Цього літа, після російських атак, європейські трейдери використовують лише частину величезних сховищ природного газу в Україн.

Про це пише Financial Times.

Україна має найбільші підземні сховища в Європі і минулого року надала компаніям ЄС простір для зберігання надлишкового газу напередодні зими.

Однак після наступу Росії навесні, який вразив енергетичну інфраструктуру України, зокрема насосні потужності для зберігання газу, європейські обсяги в червні та липні впали лише до десятої частини обсягів, збережених за той самий період минулого року.

"Постійні російські атаки на українські сховища збільшують ризик зберігання газу", - сказав керівник відділу торгівлі континентальною Європою енергетичної групи Axpo Марко Заальфранк.

Газосховища в ЄС можуть вмістити максимум близько 100 мільярдів кубометрів природного газу. Для порівняння, річна потреба блоку - від 350 до 500 мільярдів кубометрів - залежно від погоди та інших умов.

Цього року закачування газом було незначним, навіть пропри те, що сховища ЄС заповнені на 86% - це найвищий рівень цього року, за даними Gas Infrastructure Europe.

За даними Argus, у червні та липні європейські компанії відправили лише 15,4 млн кубометрів і 51,9 млн кубометрів у порівнянні зі 102,7 млн ​​кубометрів і 586,6 млн кубометрів у ці місяці минулого року.

Хоча справжні газові резервуари розташовані глибоко під землею, що захищає їх від ударів, пошкодження наземних об'єктів, які використовуються для закачування газу в позасховищах, є значним ризиком, про який хвилюються трейдери, пише Financial Times.

"Головна проблема полягає не у втраті газу, а в неможливості відібрати його, коли це потрібно", - сказав Заальфранк.

Нарощування запасів газу в українських сховищах прискорюється в літні місяці, коли ціни на газ дешевші порівняно з іншими сезонами. Трейдери потім продають його, коли ціни зростають, зазвичай у зимові місяці - коли попит на опалення підвищує попит на природний газ.

За даними Argus, минулоріч різниця часто перевищувала 20 євро за мегават-годину влітку, але цього року вона становила лише близько 5 євро/МВт-год."Різниця в ціні недостатньо приваблива, щоб виправдати ризик закачування газу в зону бойових дій", - додав Заальфранк.