Оновлена версія урядового законопроєкту про мобілізацію (10449) у середу, 7 лютого, була підтримана Верховною Радою у першому читанні. За це рішення проголосувало 243 нардепи, що трохи більше необхідного мінімуму у 226 голосів. Найбільше підтримки документ знайшов у фракціях: "Слуга народ" - 178 нардепів, "Довіра" - 18, "Платформа за життя і мир" - 17. Тоді як фракції "Європейська солідарність" і "Батьківщина" взагалі не дали жодного голосу. За що критикують законопроєкт та чого очікувати далі - в матеріалі DW.

Зміна правил мобілізації

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт у тому вигляді, який повторно запропонував 30 січня Кабінет міністрів України. Документ, зокрема, передбачає зниження призовного віку з 27 до 25 років, а також виключення з переліку висновків військово-лікарської комісії (ВЛК) категорії "обмежено придатний". Усі, хто має такий статус, будуть зобов'язані ще раз пройти військово-лікарську комісію і мають бути визнані або придатними, або непридатними для служби. Водночас людей з інвалідністю всіх груп пропонується звільнити від військової служби. Вони зможуть долучитися до армії за власним бажанням.

Згідно із законопроєктом, відстрочку від мобілізації отримують жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим. Документ також скасовує строкову службу, замінивши її для всіх військовою підготовкою - для чоловіків обов'язковою, а для жінок - за бажанням.

Законопроєкт передбачає низку обмежень щодо осіб, котрі ухиляються від оновлення своїх даних у територіальних центрах комплектування (ТЦК) - наприклад, забороняти їм виїжджати за кордон, обмежувати їх у праві керування транспортним засобом, блокувати їхні рахунки. Такі обмеження, однак, застосовуватимуться тільки через рішення суду.

Крім того, законопроєкт пропонує зобов'язати громадян реєструватися в електронному кабінеті призовника, військовозобов'язаного або резервіста. Це дозволить надсилати повістки про виклик до ТЦК напряму в електронний кабінет. Водночас документ не виключає і вручення повістки під розписку.

Однією з найбільших новацій законопроєкту - демобілізація військових після 36 місяців служби, але з правом Ставки верховного головнокомандувача ухвалювати остаточне рішення.

Дискусії щодо умов демобілізації

Саме питання демобілізації військових привернуло найбільше уваги депутатів. Так, нардепка фракції "Європейської солідарності" Ірина Геращенко заявила, що погоджений у першому читанні законопроєкт не має чіткого механізму демобілізації. "Норма про демобілізацію через 36 місяців прописана настільки розмито, що у військових на фронті ще більше запитань. Ми не почули відповіді від МО щодо терміну служби мобілізованих. Цей законопроєкт не про справедливість, а про примус. Там немає демобілізації, і це нечесно до воїнів, які вже два роки під Авдіївкою, Бахмутом, Куп'янськом", - обурилася вона у Facebook.

Членкиня комітету з питань нацбезпеки та нардепка від партії "Голос" Соломія Бобровська назвала питання щодо терміну служби одним з найважливіших. "Це базова річ і вимога військовослужбовців - банальне розуміння терміну служби - 36 місяців - 48 чи якась градація для тих, хто безвилазно виконує задачі в зоні бойових дій. Будемо відверті - вижити, до прикладу, в Кринках безлімітну кількість часу на грані фантастики", - наголосила нардепка у Facebook.
При цьому Бобровська переконана, що норма, яка дозволяє Ставці остаточно ухвалювати рішення щодо демобілізації, фактично означатиме службу до закінчення режиму воєнного стану. "Цей законопроєкт - величезна солянка змін, куди вписали все, що ліпиться до купи і все що ні. Частина ідей дійсно хороші і мають право на життя, але є ряд питань, які є принциповими для держави і на які досі немає відповідей", - додала вона.

Корупційні ризики в законопроєкті про мобілізацію

Питання демобілізації виокремила і голова з питань антикорупційної політики у Верховній Раді Анастасія Радіна. За її словами, це одна з трьох норм законопроєкту, які можуть породжувати вибірковість чи корупцію, і тому потребують вирішення до остаточного схвалення документа. "Наразі законопроєкт передбачає, що після спливу 36 місяців служби під час війни військовий отримує право написати рапорт про демобілізацію - строк же задоволення цього рапорту відсутній. Це може породити вибірковий підхід і загалом не чесно", - написала Радіна у Facebook.

Також, за її словами, у законопроєкті слід чітко зафіксувати принцип "одна особа із інвалідністю І чи ІІ групи - відстрочка для одного доглядача". "Контролювати це можна і треба програмними засобами реєстру військовозобов'язаних, але не "кошмаренням" осіб із інвалідністю вимогою додаткових довідок про постійний догляд", - наголосила Радіна. Ще одним проблемним питанням, на її думку, є відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету військовозобов'язаного, неявку до ТЦК за повісткою. Радіна наголосила на необхідності розробити справедливий механізм виявлення порушників, щоб "відійти від вибіркового застосування санкцій до одних осіб і непомічання інших".

Напередодні антикорупційний комітет уже висловлював низку зауважень до законопроєкту про мобілізацію - як перелічені Радіною, так й інші. "Комітет визнав законопроєкт таким, що містить корупційні ризики (...): і через те, що Кабмін визначатиме, хто з правоохоронних і антикорупційних органів матиме бронь, а хто має бути мобілізованим. І що Кабмін може ще більше обмежити виїзд за кордон для інших категорій без жодної чіткості", - заявляла голова підкомітету з дотримання законодавства у сфері запобігання і протидії корупції органами державної влади та місцевого самоврядування Вікторія Сюмар.

Омбудсмен говорить про антиконституційні норми

Своєю чергою Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв про суперечності законопроєкту нормам Конституції України. Зокрема, він вказав на пропозицію законопроєкту дозволити військовому командуванню встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. "Згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції", - написав Лубінець у Telegram.

У омбудсмена виникли питання й до пропозиції зобов'язати реєструватися в електронному кабінеті призовника. Це, наголосив Лубінець, не відповідає положенням Конституції України, Закону України "Про захист персональних даних", правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. "Тож такий обов'язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника", - зауважив він. Також Лубінець звернув увагу, що порушення основного закону міститься в пропозиції позбавити права на звільнення від призову аспірантів, які здобувають освіту на умовах контракту.

Омбудсмен побачив порушення Конституції України також у пропозиції надати право представникам ТЦК здійснювати перевірку документів громадян. "Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України", - наголосив він.

Сподівання на правки до другого читання

Попри низку застережень і Лубінець, і Радіна підтримали голосування за документ в першому читанні. Вони сподіваються, що до другого читання вдасться врегулювати всі суперечливі моменти. Також готує правки фракція "ЄС", яка не голосувала за документ у першому читанні. "Аби зробити законопроєкт і мобілізацію справедливою, без корупційних ризиків і антиконституційних норм", - наголосила Геращенко.

Згідно з процедурою внесення правок триватиме 14 днів, до 21 лютого, а після цього - друге читання. "Тобто найбільш ймовірно буде ухвалено законопроєкт в цілому у останній тиждень лютого, підписаний на початку березня і вступить в силу через місяць, тобто у квітні", - повідомив нардеп з фракції "Голосу" Ярослав Железняк.