Розширення дефіциту в зовнішній торгівлі наразі є об'єктивною реальністю, пов'язаною з наслідками війни, але це не є проблемою, поки воно підкріплено відповідною підтримкою від міжнародних партнерів, а в середньостроковій перспективі є надії на вирішення цієї ситуації природним шляхом, заявив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

"Сподіваємося, що в середньостроковій перспективі ми цю ситуацію вирішимо природним шляхом: за рахунок зниження безпекових ризиків, зменшення потреб в імпорті продукції, пов'язаної з ОПК, та водночас зростання потенціалу внутрішнього виробництва, в тому числі в енергетичному секторі, і поступового відновлення експортних спроможностей", - сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".

Ніколайчук пояснив, що під час війни експорт і далі обмежений через втрати виробничих потужностей і звуження логістики, хоча по логістиці останнім часом менше проблем, аніж було в 2022-23 роках.

"При цьому імпорт продовжує зростати, і це зростання зумовлено насамперед оборонними потребами. Також є потреби для відновлення енергетичного сектору, забезпечення енергетичної стійкості, відновлення житла, потужностей - тих втрат, які ми несемо внаслідок повномасштабної війни", - додав він.

Перший заступник голови НБУ визнав, що є певне зростання і споживчого імпорту, але наразі воно не є визначальним в контексті погіршення стану зовнішньоторговельного балансу.

Ніколайчук наголосив, що якщо скорочення зовнішньоторговельного дефіциту відбуватиметься природним шляхом, то це не є великою проблемою.

"Проблема в нас може статися тоді, коли на відміну від останніх років фінансування цього зростаючого торговельного дефіциту не буде підкріплено відповідною підтримкою від міжнародних партнерів. Власне, ми тут можемо повернутися до нашого обговорення ситуації на валютному ринку", - зазначив він.

Перший заступник голови зауважив, що саме через усвідомлення потенційної проблеми, яка може через це виникнути, Нацбанк перейшов восени 2023 року до режиму керованої курсової гнучкості та отримав у своє розпорядження ще один макроекономічний інструмент - курс, який може коливатися залежно від змін попиту і пропозиції валюти.

За його словами, протягом останніх років пропозиції валюти з боку Національного банку, який отримував її від уряду, а той, в свою чергу, від партнерів, вистачало, щоб перекривати попит.

"Якщо ми будемо бачити, що ця рівновага в системі якимось чином починає порушуватися і ми рухаємося кудись не туди, будемо відповідно реагувати на це зміною своїх монетарних інструментів... Вирішувати ці структурні проблеми за рахунок валютної політики, коли ми маємо достатній рівень міжнародних резервів, було би неправильно", - заявив Ніколайчук.

"Що ми насправді бачимо у якості потенційного пом'якшувального фактору - це активніша політика уряду через мита чи немитні бар'єри, через певні податки на ту продукцію, яку ми імпортуємо і яка не є критичною в умовах воєнного стану", - додав перший заступник голови НБУ. За його словами, ще один елемент, який може частково пом'якшити проблему з високим дефіцитом торгівлі, це ефективне функціонування Експортно-кредитного агентства, над яким Нацбанк працює разом з урядом.

Він уточнив, що Нацбанк не може окремо виділяти у статистиці інформацію ані про обсяги валютних інтервенцій, пов'язаних з імпортом на потреби оборони, ані обсяги такого імпорту.

Як повідомлялося, дефіцит поточного рахунку України за перше півріччя цього року становив $14,9 млрд порівняно із $10,4 млрд за перше півріччя минулого року, у тому числі дефіцит зовнішньої торгівлі збільшився до $24,5 млрд з $17,2 млрд, а в червні він склав рекордні $5,1 млрд.

В той же час чисте запозичення за фінансовим рахунком збільшилося у першому півріччі цього року до $16,1 млрд з $7,8 млрд минулого року, і в цілому платіжний баланс був зведений з профіцитом $1,3 млрд проти дефіциту $2,5 млрд за аналогічний період минулого року.

НБУ в оновленому в липні Інфляційному звіті погіршив прогноз дефіциту поточного рахунку в 2025 році з $17,3 млрд до $34,6 млрд, хоча ще на початку року він очікував за результатами цього року профіцит у $2,6 млрд після дефіциту $15,9 млрд минулого року.

"Нижчий експорт через зменшення врожаю та вищий імпорт через ширший дефіцит бюджету, скасування пільгового режиму торгівлі з ЄС, уточнення історичних даних у 2024 році", - пояснив НБУ.

За його оновленими оцінками, експорт товарів та послуг з України у 2025 році трохи знизиться - до $56 млрд з $56,1 млрд торік, тоді як імпорт зросте до $108,2 млрд з $95,5 млрд. Порівняно із квітневим Інфляційним звітом Нацбанк погіршив прогноз дефіциту торговельного балансу з $40,5 млрд до $52,2 млрд.