У США деякі молоді чоловіки почали робити собі вазектомію. Вони кажуть, що до цього кроку їх підштовхнула зміна законів про репродуктивні права жінок.

Лайон Ленк запланував візит до уролога в одну з п'ятниць січня. Він прийде до свого лікаря у Канзас-Сіті у штаті Міссурі, США. Йому введуть місцеву анестезію, і лікар зробить крихітний розріз у мошонці Ленка, він знайде його сім'явивідну протоку - трубку, по якій сперма проходить через пеніс - розріже її та з'єднає кінці.

Розріз зашиють, і Ленк поїде додому, прийме знеболювальне, яке можна придбати без рецепта, і, якщо не буде ускладнень, протягом тижня чи близько того позбудеться дискомфорту.

35-річний Ленк і його партнерка не мають дітей і хочуть, щоб так і залишилося. Коли Верховний суд Сполучених Штатів скасував рішення "Ро проти Вейда", яке захищало право на аборт з 1973 року, Ленк записався на вазектомію.

"Я думаю, що, як і багато людей у ​​моїй ситуації, ми були близькі до цього рішення, коли закон "Ро проти Вейда" скасували", - каже Ленк.

"Це єдиний спосіб убезпечити мою партнерку тепер, тому що ми живемо у Міссурі. А в цьому штаті закон про криміналізацію абортів набув чинності одразу після змін у законодавстві. В одну мить це стало дуже страшно і реально".

Кількість запитів про вазектомію і самих процедур почала помітно зростати останнім часом. Ця тенденція неофіційно спостерігається у кількох країнах, і насамперед вона посилилася у Сполучених Штатах після рішення Верховного суду.

Google Trends показує величезне зростання пошукових запитів у США за терміном "вазектомія", а також за словами "Роу" та "аборт". Звіт дослідницької компанії Innerbody Research свідчить про зростання кількості пошукових запитів типу "де я можу зробити вазектомію" на 850% за кілька днів після новин. Причому найбільше таких запитів було у консервативних штатах Техас і Флорида.

Одна клініка у Флориді розповіла CBS News, що кількість бездітних чоловіків, які роблять вазектомію у віці до 30 років, подвоїлася після ухвалення рішення. Урологи в Нью-Йорку, Каліфорнії, Айові та інших штатах повідомили про схожий сплеск.

Ця тенденція порушує норму. Відповідальність за контроль народжуваності, навіть у довгострокових парах, з давніх давен непропорційно лягає на жінок. Жіноча стерилізація, оральні контрацептиви, внутрішньоматкові спіралі та інші варіанти для жінок залишаються найпоширенішими формами контролю небажаної вагітності у США.

Зростання інтересу до вазектомії може свідчити про те, що чоловіки беруть на себе більшу відповідальність за власну репродукцію - або її відсутність.

"Страх реально підштовхує"

У багатьох країнах вазектомія є нішевою практикою. Показники особливо низькі в країнах, які розвиваються, середній рівень поширеності вазектомії як форми контрацепції - від 0% до 2%.

Процедура більш поширена у західних країнах. Дані ООН за 2015 рік показують, що в Канаді та Великій Британії поширеність становила 21,7% і 21% відповідно. У США цей показник ООН становив 10,8%.

У той час як популярність вазектомії серед американських чоловіків віком від 18 до 45 років зменшувалася з 2002 по 2017 рік, дослідження задокументували деякі помітні сплески, насамперед під час Великої рецесії 2007-2009 років.

"Збільшення кількості вазектомій на 34% під час Великої рецесії... найбільше корелювало зі зростанням рівня безробіття", - пишуть дослідники з кафедри урології Стенфордського університету.

Економічні умови - не єдиний чинник, який сприяє сплеску вазектомії. Занепокоєння, пов'язане з кліматом і перенаселенням планети, змушує деяких людей ухвалити рішення про обмеження розміру сім'ї або взагалі відмовитися від дітей.

