Верховний Суд вирішив, що відповіді мовних моделей Grok та ChatGPT не можуть розцінюватися як докази, оскільки вони не є "джерелом правдивої науково доведеної інформації". Такий правовий висновок він зробив 8 липня 2025 року, розглядаючи касаційну скаргу ТОВ "Епіцентр К" до Уманської міської ради.

Мерія підвищила компанії ставку оренди з 4,2% до 7% і зобов'язала здійснити перерахунок орендної плати. Епіцентр відмовився укладати додаткову угоду й звернувся до суду, але програв у першій та апеляційній інстанції.

Під час розгляду справи в апеляції компанія попросила суд переглянути обставини, встановлені судом першої інстанції, на підставі відповідей, згенерованих ChatGPT і Grok.

Суд відхилив це прохання, і Верховний Суд визнав, що це було зроблено правильно.

"Штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні роль суддів, ні принципів належності, допустимості та достовірності доказів", - йдеться в рішенні, опублікованому в судовому реєстрі.

"Технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права. Технологія може використовуватися лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень. Ухвалення рішень має, явно чи неявно, здійснюватися лише суддями. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології", - заявив суд.

"У справі, що розглядається, учасник використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки - з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків. Отже, висновки суду апеляційної інстанції [...] є цілком правомірними", - йдеться в рішенні.