За рік дії державної програми підтримки українського виробника уряд виплатив майже 4 млрд грн кешбеку. Проте цифри показують: програма не спрацювала ані для споживачів, ані для виробників, перетворившись на дорогий експеримент із непередбачуваними наслідками.

Програма "Національний кешбек" стартувала з амбітною метою: повернути 10% вартості придбаних українських товарів і простимулювати внутрішнє виробництво. Механіка виглядала простою: купуй товари з переліку у магазинах-партнерах, розраховуйся карткою, "прив'язаною" через застосунок "Дія", отримуй гроші назад. У реальності все виявилося складніше.

Попри рекордні виплати за вересень 2025 року (598 млн грн для 3,8 мільйона користувачів) вже очевидно, що програма вийшла на "плато": кількість учасників стабілізувалася, і, що критичніше, середній чек на людину перестав зростати.

Стимул "витрачайте більше на українські товари" вичерпався.

Подальше зростання можливе лише за умови приєднання до програми мільйонів нових користувачів. Але з цим проблема.

Програма не стала популярною ні серед споживачів (участь бере близько 11% населення), ні серед виробників. Це добре видно на прикладі молочної галузі.

За основним КВЕДом "Перероблення молока, виробництво масла та сиру" діє понад тисячу юридичних осіб, з яких майже три сотні подали фінзвітність до Держстату за 2025 рік. З них до "нацкешбеку" підключені лише 63 компанії із загальним виторгом 68 млрд грн. Решта виробників з оборотом на 32 млрд грн опинилися поза програмою.

Наприклад, серед переліку не знайти Деражнянський молочний завод, Буринський молокозавод, Рихальський завод сухого молока і десятки подібних виробників з власними брендами та сталими каналами збуту.

У м'ясопереробній галузі розшарування ще відчутніше. Програма охопила лише 24 виробники з оборотом 22 млрд грн, тоді як дві сотні менших компаній із сукупним виторгом 26 млрд грн перебувають поза нею.

Причина такої ситуації може полягати у "вузьких" каналах реалізації. Формально в межах програми "нацкешбеку" працює 96 тис. торгових точок від 750 унікальних мереж-продавців: від АТБ до дрібніших гравців. Проте на їхніх полицях представлена переважно продукція великих національних виробників.

Регіональні компанії традиційно продають через ринки, місцеві магазини, сільські крамниці чи "розкладки" - там, де значна частка готівкового обороту.

Крім того, існують специфічні вимоги до фасування товарів, через що регіональні виробники зіткнулися з бар'єрами.

"Особливо у тих, хто виготовляє сир великими головками. На такий сир кешбек відсутній. Він є тільки на фасовану продукцію", - пояснювала заступниця гендиректора Асоціації виробників молока Олена Жупінас. В Українській Раді Бізнесу кажуть, що програма дискримінує малий бізнес та викривлює конкуренцію.

Це не єдині проблеми "кешбеку". Програма рясніє контраверсійністю. З одного боку Міністерство економіки заявляє, що вона "сприяла зростанню внутрішнього споживання на 8% у таких секторах, як харчова, легка і фармацевтична промисловість", а з іншого - те ж саме відомство пів року тому визнало, що ефект від програми становить 0,001% ВВП, тобто в межах статистичної похибки.

У 2024 році загальний виторг 1,7 тис. виробників, які долучилися до програми, становив 1,57 трлн грн, свідчать дані Держстату. Якщо вирахувати з цієї суми виторг торговельних мереж (які продають продукти під власними торговельними марками), то ця сума становитиме 1,13 трлн грн. При цьому загальний "чек" придбаних в межах програми "нацкешбеку" товарів становить 40 млрд грн - 3,5% виторгу виробників-учасників.

Можна рахувати і по іншому. За даними Держстату, торік в Україні виробили продуктів харчування, одягу та ліків на 820 млрд грн. В межах "нацкешбеку" українці придбали лише 5% з цього обсягу.

Ще один контроверсійний результат програми у тому, на що українці витратили зароблений кешбек: 45,4% коштів пішли на комунальні платежі, а 33% - на мобільний зв'язок. Ймовірно, це не ті сфери, які уряд найбільше прагнув простимулювати.

Наприкінці листопада Міністерство економіки заборонило витрачати кошти програми на зв'язок, транспорт, розваги та навіть купівлю військових облігацій, побічно визнавши, що гроші йшли не туди.

Проте згортати саму програму уряд відмовляється. "Ми, як і домовлялося минулого року, дивимося на рік запуску програми, робимо оцінку, в яких галузях, як воно працює, щоб сформувати більш точні умови програми наступного року", - переконує міністр економіки Олексій Соболев.