Країни Європейського Союзу (ЄС) мають якнайшвидше відмовитися від російського ядерного палива, щоб зупинити процес відродження інтересу Європи до так званої низьковуглецевої енергії, яка, зокрема, фінансує воєнну агресію РФ. Про це в інтерв'ю газеті Financial Times (FT) у неділю, 24 березня, заявив прем'єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо.

"Оскільки 2022 року частка російського збагаченого урану в постачаннях до ЄС склала 30 відсотків, існує ризик, що таким шляхом можна замінити одну залежність на іншу", - наголосив Де Кроо.

Бельгійський прем'єр визнав, що зміна "ланцюжків поставок" у сфері ядерної енергетики є складним завданням, однак його потрібно оперативно вирішити: "Ми повинні від'єднатися від російського ядерного палива, але при цьому переконатися, що, як і раніше, можемо виробляти електроенергію з нульовим рівнем викидів".

Бельгія продовжила роботу ядерних реакторів

На всесвітній конференції ООН з клімату COP28 у грудні 2023 року Бельгія ухвалила рішення продовжити термін служби двох ядерних реакторів, які мали бути закриті у 2025 році. Тепер вони працюватимуть до 2035 року, хоча Де Кроо вважає, що термін їхньої служби має бути продовжений на 20 років. Тоді 25 країн, включаючи Канаду, Великобританію та США, підписали зобов'язання до 2050 року втричі збільшити потужності атомних електростанцій (АЕС) для виробництва електроенергії.

На першому міжнародному саміті з атомної енергії, що відбувся 21 березня у Брюсселі, ініціативу бельгійського прем'єра підтримали лідери понад 30 країн. Високопосадовець ЄС у коментарі FT сказав, що ядерний саміт став "віддзеркаленням того зрушення, що відбувається, і воно є дуже примітним".

Німеччина не взяла участь у саміті

У роботі саміту, серед інших, брали участь глави держав та урядів Франції, Нідерландів та Польщі, а також високопоставлені представники США, Китаю та Японії. Втім, Німеччина, яка відмовилася від атомної енергетики, не брала участі у конференції.

Робота саміту проходила на тлі протестів, організованих міжнародною екологічною організацією "Грінпіс". За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), у всьому світі зараз діють 415 атомних електростанцій.

Україна має намір купити два ядерні реактори у Болгарії

Наприкінці січня в інтерв'ю міжнародній агенції Reuters міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україна розраховує розпочати будівництво чотирьох нових ядених реакторів влітку чи восени цього року. Усі чотири реактори будуть побудовані на Хмельницькій атомній електростанції (АЕС). Два блоки базуватимуться на обладнанні російського виробництва, яке Україна хоче імпортувати з Болгарії, тоді як інші два використовуватимуть західні технології американського виробника енергетичного обладнання Westinghouse.

Сьогодні три АЕС на підконтрольній Україні території забезпечують понад 55 відстків потреб країни в електроенергії, але українська влада хоче розширити цей сектор, щоб компенсувати втрату потужностей Запорізької АЕС, яку окупували російські війська.