У звичайні часи ці вибори навряд чи викликали б у когось інтерес поза цим регіоном: не більше ніж 40 тисяч виборців мають обрати 31 парламентаря - на острові, який не має справжньої автономії. Однак ці вибори у Гренландіїє особливими, оскільки саме тут можуть продовжитися геополітичні зміни у північній півкулі.

З одного боку, це пояснюється тим, що прихильники незалежності сподіваються отримати сильний мандат для повного відокремлення острова від Данії. Але головною причиною, все ж таки, є те, що президент США Дональд Трамп після своєї перемоги на виборах у листопаді дедалі різкіше заявляє претензії на цей найбільший острів на Землі.

Чому Дональд Трамп хоче приєднати Гренландію до США

Трамп говорить про американські безпекові інтереси, якими нібито й продиктовано необхідність контролю США над Гренландією. З 1950-х років на північному заході острова розташовано найпівнічнішу американську авіабазу Pituffik Space Base, яка під час "холодної війни" була відома як авіабаза Туле й відігравала тоді важливу роль у ранньому виявленні та відбитті можливих радянських атак. Окрім питань безпеки, значення для Вашингтона мають і економічні чинники, оскільки, зокрема, на півдні острова є великі поклади цінних корисних копалин - нафти, газу, золота, урану та цинку, а зміна клімату полегшує їх видобуток.

Ще під час свого першого президентства, у 2019 році, Трамп запропонував Данії купити Гренландію, але уряд у Копенгагені негайно відхилив цю пропозицію. Однак з початку свого другого президентства Трамп дедалі частіше робить експансіоністські заяви - щодо Канади, Панамського каналу, Сектора Гази - і, зрештою, Гренландії. Ще до свого повернення до Білого дому Трамп відправив свого сина, Дональда Трампа-молодшого, до Гренландії - згідно з офіційною версією, у "туристичну подорож".

Через кілька тижнів після цього було опубліковано результати опитування, згідно з яким лише шість відсотків гренландців підтримують приєднання острова до США - 85 відсотків виступили проти.

Під час свого виступу перед Конгресом США на початку березня президент Трамп безпосередньо звернувся до гренландців: "Ми підтримуємо ваше право самим визначати своє майбутнє". Проте вже через два речення Трамп сам поставив під сумнів це право на самовизначення, заявивши: "Я вірю, що ми отримаємо [Гренландію]. Тим чи іншим чином, але ми її отримаємо".

Спецслужба Данії попереджає про дезінформацію перед виборами

За такої ситуації в Гренландії цілком могли очікувати спроб зовнішнього втручання у виборчий процес - з боку Росії чи Китаю, які мають власні безпекові та економічні інтереси в Арктиці.

Досить чітко про загрозу російської дезінформації попередила данська спецслужба PET: за її даними, було "виявлено численні випадки фейкових акаунтів у соціальних мережах", зокрема ті, які видавали себе за "данських та гренландських політиків і сприяли поляризації суспільної думки".

Йоган Фаркас, дослідник кафедри медіазнавства Університету Копенгагена, який спеціалізується на питаннях дезінформації, знайомий із такими публікаціями, що циркулюють також у російських ЗМІ. Але він вважає, що вони навряд чи можуть вплинути на гренландців, які, окрім данської, переважно розмовляють гренландською мовою. "Гренландія - це дуже маленька і тісно пов'язана спільнота. Вплинути на неї через фейкові акаунти чи подібні методи, які ми знаємо з інших випадків виборчого втручання, на мою думку, нелегко", - сказав Фаркас у розмові з DW.

Експерт: загроза впливу з боку Маска чи Трампа

Попри це, Фаркас бачить привід для занепокоєння. "Моя стурбованість як дослідника дезінформації більше стосується втручання з боку великої політики: наприклад, якщо Ілон Маск проведе прямі інтерв'ю з окремими кандидатами або Трамп відкрито підтримає певних кандидатів - це стало б серйозною загрозою для вільних і чесних виборів", - каже експерт. Фаркас таким чином проводить аналогію з виборами до Бундестагу в Німеччині, незадовго до яких американський мільярдерІлон Маск, близький до Дональда Трампа, провів у власній соцмережі X чат-розмову з топ-кандидаткою від ультраправої і частково праворадикальної партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН), а віцепрезидент Джей Ді Ванс закликав німецькі партії співпрацювати з АдН.

З початку року в Гренландії також виникали неоднозначні ситуації, які потенційно могли вважатися зовнішнім втручанням у виборчий процес. За повідомленнями ЗМІ, інфлюенсери з руху Трампа "Make America Great Again" роздавали у столиці острова Нуук 100-доларові купюри. А гренландський депутат Куно Фенкер їздив до Вашингтона, де зустрівся з одним з конгресменів-республіканців, який підтримує ідею приєднання Гренландії до США.

За кілька днів до виборів, які відбудуться 11 березня, Фаркас зазначає, що небезпека втручання ззовні ще не минула. "Але місяць тому я був занепокоєний цим більше, ніж сьогодні", - зазначає експерт.

На початку лютого парламент Гренландії ухвалив закон, який забороняє іноземне (за винятком данського) та анонімне фінансування партій.

Чого хочуть самі гренландці?

Насправді для приблизно 57 тисяч гренландців, які називають свою країну "Калааліт", є інші питання, які відіграють ключову роль на виборах - наприклад, які корисні копалини слід видобувати і чи повинні іноземні партнери отримувати на це концесії. Дохід від гірничодобувної промисловості також є аргументом прихильників незалежності, оскільки наразі приблизно третина бюджету Гренландії фінансується данськими дотаціями.

Для прем'єр-міністра Гренландії Муте Егеде, який балотується на другий термін, незалежність залишається чіткою метою. "Ми не хочемо бути ані американцями, ані данцями - ми Калааліт. Американці та їхній лідер повинні це зрозуміти", - написав Егеде у Facebook після виступу Трампа в Конгресі.

На думку експерта з дезінформації Йогана Фаркаса, ця ситуація не зміниться й після виборів 11 березня: "Важливо дивитися ширше і визнати, що ця загроза не зникне одразу після виборів. Допоки США відкрито заявляють про бажання отримати контроль над Гренландією, ризик подібних кампаній впливу залишатиметься".