65% опитаних українців вважають, що безпекові угоди, укладені Україною, корисні для зміцнення обороноздатності країни, але загалом у більшості склалося досить стримане ставлення до них. Про це свідчать дані опитувань, проведених Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 16-22 травня і 20-25 червня.

"Переважна більшість українців - 65% - вважають, що безпекові угоди є корисними для зміцнення обороноздатності України. Водночас важливо врахувати, що з них вважають дуже корисними - 18%, а решта 47% вважають скоріше корисними (тобто у більшості ставлення стримано-обережне). При цьому 27% українців стверджують, що ці угоди або не мають впливу на обороноздатність, або взагалі є некорисними", - ідеться в пресрелізі за підсумками дослідження, оприлюдненому на офіційному сайті КМІС у п'ятницю.

Соціологи фіксують, що в усіх регіонах України більшість населення (від 59% на Сході до 68% на Заході) вважають безпекові угоди корисними для зміцнення обороноздатності. Не більше чверті населення кожного регіону мають скептичне ставлення до безпекових угод.

Оцінюючи корисність безпекових угод, 13% українців підтримали думку, що угоди дадуть змогу отримати все необхідне для звільнення територій і відсічі російській агресії в майбутньому. Ще 27% вважають, що ці угоди дадуть змогу щонайменше стримувати ворога на нинішній лінії фронту і, можливо, звільнити окремі території. Тобто загалом на думку 40% безпекові угоди здатні щонайменше стримувати ворога. Водночас 51% українців вважають, що Україна отримає недостатню підтримку для ефективної протидії Росії.

Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи підсумки дослідження, навів висловлювання головного консультанта відділу воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень Миколи Бєлєскова: "На жаль, Україна в тій ситуації, коли приймає формати взаємодії, прийнятні нашим партнерам... Це не наша провина і не провина того, хто на Банковій тут і зараз. Міжнародні відносини, на жаль, і далі більше про обрахунок ризиків і ціни тих чи інших кроків, а також про максимальну свободу маневру, а не про благодійність, як би нам хотілося. Тому маємо чесно казати, що угода із США (як і інші угоди схожі) можуть і перетворитися в детальнішу версію Будапештського меморандуму, і в один із інструментів, який може змінити ситуацію на краще. Питання наповнення".

На думку Грушецького, важко критикувати українців за обережність і сумніви - "українці пам'ятають сумнозвісний Будапештський меморандум, недостатньо своєчасну та в недостатній номенклатурі допомогу після повномасштабного вторгнення, залежність допомоги України від внутрішньої політики країн-партнерів... Якщо українці побачать безперебійний потік озброєння в достатній кількості, бачитимуть, що допомога не залежить від примх внутрішньої політики, та зрештою "відчують" наслідки (наприклад, припинення системних обстрілів прифронтових територій) - тоді українці зможуть подолати свої страхи і переживання щодо безпекових угод.

Протягом 16-22 травня 2024 року та 20-25 червня 2024 року КМІС провів два окремі власні всеукраїнські опитування громадської думки "Омнібус", до яких додав запитання про сприйняття українцями безпекових угод. Методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 1067 респондентів протягом 16-22 травня та 1007 респондентів протягом 20-25 червня. Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яку контролював уряд України.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення.