"Очевидний продукт менталітету холодної війни" - саме так у своїй спільній статті посли РФ та Китаю у США охарактеризували перший онлайн-саміт з розвитку демократії у світі, що проходить за ініціативи Джо Байдена.

І це не дивно - у заході, що відбувається 9-10 грудня, беруть участь глави 89 країн, однак не РФ і не Китаю.

Втім, якщо їхня відсутність нікого не здивувала, то сенсацією виявилося незапрошення Туреччини та Угорщини, що стало гарним сигналом для світу.

Коментуючи список запрошених, Узра Зея, заступник держсекретаря з питань цивільної безпеки, демократії та прав людини, сказала, що запрошення взяти участь надійшли "різноманітним регіональним демократіям, чий прогрес і зобов'язання, за нашою оцінкою, сприятимуть становленню більш справедливого та мирного світу".

Всього на саміт було запрошено близько ста країн, включно з Україною.

Згідно з Індексом демократії, який складає правозахисна організація Freedom House, 77 із цих країн належать до вільних або повністю демократичних, 31 - до частково вільних і лише три - до невільних.

"Демократія - не даність, за неї треба боротися. Вдячний Джо Байдену за лідерство у захисті свободи та рівності", - заявив під час своєї промови Володимир Зеленський.

"Демократія потребує чемпіонів"

Навіщо президенту США було проводити такий захід?

Саміт задля розвитку демократій є частиною передвиборчих обіцянок Джо Байдена, а після подій 6 січня став необхідністю також для США, де демократія перебуває під загрозою.

За словами представників Білого дому, саміт мав показати, що численні союзники США є силою, якої не вистачає Китаю та Росії, і хочуть, щоб інші країни бачили Вашингтон більш надійним партнером, ніж Пекін.

Однак головну відповідь на це питання Джо Байден дав у своїй промові-відкритті. Він зазначив, що "виклик нашого часу" полягає в тому, щоб довести, що демократії можуть допомогти своїм людям і що демократичні країни використовують технології та ставляться до своїх громадян інакше, ніж авторитарні країни.

Президент Байден наголосив, що демократія стикається з "постійними та тривожними викликами". Серед проблем він вказав на соціальний розкол і політичну поляризацію. Він закликав країни відновити демократичне управління.

"Демократія не виникає випадково", - сказав Байден. "Ми повинні оновлювати її з кожним поколінням, і це нагальна справа. Перед постійними та тривожними викликами демократії та загальним правам людини у всьому світі, як ніколи, демократія потребує чемпіонів".

$424 млн на "демократичне оновлення"

Як основне зобов'язання уряду США задля досягнення цілей саміту президент Байден оголосив про створення Президентської ініціативи з демократичного оновлення - комплексу програм щодо політики та іноземної допомоги, які ґрунтуються на значній поточній роботі уряду США зі зміцнення демократії та захисту прав людини в усьому світі.

Ця ініціатива являє собою цілеспрямоване розширення зусиль уряду США щодо захисту, підтримки та зростання демократичної стійкості з однодумцями з урядових та неурядових партнерів.

Наступного року Сполучені Штати на цю ініціативу планують виділити до $424,4 млн.

Ці зусилля будуть зосереджені на п'яти сферах роботи, які мають вирішальне значення для функціонування прозорого, підзвітного управління:

- Підтримка вільних і незалежних ЗМІ;

- Боротьба з корупцією;

- Підтримка демократичних реформаторів;

- Розвиток технологій для демократії;

- Захист вільних і чесних виборів і політичних процесів.

В рамках зусиль, спрямованих на підтримку вільних і незалежних ЗМІ, планується виділення до $30 млн для Міжнародного фонду суспільних медіа.

Це новий багатодонорський фонд, покликаний підвищити незалежність, розвиток та стійкість незалежних ЗМІ, особливо в країнах з обмеженими ресурсами та нестабільністю.

