Рахункова палата опублікувала різко критичний звіт про роботу Бюро економічної безпеки за 2021-2024 роки. У ньому вказується на невідповідність поточної діяльності БЕБ тим цілям і завданням, які перед ним ставили.

БЕБ створювалося як орган превенції, тобто запобігання економічних злочинів, але він займається переважно розслідуванням уже скоєних злочинів.

"БЕБ так і не змогло почати виконувати превентивні функції. А низка інших чинників поглибили кризу в його діяльності", - йдеться в заяві Рахункової палати.

Основна причина неефективності БЕБ, на думку Рахункової палати, - прогалини в законодавстві. Тривалий час були ухвалені тільки основні документи - профільний закон та положення про БЕБ, а багато нормативних актів не доопрацювали.

"Наприклад, до функцій Бюро належить надання рекомендацій органам влади у сфері економічної безпеки. Проте жоден нормативний акт не зобов'язував інші органи їх виконувати. У результаті на 1778 рекомендацій БЕБ (із сумарною оцінкою ризиків у 22,9 млрд грн) не було жодної реакції", - повідомила Рахункова палата.

БЕБ досі не надали доступ до усіх реєстрів і переліків, що обмежує його спроможність збирати дані та проводити повноцінний аналіз.

Рахункова палата також вказала на системне недофінансування БЕБ (в середньому задовольняється лише 20% фінансових потреб бюро, зарплати на 37% нижчі, ніж у Національному антикорупційному бюро) і критичний кадровий дефіцит (штат укомплектований лише наполовину).

Відомство вказує, що частину проблем БЕБ почали вирішувати ще під час проведення аудиту. Вдалося затвердити порядок виплати грошового забезпечення особам зі спеціальним званням, був призначений новий директор Олександр Цивінський, а саме БЕБ передали у підзвітність прем'єр-міністрові України.