Бліцінтерв'ю з генеральним директором Асоціації "Страховий бізнес" В'ячеславом Черняховським

– Національний банк України наразі не публікує даних щодо роботи страхових компаній, як і не робить прогнозу про майбутнє ринку. Як ви оцінюєте ситуацію на ньому?

– За оцінками експертів, ВВП України вже знизився від 30 до 50%. Відповідно, страховий ринок впаде сильніше, до 40-60% порівняно з показниками 2021 року у порівнянні з коригуванням на інфляцію.

До кінця року, якщо воєнна ситуація не погіршуватиметься, можна очікувати певного відновлення ринку, насамперед за обов'язковими видами. Зокрема, уже спостерігається більш ніж дворазове зростання кількості договорів "Зеленої картки" через виїзд сотень тисяч біженців своїми автомобілями за кордон.

Страхові компанії – учасники нашої асоціації вже почали доповнювати типові договори страхування за різними видами опціями покриття воєнних ризиків, і первинних, і вторинних. Це має сприяти утриманню клієнтів, для яких покриття таких ризиків наразі є дуже важливим.

– Якою є ситуація з активами та платоспроможністю українських страховиків?

– Головний актив у страхуванні – це люди. На жаль, наразі деякі компанії зі східних регіонів мають уже багато випадків, коли співробітники залишилися на тимчасово окупованій території, постраждали від обстрілів або призвані до ЗСУ, перебувають у теробороні, а також виїхали в евакуацію, зокрема за кордон, що дуже ускладнює роботу. Частина матеріальних активів багатьох страхових компаній постраждала, зокрема і їхні регіональні офіси. Вони зруйновані або опинилися на окупованій території. Активи в гривні девальвувалися більш ніж 30% за рахунок ослаблення курсу гривні та інфляції. Кошти, вкладені в ОВДП, мають високий ризик реструктуризації, що ми щойно побачили на прикладі валютних ОВДП.

Більшість страхових сум прив'язана до гривні, але, враховуючи зростання вартості відновлення будь-якого активу, розмір реальних виплат уже зараз зріс на 15-20%. Підняття НБУ курсу долара до 36,6 грн призведе до ще більших витрат страхових компаній, зокрема через заборону НБУ на оплату платежів закордонним перестраховикам і накопичення непереказаних платежів у гривні за зростання курсу на третину, страховики будуть змушені заплатити на 500 млн грн більше під час купівлі валюти за зобов'язаннями попередніх періодів.

Формальне перерезервування внаслідок регуляторних вимог та зменшення обсягу зібраних страхових премій призведе до парадоксальної ситуації, коли у страховиків тимчасово навіть підвищиться рівень капіталу щодо інших зобов'язань. Водночас обсяг платежів зменшується за збереження обсягу витрат на ведення справи, що призведе до збільшення частки витрат у загальних платежах. У подальшому це продукуватиме фінансові збитки і чинитиме тиск на капітал. Українські страховики з іноземними акціонерами мають змогу отримати додаткове фінансування від материнських структур. Тоді як у багатьох українських акціонерів страхових компаній постраждав їхній основний бізнес (агро, девелопмент тощо), тому їм буде важко докапіталізувати свої страхові компанії.

Ще раніше, до війни, на страховому ринку спостерігалося зниження віддачі на капітал через завищені регуляторні вимоги, в умовах активних воєнних дій проблема посилюється.

– З якими викликами щодо андеррайтингу нині стикаються українські страховики?

– Новим викликом для ринку є те, що клієнти вимагають включення покриття воєнних ризиків до стандартних договорів. Проте ринок наразі перебуває в процесі накопичення даних, які дадуть змогу зробити статистично обґрунтовані андеррайтингові розрахунки для додавання таких опцій.

Певні зміни відбулися в автострахуванні. Значно змінилися регіони експлуатації транспорту. Величезна кількість внутрішньо переміщених осіб та біженців, які були змушені виїхати за кордон, вплинула на частоту настання ДТП за регіонами, що не може не вплинути на андеррайтерську і тарифну політику компаній. Змінилися умови зберігання транспортних засобів та деякі інші стандартні умови страхування в моторних видах. Усе це потребує оновлення підходів до андеррайтингу та прайсингу.

– Як ви оцінюєте можливість та бажання західних перестраховиків підтримати український страховий бізнес та які саме кроки могли б бути цікавими?

– У нас наразі дуже складна ситуація з проведенням платежів закордонним перестраховикам. Фактично їх тимчасово призупинено за всіма видами, крім чотирьох видів (страхування ядерних та авіаційних ризиків, туристичне страхування та "Зелена картка"), через обмеження на переказ валюти за кордон, запроваджені Нацбанком.

Наша асоціація неодноразово зверталася до НБУ з проханням дозволити переказ валюти за кордон за всіма договорами перестрахування з огляду на вкрай невелику частку таких платежів у загальному обсязі валютного ринку (менше ніж 0,3%). Уже зараз у країні є проблеми з факультативним розміщенням ризиків у перестрахування, наступним гострим питанням буде продовження облігаторних договорів.

Неможливість перестрахування воєнних ризиків ставить під загрозу будь-які серйозні плани щодо повоєнної відбудови України. Продовження такого мораторію НБУ загрожує економічній і фінансовій стабільності країни, підвищує ризики не лише для страхового бізнесу, а й для всіх клієнтів страхових компаній. Це питання порушували під час обговорення робочою групою проєкту плану відбудови України, розробленого Національною радою з відновлення України від наслідків війни, на робочих групах при комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.