В Австралії, де рівень вазектомії відносно високий порівняно з деякими розвиненими країнами, лікарі повідомляють про збільшення кількості чоловіків молодше 30 років, які звертаються до цієї процедури. У період з 2020 по 2021 рік "бездітних чоловіків віком до 30 років, які зробили вазектомію, побільшало майже на 20%", - сказав SBS News лікар з Австралії.

Є також неофіційні повідомлення про те, що вазектомія серед молодих чоловіків стає все більш поширеною у Великій Британії та навіть у Китаї, де стерилізація залишається культурним табу.

У США, за словами Александра Пастушака, доцента кафедри урологічної хірургії в Університеті Юти, найпоширенішою причиною звернення до вазектомії раніше було "моя дружина попросила мене". Але після рішення Верховного суду, каже він, більше чоловіків, схоже, беруть на себе відповідальність за власну репродуктивну функцію, адже можливості жінок стають більш обмеженими.

Стентон Хоніг, професор клінічної урології та керівник відділу репродуктивної та сексуальної медицини Єльської школи медицини, також вважає, що політичний клімат є рушійною силою зростання кількості вазектомій.

"Ми побачили сплеск запитів на вазектомію після скасування справи "Роу проти Вейда, - каже він. - У багатьох урологів зараз є резервні місяці для проведення вазектомії".

23-річний айтівець Кіт Лауе з Остіна у штаті Техас, каже, що він зробив процедуру, тому що вважає, що жінки не повинні самостійно нести тягар контролю над народжуваністю.

"Техас, м'яко кажучи, не дуже добре ставиться до репродуктивних прав жінок", - каже він. У Лауе і його партнерки є трирічна дочка, і вони впевнені, що не хочуть більше дітей. Після того як його партнерка розповіла йому про свій "справді важкий" досвід із контрацептивами, Лауе каже, йому було легко ухвалити рішення".

Лауе вирішив зробити вазектомію минулого року, після того, як Техас ухвалив "законопроект про серцебиття", який забороняє аборти пізніше шостого тижня вагітності.

"Тоді я відклав візит до лікаря, - каже чоловік, - але коли стало відомо про рішення у справі Роу, я подумав: "О, я повинен зробити це зараз". І призначив зустріч".

Хоніг припускає, що зростання кількості вазектомій пов'язано також із побоюваннями, що після заборони абортів наступні закони можуть обмежити й інші способи контрацепції.

"Знаєте, це слизький шлях, - каже Хоніг. - Насамперед у таких штатах, як Огайо, Індіана, Міссурі, де після того, як "Роу проти Вейда" скасували, з'явився страх, що, можливо, незабаром вони не зможуть отримати жодного способу планування сім'ї".

Таке припущення одразу спало на думку й Ленку. Він вирішив запланувати вазектомію, поки її не заборонили.

Але був і ще один аргумент. Зараз, каже він, відповідальність за контрацепцію лежить на його партнерці й їй дається це нелегко.

"Гормональні препарати, які вона приймає, мають цілу купу побічних ефектів. Це впливає на її настрій та інші ліки, які вона приймає, внутрішньоматкова спіраль також не ідеальний для неї варіант". Ленк вирішив позбавити свою партнерку цього дискомфорту.

Кардинальні зміни чи короткий сплеск?

Попри очевидні переваги процедури, у США традиційно низькі цифри вазектомії. Основна причина - норма, згідно з якою контрацепція є обов'язком жінок, каже Крістал Літтлджон, ад'юнкт-професор соціології Орегонського університету. На її думку, останній сплеск популярності процедури слід розглядати в контексті.

"Цей тягар протягом десятиліть лягав на плечі жінок, - каже вона. - Просто порівняйте цифри. Кожна четверта жінка в Сполучених Штатах репродуктивного віку планує перев'язати труби (зробити стерилізацію. - Ред.). Порівняйте ці 25% з дуже низьким рівнем вазектомії. Ми бачимо ці стрибки, але що вони значать на тлі загального низького рівня?"

