Національний банк України (НБУ) затвердив пакет змін до нормативної бази щодо оцінки банками кредитного ризику, роботи з проблемними активами та корпоративного управління, які мають розширити можливості кредитування бізнесу та іпотеки й наблизити підходи до вимог Європейського союзу (ЄС).

Як повідомив центробанк, змінами до положення про визначення розміру кредитного ризику за активними операціями, зокрема, переглянуто параметри моделей оцінки фінансового стану позичальників з урахуванням результатів оцінки стійкості 2025 року та актуальної статистики, переглянуто значення коефіцієнтів імовірності дефолту боржників.

Також підвищено поріг сукупного боргу за активами для оцінки кредитного ризику на груповій основі, що має розширити можливість банків застосовувати стандартизовані рішення та зменшитиопераційне навантаження.

Крім того, НБУ запровадив окремі підходи до оцінки кредитного ризику для фінансових компаній та розширив перелік прийнятного забезпечення, включивши до нього аграрні ноти та гарантії Національної установи розвитку. Це розширить доступ суб'єктів мікро-, малого та середнього бізнесу, включаючи аграріїв, до кредитних ресурсів.

Підвищено коефіцієнти ліквідності забезпечення для майна, переданого банками у фінансовий лізинг, що має стимулювати збільшення обсягу таких операцій.

Документи уточнюють і технічні критерії, зокрема порядок відліку прострочення та мінімальні пороги суми прострочки, з якої починають рахуватися дні прострочення: 500 грн для фізичних осіб та 1 тис. грн для юридичних осіб (або еквівалент у валюті за офіційним курсом НБУ).

Зазначається, що частина змін спрямована на гармонізацію з нормами ЄС у частині своєчасної ідентифікації та адекватної оцінки кредитного ризику за роздрібними кредитами та незабезпеченимифінансовими зобов'язаннями.

Окремо внесено зміни до правил управління проблемними активами: уточнено підходи до припинення визнання активів непрацюючими та вимоги до внутрішніх процедур банків щодо роботи з NPL.

Також оновлено методичні рекомендації з корпоративного управління в банках: до них інтегровано принципи сталого розвитку та екологічної й соціальної відповідальності (ESG), що має полегшити доступ банків і їхніх клієнтів до міжнародних програм фінансування.

Дотримання ESG стандартів є обов'язковою умовою участі в низці міжнародних програм фінансування, а інтеграція цих принципів має сприяти більшому залученню міжнародних інвестицій у реальний сектор економіки. Регулятор уточнив, що пріоритети ESG визначено з урахуванням викликів, спричинених військовою агресією РФ, зокрема з урахуванням позиції європейських інституцій щодо сумісності сталого фінансування з інвестиціями в оборонний сектор.

У НБУ уточнили, що частина норм набирає чинності у лютому, а основний блок змін впроваджується поетапно з 1 травня.

Окремі вимоги застосовуватимуться в тестовому режимі у травні-серпні та стануть обов'язковими з 1 вересня, тоді як ще частина норм запрацює з 1 листопада. Банки мають оновити внутрішні документи під нові вимоги до 29 квітня 2026 року.

Нацбанк нагадав, що раніше разом з іншими державними інституціями вже реалізував перший блок заходів Стратегії розвитку кредитування, зокрема щодо підходів до оцінки ризиків кредитування для відновлення енергетичної інфраструктури та підтримки підприємств ОПК і бізнесу на "територіях стійкості".

За даними регулятора, у 2025 році чисті гривневі кредити бізнесу зросли більш ніж на третину, а проникнення кредитів в економіку за чистими кредитами бізнесу збільшилося з 7,7% до 8,7%ВВП.