Договір між ПАТ "Миколаївобленерго" та Міжнародним енергетичним кластером про розробку проєкту переведення області на клас напруги 20/0,4 кВ замість наявного 10/0,4 кВ передбачає фінансування розміром 8,2 млн грн, яке забезпечить уряд Литви, повідомив в.о. гендиректора оператора системи розподілу Вадим Данилків.

"Предметом договору є виконання проєктної роботи "Реновація енергетичної інфраструктури "Миколаївобленерго" з переведенням на клас напруги 20 кВ", - сказав він у коментарі "Енергореформі".

При цьому Данилків зазначив, що розробку проєкту здійснюватимуть українські проєктні організації, які входять до Енергетичного кластера за участю провідних вищих навчальних закладів України та Литви, зокрема Вільнюського університету, Каунаського технологічного університету.

За його словами, загальний термін виконання робіт становить 210 календарних днів від моменту укладання договору й отримання вихідних даних.

Після завершення певних етапів розробки проєкту "Миколаївобленерго" шукатиме запроєктоване обладнання та фінансування міжнародних донорів.

"Припускаю, що це може бути в рамках спеціального фонду підтримки енергетичного сектора, створеного минулого року", - зазначив Данилків.

Водночас він додав, що реалізацію проєкту забезпечать провідні виробники електротехнічного обладнання, будівельні та електромонтажні організації Литви та України.

Голова "Миколаївобленерго" звернув увагу на те, що проєктна робота - лише перший етап комплексної реконструкції електричних мереж суспільства, основна мета якого - відійти від точкового відновлення окремих об'єктів, пошкоджених бойовими діями, або просто застарілих, а натомість побудувати єдину сучасну електроенергетичну систему на новітніх принципах та елементній базі.

За словами керівника обленерго, в рамках розробки проєкту буде проаналізовано наявну структуру електромереж, ступінь її пошкодження, рівень енергоефективності й технологічних втрат. Також буде розраховано оптимальні режими роботи мереж із погляду надійності електропостачання та зменшення втрат, визначено єдині сучасні принципи та підходи до проєктування об'єктів. Крім того, проєктна робота має визначити пооб'єктний перелік заходів щодо нового будівництва та реконструкції об'єктів електромереж із зазначенням техніко-економічного обґрунтування та визначенням оцінної кошторисної вартості. В рамках роботи буде передбачено впровадження "розумних мереж" Smart Grid як ключового фактора в успішному вирішенні невідкладних мережевих проблем з огляду на зростання попиту та можливості ефективної інтеграції об'єктів ВДЕ-генерації.

Данилків наголосив, що проєкт реалізовуватиметься на території всієї Миколаївської області, але першими пілотними об'єктами будуть пошкоджені підстанції та лінії електропередачі на деокупованих територіях Баштанського та Миколаївського районів.

Енергетик пояснив, що загалом завдяки реалізації проєкту споживачі отримають більш якісну послугу розподілу електроенергії, зменшиться кількість і тривалість перерв електропостачання, підвищиться рівень надійності електромереж та якість електроенергії.

За його словами, передача електроенергії на відстань тим ефективніша, чим вища напруга в лінії, тому передача великої потужності від електростанцій в Україні здійснюється на класах напруги 150, 330 і навіть 750 кВ. На таких лініях навіть за великої відстані між об'єктами майже знижується рівень напруги. Крім того, для одного й того самого обсягу енергії необхідно значно менше перетину проводів або жил кабелю.

Водночас мережі напругою 6кВ, поширені в Миколаєві, вичерпали свою пропускну спроможність, і в разі будівництва сучасного енергоємного об'єкта, навіть великого багатоповерхового будинку в центрі міста, доведеться будувати нові лінії електропостачання від підстанцій напругою 35/6 чи 150/6кВ. Тому що навіть незначне збільшення навантажень на малих напругах потребує значного збільшення перетину ліній, а отже - фактично побудови їх заново. Така сама ситуація - і з наступними об'єктами. А створювати резерв пропускної спроможності за таких рівнів напруги економічно неефективно через велику вартість кабелів значних перерізів.

"Саме тому зі зростанням енергоємності виробництва та розвитком побуту в країнах Європи перейшли на напругу 20 та 22 кіловольти в розподільчих мережах. Це також дало змогу знизити втрати під час передачі електроенергії більше ніж удвічі порівняно з електричними мережами, які наразі експлуатуються на території України" , - описав ситуацію голова обленерго.

Іншою передумовою для переведення розподільчих мереж на рівень напруги 20 кВ, за його словами, є незадовільний стан і тривалий термін служби наявних мереж. За оцінками технічного стану електричних мереж, залишковий термін експлуатації становить приблизно 10-11 років. У будь-якому разі, електричні мережі мають бути оновлені, тому доцільно це робити, керуючись досвідом передових країн світу. Крім того, це дасть змогу уніфікувати елементну базу з країнами Європи та зрештою прискорить технічну інтеграцію з енергосистемою ЄС, упевнений голова "Миколаївобленерго".

Як повідомлялося, Миколаївська область стане пілотною для реалізації проєкту в рамках меморандуму про співпрацю з оперативного планування та відновлення пошкоджених об'єктів енергосистеми України, укладеного між Міністерством енергетики та Міжнародним енергетичним кластером (МЕК) у жовтні 2022 року.

"Одним з етапів проєкту стане перехід на більш сучасне, енергоефективне обладнання класу напруги 20/0,4 кВ замість використовуваного 10/0,4 кВ", - повідомили в Міненерго.

Першочергово використовувати таке обладнання планується на територіях, які найбільше постраждали внаслідок активних бойових дій.

"Представники Міжнародного енергетичного кластера вже розробляють проєктну документацію", - зазначили у міністерстві.

За інформацією Міненерго, технічні фахівці АТ "Миколаївобленерго" планують відвідати Литву, щоб ознайомитися з особливостями використання та перевагами такого обладнання.

Міжнародний енергетичний кластер (МЕК) - об'єднання семи підприємств, які виробляють і постачають енергообладнання та металоконструкції, виконують проєктні, будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, роботи в галузі енергетики й телекомунікацій, а також п'яти партнерських наукових установ, які провадять діяльність у галузі енергетики.

Члени МЕК та наукові партнери працюють над спільними проєктами в Україні, Литві, Німеччині та інших країнах ЄС.