Однак, за словами Літтлджона, збільшення кількості вазектомій після заборони абортів все ж таки є помітною. Деякі чоловіки активізуються через турботу про своїх партнерок, інші через страх мати дітей, яких вони не хочуть, для когось - це політична заява проти обмеження абортів, або поєднання всіх трьох факторів. Але цілком можливо, що це радше короткострокова, реактивна тенденція.

"Це хороші рішення, які допоможуть жінкам. Але як і з багатьма іншими речами, які відбуваються під час криз у нашому суспільстві, сплеск популярності до чогось може згодом знижатися і його потрібно підтримувати, щоб були реальні зміни".

Пастушак, з іншого боку, вважає сплеск вазектомій невипадковим.

Рішення Верховного суду змусило деяких людей вивчити потенційні наслідки небажаної вагітності для жінок, особливо в штатах з правим ухилом.

В Америці деякі законодавці вже закликають ухвалити закон, який заборонить жінкам їздити в інші штати для легальних абортів. Це означає, що жінку можуть звинуватити у злочині за легальний аборт, вона також ризикує своїм здоров'ям, якщо зробить його підпільно, або буде змушена залишити небажану вагітність. Ризик цих наслідків і спонукав Лауе до процедури вазектомії, але частково це для нього також і політична заява.

"Після скасування справи "Ро проти Вейда" я впевнений у цьому рішенні як ніколи, - каже Лауе. - Я думаю, що нам, чоловікам, настав час почати підтримувати жінок, а також взяти відповідальність за контроль над народжуваністю".

На думку Літтлджон, однак, мислення чоловіків поки що на рівні допомоги своїм партнеркам. Щоб побачити справжню системну зміну, мислення має бути таким: "чоловіки відіграють роль у запобіганні вагітності", продовжує Літтлджон, "натомість зараз чоловіки беруть на себе відповідальність, тому що їхніх партнерок позбавили права на вибір".

"Якщо ми хочемо побачити справжні зміни, тоді ми повинні зосередитися на просуванні ідеї про те, що незалежно від того, що відбувається з контролем над народжуваністю для жінок, чоловіки несуть за нього відповідальність".

Пастушак сподівається, що сплеск вазектомій призведе до підвищення інтересу до контролю над народжуваністю у чоловіків загалом, що підштовхне дослідження гормональних і негормональних видів контрацепції для чоловіків.

"Ми бачимо високий попит на засоби контрацепції серед молодих чоловіків, - каже він. - Це означає, що все більше хлопців цікавляться підходами до контрацепції та потенційно хотіли брати в них участь. Я думаю, у наступні п'ять-десять років ми вже побачимо ці зміни. І це справді забезпечить репродуктивну свободу, якої прагнуть насамперед молоді чоловіки".

І Лауе, і Ленк кажуть, що запланувати процедуру було просто. Обом чоловікам надали інформацію про те, що вазектомія має незворотні наслідки. Хоча репродуктивну функцію можна повернути, шанси успішної вагітності зменшуються.

"Єдине запитання лікаря стосувалося серйозності моїх намірів", - каже Лауе. Уролог запитав, чи є у Лауе діти й чи хоче він їх мати у майбутньому. "Коли я відповів "ні", більше питань не було".

Ленку рішення далося не так просто, але він впевнений, що воно правильне. "Мені знадобилося більше роздумів, часу та розмов з моєю партнеркою, ніж я спочатку очікував, але все це того варте. Ми з моєю партнеркою тільки зблизилися, і я отримую багато підтримки від своєї родини та друзів".

Ленк сподівається, що більше чоловіків почнуть замислюватися про свою роль у репродуктивному процесі.

"Мені здається, що про контроль чоловіків над народжуваністю ми говорили ще два десятиліття тому, але нічого так і не змінилося", - каже він.

"Тепер ми маємо це недосконале хірургічне рішення, але це все, що я можу зробити".