Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прокоментувала три опції покриття дефіциту фінансування України на 2026-2027 роки, наголосивши на перспективності варіанту репараційної позики.

Заява пролунала під час виступу фон дер Ляєн у четвер на відкритті пленарного засідання Європарламенту у Брюсселі, де обговорюються висновки Євроради від 23 жовтня, передає кореспондент Укрінформу.

«Я вітаю дуже чітке зобов'язання Європейської Ради покрити фінансові потреби України на наступні два роки», - підкреслила фон дер Ляєн, пояснивши, що ця допомога буде надана у будь-якому випадку і єдиним невирішеним питанням залишається, який саме механізм фінансування буде затверджений.

У зв'язку з цим Єврокомісія тісно працює зі всіма державами-членами ЄС, у тому числі з Бельгією, яка до цього заперечувала проти ідеї так званої репараційної позики для України, побоюючись наслідків використання заморожених російських коштів, які зберігаються в депозитарії Euroclear на її території.

«Є три варіанти. Варіант 1 - використовування бюджетного простору для залучення коштів на ринках капіталу. Варіант 2 - міжурядова угода, за якою держави-члени самостійно залучатимуть необхідний капітал. Варіант 3 - репараційна позика на основі заморожених російських активів», - заявила фон дер Ляєн.

Вона пояснила, що це передбачатиму вилучення готівкових залишків із заморожених російських активів та передачу їх Україні в якості позики, тоді як Україна повинна буде повернути кредит лише за умови сплати Росією репарацій.

«Це найефективніший спосіб підтримки оборони України та її економіки. І найчіткіший спосіб дати Росії зрозуміти, що час не на їхньому боці. Ми покажемо, що, якщо потрібно, ми налаштовані на довгострокову перспективу», - сказала фон дер Ляєн.

Як повідомлялося, міністри фінансів країн ЄС зустрічаються сьогодні у Брюсселі, щоб обговорити способи надання Україні фінансової підтримки обсягом 130-140 млрд євро (152-163 млрд доларів) - шляхом запозичення коштів або, що більш імовірно, використання заморожених російських активів.

Водночас Бельгія, на території якої розташований міжнародний депозитарій Euroclear, що володіє більшістю російських активів, виступила проти такого кроку, побоюючись юридичних наслідків.