"Те, що ми тут спостерігаємо, - це обґрунтований гнів молодого покоління, яке через авторитаризм, який існує в країні роками, і постійну бідність, позбавляють майбутнього", - так пояснює протести, що тривають у Туреччині експерт з питань молоді Бегюм Узун у розмові з DW.

Вони виходять на вулиці, протестуючи проти порушення їхніх прав. Для людей у Туреччині це не є чимось новим. У минулі роки було багато схожих ситуацій, які хоч і вразили багатьох громадян, але не шокували. Щоразу, коли втрачалася частинка правової держави, багато хто думав, що гірше бути вже не може. Але потім відбувалося щось ще більш жахливе. Останньою такою подією став арешт мера Стамбула Екрема Імамоглу, успішного політика, кандидата в президенти Туреччини, який мав хороші шанси замінити Реджепа Таїпа Ердогана, який на різних посадах перебуває при владі понад 20 років.

"Те, що режим робить проти Екрема Імамоглу, переходить усі межі, такого ще ніколи не було", - вважає Бер Есен, політолог з Університету Сабанджі. Есен говорить про "безпрецедентну авторитарну ескалацію" і додає: "Раніше затримували журналістів і високоосвічених людей, але те, що відбувається сьогодні - новий вимір".

"Ердоган зрозумів, що не зможе перемогти на виборах"

Багато хто в Туреччині вбачає в арешті мера Стамбула новий щабель ескалації і свідому провокацію з боку влади. У суспільстві побутує думка, що Ердоган був змушений зробити цей крок, бо боїться, що йому не вдасться виграти вибори демократичним шляхом. Політолог Есен поділяє цю точку зору: "Ердоган зрозумів, що не зможе перемогти Імамоглу, і вирішив діяти, поки той не вступив у передвиборчу боротьбу".

За оцінками політолога, Туреччина вже не належить до групи країн, де, незважаючи на авторитарний режим, опозиція може хоча б теоретично виграти вибори. Вона перейшла в категорію автократичних держав, таких як Росія і Венесуела, в яких зміна влади практично неможлива.

Екрема Імамоглу багато хто вважає політиком, який довів, що в Туреччині, незважаючи на всі перешкоди, можна виграти вибори демократичним шляхом. Йому це вдалося 2019 року, коли він зміг стати мером Стамбула, хоча 25 років там домінувала ісламістсько-консервативна партія Ердогана. Незадовго до арешту Імамоглу було зрозуміло, що він має намір брати участь у президентських виборах 2028 року як кандидат.

Згідно з Конституцією Туреччини, Ердоган у наступних президентських виборах брати участь не може, але багато спостерігачів виходять з того, що він хоче внести поправки в законодавство і знову виставити свою кандидатуру. Ердоган хоче утримати владу і відповідним чином реформує свій режим, пояснює Есен. Поки що немає жодних свідчень того, що партія Ердогана ПСР готує йому наступника.

Ердоган мститься Імамоглу?

Але чи усвідомлює президент Туреччини, що його безпрецедентний крок може мобілізувати мільйони людей?

Мурат Коюнчу (ім'я змінено за бажанням співрозмовника), колишній радник Імамоглу, у розмові з DW каже: "Ердоган дуже мстива людина. Він до багатьох має ненависть. Якщо хтось його введе в оману або виставить на посміховисько, він рано чи пізно згадає про це. З багатьма він уже звів рахунки, зараз на черзі Імамоглу".

Партія справедливості і розвитку (ПСР) Ердогана 31 березня 2024 року програла муніципальні вибори в Анкарі. Перемогла Народно-республіканська партія (НРП), завдяки впливу Імамоглу на передвиборчу кампанію. Уперше з 1977 року ця партія стала найпотужнішою політичною силою в країні. "Існує так багато людей, які хочуть жити за справжньої демократії, Імамоглу втілює їхню надію", - каже Коюнчу. Це саме те, чого не потерпить Ердоган.

Сценарії для Туреччини

Чого ж очікувати в майбутньому? Коюнчу дає похмурий прогноз: "Ми перебуваємо на самому початку. Ситуація буде і далі погіршуватися. Я думаю, що буде друга і третя хвиля репресій. Багато людей буде заарештовано. Ми зіткнемося з новою хвилею еміграції - ще більше освічених людей виїде з Туреччини".

Так думає не тільки він. Серен Сельвін Коркмаз, директор Інституту дослідження громадської думки IstanPol також прогнозує посилення репресій у Туреччині. "Такі режими або реформуються, або посилюють тиск. Найближчим часом тиск зростатиме. Не залишиться місця для реформ", - вважає Кормаз.

Як приклад він вказує на курдського політика Селахаттіна Демірташа, який з 2016 року перебуває у в'язниці. "Ми маємо справу з режимом, який забороняє або гасить зірки (мається на увазі провідні політики. - Ред.) Дії, спрямовані на те, щоб виключити з активного процесу успішних політичних гравців, будуть продовжені", - вважає Коркмаз.

Незважаючи на похмурі сценарії, надія все ж таки існує. Політолог Есен вірить у те, що зміни в Туреччині все ще можливі. "Імамоглу став політичним символом. Опір у суспільстві зростає, тому що молодь більше не хоче нічого втрачати. Я думаю, що Туреччина все ж таки не перетвориться на Росію чи Венесуелу, хоча й сильно наблизиться до них. Чи можна все змінити? Так, хоча це буде складно". Есен вважає, що цей шлях буде для Туреччини важким і довгим, ситуація ще більше погіршиться, перш ніж настануть зміни. "Але все можливо. Правда, все можливо", - висловлює він надію на зміни.