Досі Єврозона налічувала 20 країн-членів,  з 1 січня 2026 року до цього "клубу обраних" на європейському континенті приєднається й Болгарія, котра стала членом Європейського Союзу (ЄС) ще в далекому 2007 році. Виходить, що шлях болгар від членства в ЄС до переходу на єдину європейську валюту тривав 19 років, що немало, якщо порівнювати з іншими балканськими країнами Єврозони, котрі так само перед тим стали членами ЄС з початку 2000-х років.

Так, Словенія стала повноправним членом Європейського Союзу 1 травня 2004 року, а вже 1 січня 2007 року запровадила євро, відмовившись заради спільної європейської валюти від свого словенського толара і ставши першою країною-новачком ЄС з членів колишнього соцтабору, що перейшла на євро. Дещо довшим виявився шлях сусідньої до Словенії Хорватії, яка приєдналася до ЄС 1 липня 2013 року, а євровалюту запровадила з 1 січня 2023 року, відмовившись від муни. До речі, саме Хорватія стала останньою - 20-ю - країною-членом ЄС, що перейшла на спільну європейську валюту.

Власне, у запровадженні євровалюти країнами-членами ЄС немає нічого сенсаційного чи дивного, адже перехід на спільну європейську валюту прописаний і визначений відповідними договорами, що зобов'язують всі країни-члени ЄС, окрім Данії, рано чи пізно відмовитися від своїх національних валют. І уряд в Софії, коли 2007 року країна вступала до ЄС, так само зобов'язався запровадити євро, відмовившись від свого болгарського лева, однак за умови, якщо для цього будуть відповідні підстави. Причому як самі болгарські урядовці, так і населення очікували, озираючись на приклад інших держав, що шлях болгар до євро буде значно коротшим, ніж він виявився насправді.

Жорсткі критерії стали на шляху болгар до євро

Утім, уряду в Софії тривалий час не вдавалося досягти відповідних - досить жорстких - критеріїв для запровадження спільної європейської валюти. Тут головними чинниками вважається помірний і контрольований рівень інфляції, а також жорстка фіскальна й бюджетна політика - тобто рівень державної заборгованості й дефіциту держбюджету. І це попри те, що боротьбу з високими темпами зростання цін в Болгарії розпочали ще в другій половині 1990-х років. Так, Болгарський національний банк (БНБ) запровадив фіксований курс національного лева до євро практично одразу з появою цього спільного для ЄС платіжного засобу - прив'язавши його таким чином до євровалюти, нагадує у своїй нещодавній публікації

розташований у Кельні Інститут німецької економіки (IW).

Але навіть попри таку жорстку монетарну політику Софія тривалий час не могла переконати функціонерів і єврокомісарів у Брюсселі в тому, що країна справді повністю готова до переходу на євровалюту й вступ до євро постійно переносився на невизначений термін у майбутньому.

Зрештою, таке тривале очікування призвело до втрати ентузіазму в багатьох болгар щодо запровадження євро, так само підкосивши пов'язані з цим надіями на краще. Про це засвідчило й опитування, проведене в травні цього року. Тоді, за даними соціологів, 50 відсотків респондентів скептично поставилися до запровадження євро. Крім того, виявилося, що опитані в травні болгари побоювалися, що зміна валюти призведе до стрімкого зростання цін.

"Золоті гори" в обіцянках посадовців й економістів щодо євро

Однак попри такі песимістичні настрої всередині  самого болгарського суспільства, економісти й відповідальні за фінансову стабільність посадовці запевняють, що балканська країна лише виграє від переходу на спільну європейську валюту. Так, голова Європейського центрально банку (ЄЦБ) Крістін Лагард пообіцяла болгарам дві речі від запровадження євро - процвітання та безпеку. Підстави для таких оптимістичних тверджень дають наявні ключові економічні показники, зауважують оглядачі. Річ у тім, що дотепер практично половина, а точніше 45 відсотків, обсягів болгарського експорту припадало саме на країни Єврозони. Тож у майбутньому болгарські компанії зможуть заощадити на витратах на конвертацію валют під час таких зовнішньоторговельних операціях. Лише малі та середні підприємства заощаджуватимуть близько одного мільярда левів у перерахунку щорічно, підрахували аналітики ЄЦБ, розрахунки яких наводить інформагенція dpa.

Крім того, така відносно невелика економіка, як болгарська, де майже кожне друге робоче місце залежить від експорту, тобто від попиту за кордоном, зможе мати неабиякий зиск від повної інтеграції в такий величезний внутрішній ринок як ринок Єврозони, й менше залежатиме від ринків за межами Євросоюзу, що нерідко потерпають від постійних зовнішніх шоків.

Посадовці мінфіну Болгарії та БНБ так само запевняють, що від переходу на євро країна матиме лише зиск. "Вступ до Єврозони - це можливість для Болгарії стати багатшою", - у таких яскравих барвах відповідальні за фінансовий сектор країни чиновники змальовують майбутнє своєї країни як члена Єврозони.

Так само й інші країни Єврозони теж теоретично зможуть неабияк виграти від "поповнення" в їхній родині. Як запевняють економісти, що більше країн приєднується до єдиного валютного простору в Європі, то легше вести торгівлю та подорожувати. Так, бізнесмени й компанії, які задумали інвестувати в Болгарію, не муситимуть тепер перейматися й сушити собі голову через можливі коливання курсу валют. Крім того, якщо в Болгарії теж ходитиме євро, це добряче спрощує порівняння цін як бізнесменам, так і простим людям.

А туристам з інших країн Єврозони, яким закортить відвідати столицю Софію, ознайомитися зі численними свідченнями багатющої тисячолітньої історії цієї балканської країни або просто поніжитися на відомих далеко за межами Болгарії пляжах на Чорному морі, не доведеться витрачати час на пошук обмінників або платити комісію за обмін валют. Це, своєю чергою, може дати додатковий імпульс туристичній галузі країни, котра й дотепер відігравала далеко не останню роль в болгарській економіці.

Побоювання й страхи критиків євро й до чого тут проросійські сили?

Утім, запевнення політиків й розрахунки економістів переконують далеко не всіх болгар, адже досі близько половини населення країни мають сумніви щодо того, чи справді Болгарії варто переходити на євро. Один з головних аргументів противників переходу на євровалюту - те, що це призведе до істотного зростання цін, - уже давно спростували економісти, які запевняють, що якщо підйом цін і станеться, то далеко не за тими катастрофічними сценаріями, які можна почути від критиків вступу Болгарії до Єврозони.

Є і ті, котрі нарікають, що з переходом на євро Болгарія втратить частину своєї вибореної після розвалу СРСР повноцінної незалежності, зокрема в фінансовому плані. Тут як контраргумент у Брюсселі й Софії наводять той факт, що з 1 січня 2026 року Болгарія отримає право голосу в ЄЦБ - іншими словами законне право впливати на рішення головного фінансового регулятора Єврозони, тобто впливати на монетарну політику всієї Єврозони.

Однак тут є ще й суто політичний аспект. У Болгарії спостерігається рішучий опір запровадженню євро з боку проросійської, націоналістичної опозиційної партії "Відродження", яка входить до тієї ж фракції в Європарламенті, що й німецька ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (АдН), котрій так само не раз закидали поширення відверто проросійських наративів.