Україна в межах угоди про корисні копалини запропонує США не лише класичні greenfield-родовища, але й альтернативні джерела сировини - хвостосховища і відходи гірничо-металургійного комплексу. Про це повідомив заступник міністра економіки, член керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду Єгор Перелигін.

"Те, що десятиліттями вважалося баластом, насправді є новою сировинною базою: без розкриття нових кар'єрів ми можемо отримувати стратегічні метали для акумуляторів, електроніки, авіації та оборонної індустрії - і паралельно нейтралізовувати негативні історичні екологічні наслідки", - написав він у колонці на Інтерфакс-Україна.

Він розповів, що зола теплоелектростанцій є джерелом галію, скандію та германію, які можна вилучати модульними установками, а хвости металургійних руд містять "загублені" кобальт, телур, ванадій, вольфрам, а іноді навіть золото і срібло.

Іншими потенційними напрями можуть бути хвости мінеральних пісків, "червоний шлам" (який утворюється в результаті виробництва глинозему), фосфогіпс (який утворюється як побічний продукт під час виробництва добрив), відходи видобутку та перероблювання урану.

За словами заступника міністра, перероблення відходів має переваги над розробкою нових родовищ, бо це швидше й дешевше через використання наявної інфраструктури, електромереж та логістики. Крім того, це дозволить зменшити площі порушених земель, нейтралізувати небезпечні шлами та знизити ризики екологічних аварій.