У 2025 році Китай та Індія скоротили видобуток вугілля. Вперше за останні 52 роки в обох країнах одночасно спостерігалось зниження електрогенерації за рахунок цього виду викопного палива.

Тим часом США - найбільший забруднювач навколишнього середовища у світі, збільшили використання вугілля для виробництва енергії на тлі зростання цін на енергоносії та дефіциту, викликаного ЦОД. У 2025 році виробництво енергії у країні на вугільних електростанціях зросло на 13%. Це призвело до збільшення викидів CO₂ на 2,4%.

Однак не варто думати, що у США планують таким чином відродити вугільну промисловість. Ще на початку 2000-х років на вугілля припадала половина виробництва електроенергії у країні. Однак вже до 2025 року ця частка скоротилась до 17% порівняно з приблизно 15% роком раніше.

Різке зростання цін на енергоносії, зокрема на вугілля, та збільшення попиту на електроенергію було спричинене внаслідок збільшення споживання центрів обробки даних. При цьому 61% цього попиту задовольняється можливостями сонячної енергетики. Тоді як споживання вугілля зросло на 13%, генерація сонячними електростанціями збільшилась на 34%.

В уряді США й досі прогнозують подальше стрімке зростання сонячної енергетики та скорочення використання вугілля. Його зростанню також сприяло стрімке збільшення цін на метан, спровоковане складними погодними умовами, та розв'язаною росією злочинною війною проти України, яка змусила США експортувати більше зрідженого природного газу до Європи.

Зростання споживання вугілля супроводжувалось підвищенням цін на енергоносії для громадян США. Вартість електроенергії виробленої з цього викопного палива зростала швидше за інфляцію. Водночас відновлювані джерела енергії залишаються дешевшими за вугілля. Перехід на них дозволить американцям заощадити сотні мільярдів доларів.

Натомість Китай та Індія, вперше з 1973 року, одночасно скоротили використання вугілля в одному й тому ж році. Протягом 2025 року його використання в Індії скоротилось на 3%, а у Китаї на 1,6%. При цьому в обох країнах зріс попит на електрику, що компенсували відновлювальні джерела.

Ймовірно, що це сповільнило зростання темпів шкідливих викидів у Китаї. Можливо, надалі обсяги викидів у Китаї знову почнуть зростати, але якщо країна продовжить впроваджувати відновлювані джерела енергії та електрифікацію транспорту, з часом обсяги викидів почнуть скорочуватись. В Індії все дещо складніше, оскільки країна перебуває на ранній стадії власного розвитку. У випадку зосередження на розвитку альтернативних джерел енергії, вона зможе скоротити шкідливі викиди та заощадити чималі кошти.

Стосовно США можна сказати, що вугільна промисловість там майже мертва, а видобуток та спалювання вугілля скорочується протягом двох останніх десятиліть. Вона смертельно небезпечна як для суспільства в цілому, так і для працівників, які цим видобутком займаються. Видобуток вугілля дорогий спосіб отримання електроенергії, і це без урахування забруднення навколишнього середовища. Однак певні владні кола не полишають спроб відродити її.

За підрахунками, кожен китаєць щороку сприяє викидам CO₂ приблизно вдвічі меншим, ніж кожен американець. А кожен індієць - приблизно у 7 разів меншим. При цьому Індія все ще викидає менше CO₂ на рік, ніж США, попри те, що її населення в 5 разів більше.

На щастя, якщо зростання споживання вугілля з 2025 року справді виявиться тимчасовим, як передбачається, і тенденції збережуться в Індії та Китаї, можливо, наступного року ми побачимо зниження споживання вугілля у всіх трьох країнах за один рік. Це було б переконливою демонстрацією, що вугільна промисловість дійсно відходить у минуле.