Крім того, планується окреме фінансування задля підтримки певних медіа, підтримки роботи журналістів, а також уряд США посилить свою співпрацю з Коаліцією за свободу ЗМІ, міжурядовим партнерством, що займається захистом свободи ЗМІ та безпеки журналістів у всьому світі.

Акцент на боротьбі з корупцією

Важливою є ініціатива задля посилення боротьби з корупцією.

В рамках цієї програми планується виділення до $5 млн на запуск Програми розширення можливостей антикорупційних агентів, яка сприятиме захисним заходам для викривачів, активістів громадянського суспільства, журналістів та інших осіб, які є в зоні ризику через свою антикорупційну роботу.

Держдепартамент разом з іншими донорами розширюватиме свою підтримку Глобального антикорупційного консорціуму (GACC), надавши до 6 мільйонів доларів США на посилення роботи GACC задля об'єднання ЗМІ та організацій громадянського суспільства між собою, викриття незаконно здобутих статків та підтримати зміни в законодавстві чи політиці на підтримку боротьби з корупцією.

Проте більш гучною стала інша американська ініціатива - на початку тижня Вашингтон оприлюднив свою першу в історії Стратегію Сполучених Штатів з протидії корупції.

Стратегія передбачає план боротьби з корупцією як всередині країні, так і за кордоном. 

Для цього Міністерство фінансів планує ухвалити нормативно-правові акти для підвищення прозорості на ринку нерухомості США, встановивши вимоги до звітності для тих, хто здійснює операції з нерухомістю.

Паралельно Держдепартамент, співпрацюючи з міністерствами фінансів та юстиції, надасть до $15,1 млн для запуску Ініціативи "Демократії проти безпечних зон", яка має позбавити корупціонерів можливості приховувати нелегальні прибутки.

Щоб визначити нові підходи до боротьби з транснаціональною корупцією та її чинниками, USAID надасть до $15,7 млн для запуску Grand Challenge боротьби з транснаціональною корупцією, партнерської платформи для пошуку інноваційних рішень від компаній, технологів, філантропів та інших учасників.

Додаткові суми будуть спрямовані й на зміцнення антикорупційних екосистем.

Зокрема, USAID надасть до $11,5 млн на запуск глобальної Програми підзвітності. Крім того, щоби просувати боротьбу з корупцією в перехідні моменти, наприклад під час політичних викриттів, USAID надасть до 17,6 мільйона доларів США для Фонду протидії корупції, а Держдеп виділить до $6,5 млн для створення Глобальної ініціативи для активізації приватного сектора як партнера у боротьбі з корупцією.

Втім, були не лише обіцянки: США використали підготовку до саміту, щоб оголосити про санкції проти чиновників в Ірані, Сирії та Уганди, яких звинувачують у пригніченні їхнього населення, а також проти людей, яких звинувачують у зв'язках з корупцією та злочинними угрупованнями в Косові та Центральній Америці.

Під санкційний удар потрапили й двоє українців.

Це звільнений Зеленським голова Конституційного суду Олександр Тупицький та ексзаступник глави адміністрації президента України часів Януковича Андрій Портнов.

І очевидно, що це - далеко не останні санкції. На початку саміту було оголошено про подальші заходи проти іноземних офіційних осіб, в першу чергу - за розкрадання коштів, що мали бути спрямовані на протидію пандемії COVID-19.

* * * * *

Джо Байден виконав свою передвиборчу обіцянку.

Та чи матиме нинішній саміт довгострокові наслідки, можна буде сказати не раніше ніж за пів року.

Одне можна сказати майже напевно - готовність країн боротися з корупцією та підтримувати демократичні стандарти буде ключовим фактором, що впливатиме на відносини цих держав зі Сполученими Штатами.

Лишається сподіватися, що запрошені на саміт глави "частково вільних" країн почули цей заклик. І звичайно, сподіваємося, що цей заклик почув Володимир Зеленський.

Світлана Ковальчук, кандидат політичних наук, виконавчий директор YES