На фронті це "секрет Полішинеля": численні відео з України свідчать про те, що у російської армії дедалі менше підходящої броньованої техніки для продовження війни проти України, а військовим РФ нерідко доводиться імпровізувати, використовуючи, наприклад, бойові танки як бронетранспортери. Аналіз супутникових знімків, який провели та опублікували цього тижня журналісти газети Süddeutsche Zeitung (SZ), показує, що запаси старої, законсервованої техніки на складах у Росії помітно зменшилися.

Арсенал втрачений, але танки ще є

Росія втратила практично весь арсенал танків, який мала до початку війни проти України. До вторгнення у розпорядженні армії РФ було 3417 танків у робочому стані, пише SZ. Від початку війни Москва втратила 3160 танків, зазначає волонтерський проєкт Oryx, який враховує лише візуально підтверджені втрати й оцінки якого вважаються консервативними (для порівняння: дослідницький центр RUSI відштовхується від втрат 4000 одиниць). Два з трьох танків при цьому були знищені внаслідок атак, решта кинуті, пошкоджені або захоплені армією України.

Ці цифри зіграли злий жарт із деякими експертами. Низка західних військових аналітиків помилково пронозували, що вже до жовтня 2023 року Росія мала б залишитися без бронетехніки. Але цього не сталося. Відповідь на запитання "чому" дають супутникові знімки складів списаної техніки, пишуть журналісти SZ. За підрахунками Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), Росії вдалося відновити близько 1200 бойових танків, а також близько 2500 бойових машин піхоти (БМП) та бронетранспортерів (БТР).

Проблема для Росії вирішена на деякий час, але запаси зменшуються

Виходить, що Росія вирішила проблему із бронетехнікою? Лише у короткостроковій перспективі, пише SZ, проаналізувавши супутникові знімки 87 великих військових об'єктів, зокрема 16 військових баз, де розташовані склади старої російської військової техніки. Зокрема, журналісти звертають увагу на ситуацію на 1295-й Центральній базі зберігання бронетанкової техніки в Примор'ї та 111-й Центральній базі резерву танків (ЦБРТ) в Хабаровському краї РФ. Аби підрахувати взяті з баз зберігання машини, журналісти використали модель штучного інтелекту, розроблену швейцарською фірмою Picterra, яка раніше зарекомендувала себе в іншому журналістському розслідуванні.

Якщо у квітні 2021 року на знімку ЦБРТ у Хабаровському краї можна було нарахувати 857 машин, то у жовтні 2022 року - вже лише 431 машину, а у 2024 році - буквально одиниці. Схожа картина і в Арсеньєві, де розташована 1295-а Центральна база, - з тією різницею, що там залишився цвинтар списаної техніки, яка вже ніякому відновленню не підлягає. До війни за супутниковими знімками там можна було нарахувати близько 300 машин, які підлягали відновленню. Але вже влітку 2023 року таких машин практично не залишилося. Незрозумілим залишається лише питання про те, скільки машин ще стоять в ангарах - тих, які можна ще розібрати на запчастини для ремонту.

Інші бази зберігання бронетехніки перебувають в такому ж стані, стверджує SZ на підставі супутникових даних: практично не видно машин, які ще можна зняти зі зберігання, просто неба тільки іржаві кістяки, які згодяться хіба на те, щоб вилучити якісь запчастини. У цих твердженнях газета також спирається на висновки волонтерського проєкту, який веде в мережі X користувач з ніком @HighMarsed і який користується довірою багатьох військових експертів. Опитані SZ аналітики кажуть, що сам по собі такий спосіб зберігання - просто неба - цілком раціональний: відновити старий танк, поставити на нього сучасну електроніку дешевше і швидше, ніж зробити новий, особливо такий, як T-14, у виробництві якого використовувалася західна техніка.

Танки закінчаться, але коли?

Однак такий "рісайклінг" бронетехніки стане неможливим відносно скоро, втім передбачити, коли це станеться точно, не береться ніхто. "Можна розраховувати, що нестача техніки стане проблемою для Росії десь за два роки", - каже Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel) з аналітичного центру ECFR (European Council on Foreign Relations, Європейська рада з міжнародних відносин). IISS вважає, що за нинішньої інтенсивності боїв і темпів втрат бронетехніки Росія "протримається ще два-три роки". Такого ж сценарію дотримується і дослідницький центр RUSI. Але танки точно не закінчаться швидко та раптово, попереджають у IISS. "Припускаю, що у Росії все ще є близько 3200 танків у запасі, хоча переважна більшість з них перебуває в поганому стані і вимагає значного ремонту", - цитує SZ Майкла Гейрстада, дослідника з IISS.

Чому прогнози доволі туманні? По-перше, інтенсивність боїв може змінитися. По-друге, незрозуміло, чи може Росія значно збільшити виробництво нової бронетехніки. Завдяки збільшенню видатків та посиленню завантаження виробничих потужностей Росія наразі виробляє щорічно близько 1500 бойових танків та 3000 одиниць бронетехніки різних типів, цитує SZ підрахунки RUSI. Для компенсації втрат цієї кількості недостатньо, стверджує газета, наводячи як приклад такі дані: у 2023 році 86 відсотків відправленої на фронт бронетехніки були не нові, а саме зняті зі зберігання та відновлені машини. Хоча ці дані суперечать раніше вказаним цифрам IISS, загалом практично всі експерти сходяться на думці, що "Росія втрачає більше, ніж може виробити, а склади порожніють", вважає Ґустав Ґрессель.

Росія може робити ставку на те, що час грає їй на користь, але не тоді, коли йдеться про важку техніку, кажуть експерти. Якщо цього року поставки в Україну необхідних озброєнь будуть забезпечені, то RUSI не бачить у Росії перспективи завоювати значну частину українських територій аж до 2026 року. А з 2026 року російська військова міць повільно слабшатиме, прогнозують експерти RUSI.