В умовах воєнного стану Україна забезпечує покращення ключових боргових показників, попри об'єктивно неминуче зростання обсягу державного боргу, зумовлене суттєво підвищеними потребами державного бюджету у сфері безпеки та оборони.

Станом на кінець 2025 року загальна сума державного та гарантованого державою боргу України становила 9,04 трильйона гривень ($213,3 млрд), що на 29,5% (28,4% в доларовому еквіваленті) більше, ніж на кінець 2024 року.

За рік загальна сума державного та гарантованого боргу зросла на 2,06 трильйона гривень (на $47,3 млрд) та сягнула 98,4% прогнозного ВВП України у 2025 році, свідчать попередні розрахунки Міністерства фінансів.

У розрізі кредиторів найбільша частка державного та гарантованого державою боргу припадає на:

Валютна структура державного та гарантованого державою боргу виглядає наступним чином:

У Мінфіні уточнили, що найбільшим джерелом фінансування державного бюджету у 2025 році стали кредити ERA від країн G7 в обсязі $37,9 млрд, які частково обліковуються як державний борг, а також фінансування від ЄС в обсязі $12,1 млрд.

Протягом року заборгованість України за пільговими кредитами ЄС збільшилась на 1,65 трлн грн ($38,6 млрд).

Водночас платежі з погашення за кредитами Ukraine Facility мають пільговий період тривалістю 11-12 років та можуть компенсуватись країнами Європейського Союзу. Своєю чергою обслуговування та погашення кредитів ERA здійснюватиметься за рахунок джерел, не пов'язаних із держбюджетом, зокрема доходів від заморожених російських активів, зауважили у Мінфіні.

Станом на кінець 2025 року близько 75% державного та гарантованого державою боргу України є зовнішнім, при цьому понад половину цього боргу становлять зобов'язання перед ЄС (близько 40% від усього державного боргу). Решта зовнішнього боргу припадає на інші держави-партнери та міжнародні фінансові організації.

Частка комерційного зовнішнього боргу скорочена до рівня менше 10%. Близько 22% боргового портфеля становить внутрішній державний борг. Ще близько 3% припадає на гарантований державою борг, частка якого послідовно скорочується протягом останніх років.

У Мінфіні також уточнили, що за останні роки середньозважений строк до погашення державного боргу зріс з 6,3 року у 2021 році до 13,37 року у 2025 році, тобто більш ніж у 2,1 раза. Строковість зовнішнього державного боргу за цей період збільшилась з 6,3 року до 15,75 року, що суттєво знизило ризики рефінансування.

Паралельно відбулося зменшення вартості державного боргу: середньозважена вартість державного боргу знизилась з 7,2% у 2021 році до 4,55% у 2025 році, тобто у 1,6 раза. Вартість зовнішнього державного боргу скоротилась з 4,5% до 1,9%, або більш ніж у 2,3 раза, завдяки зростанню частки пільгового фінансування від міжнародних партнерів.

"Такі позитивні зміни суттєво знижують ризики рефінансування та підтримують стійкість державних фінансів у середньостроковій перспективі", - додали у Мінфіні.