, заявляє європейська комісарка з питань розширення та сусідства Марта Кос.

"У липні ми чітко побачили, наскільки крихкими можуть бути деякі реформи, і чому так важливо захищати фундаментальні основи. Завдана шкода була ліквідована, але ще не на 100%, і уряд це знає", - заявила Кос в ексклюзивному інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна" в Києві.

Вона нагадала, що ключовим є забезпечення незалежності антикорупційних органів: "їхній персонал і керівництво мають діяти без тиску, їхня робота повинна цінуватися і належно винагороджуватися, коли вони розслідують справи та доводять їх до суду".

За словами єврокомісара, Україна досягла значного прогресу у боротьбі з корупцією за останнє десятиліття, але "цей імпульс не можна втрачати".

Кос також підкреслила важливість дорожньої карти верховенства права, яка є частиною першого кластера переговорів про вступ до ЄС. "Ми ретельно стежитимемо за розвитком подій у цій сфері", - зазначила вона.

Єврокомісарка зауважила водночас, що відбулася втрата довіри з боку держав-членів ЄС, міжнародних фінансових інституцій та потенційних інвесторів після липневих подій. "До і після Конференції з відновлення в Римі я закликала компанії у Франції, Нідерландах та інших країнах готуватися до інвестицій. Але тепер існують занепокоєння, і цю довіру необхідно відновлювати", - додала Кос.

При цьому вона також високо оцінила громадянський активізм українців, назвавши протести "коригуючим механізмом", який викликає прихильність до України в Європі. Крім того вона зазначила, що "останні опитування свідчать, що корупція є другим найбільшим страхом українців".

Як повідомлялось, 22 липня Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП, прийнявши законопроєкт №12414. Зокрема, правками до проєкту закону генпрокурора наділено повноваженнями: бути фактичним керівником САП та передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам; надавати НАБУ обов'язкові письмові вказівки й витребовувати матеріали будь-яких справ; передоручати витребувані справи будь-яким прокурорам; передоручати розслідування справ, які належать до підслідності НАБУ, іншим органам. Президент Володимир Зеленський підписав закон ввечері 22 липня.

Починаючи з 22 липня у Києві та деяких інших містах України щодня проходили акції протесту проти обмеження незалежність НАБУ та САП. Через день, 23 липня, після акцій протесту і занепокоєнь зі сторони міжнародних партнерів президент України заявив, що запропонує Верховній Раді законопроєкт, який забезпечить силу системі правопорядку і відсутність російського втручання в діяльність органів правопорядку.

31 липня Верховна Рада повернула незалежність НАБУ і САП, підтримавши відповідний президентський законопроєкт №13533. Зеленський підписав його того ж дня.

Законопроєкт, зокрема, закріплює процесуальну незалежність керівника і прокурорів САП від генпрокурора, встановлює, що детектив НАБУ виконує вказівки лише прокурора САП, а також передбачає, що детективи НАБУ під час здійснення оперативної та оперативно-технічної діяльності виконують доручення лише детектива НАБУ або прокурора САП. Законопроєкт також повертає прокурору САП право віднести кримінальне провадження детективам НАБУ, при цьому генпрокурор таке право втрачає. Детективам НАБУ повертається право за рішенням саме директора НАБУ та за погодженням з прокурором САП розслідувати кримінальні правопорушення, віднесені до підслідності слідчих інших органів. Погодження генпрокурора вже не вимагатиметься.