Ухвалення Верховною Радою закону про право уряду запроваджувати мораторій на виплати за зовнішніми комерційними державними та гарантованими державою боргами є необхідним технічним рішенням під час проведення реструктуризації боргу, заявляє Міністерство фінансів.

"...(закон) надає уряду гнучкість перед досягненням принципової угоди про реструктуризацію з власниками державного та гарантованого державою зовнішнього комерційного боргу України", - йдеться в повідомленні Мінфіну на його сайті в четвер.

Відомство зазначає, що одна із серій єврооблігацій в обігу з погашенням 2026 року має запланований купонний платіж 1 серпня в сумі $35 млн. Ухвалення закону надасть змогу Україні тимчасово зупинити виплати за цим конкретним інструментом до узгодження умов його реструктуризації з інвесторами та їхнього юридичного оформлення.

"Протягом останніх двох місяців Україна активно проводить переговори з інвесторами щодо реструктуризації зовнішнього комерційного державного та гарантованого державою боргу в рамках програми МВФ і за підтримки офіційних кредиторів, і всі сторони налаштовані досягти згоди в необхідні терміни", - наголошує Мінфін.

Як повідомлялося, Верховна Рада в четвер ухвалила закон про внесення поправок до Бюджетного кодексу (№11396), який надав уряду право до 1 жовтня тимчасово призупинити виплати за зовнішнім державним боргом у разі потреби. Крім цього, він надає можливість включити в "периметр" реструктуризації держборгу серію єврооблігацій "Укравтодору" 2021 року на загальну суму $700 млн + відсотки.

Схоже технічне рішення про право уряду призупинити виплати за держборгом було вже використане під час реструктуризації 2015 року, коли Україна ухвалила закон "Про особливості здійснення правочинів із державним, гарантованим державою боргом і місцевим боргом" у травні, досягла принципових домовленостей з інвесторами наприкінці серпня й оголосила про завершення операції в листопаді.

"МВФ у робочому порядку висловив підтримку цьому законопроєкту, оскільки він сприятиме посиленню боргової стійкості України - зобов'язання, яке ми на себе взяли в Меморандумі з МВФ", - наголосила перед ухваленням закону голова парламентського бюджетного комітету Роксолана Підласа.

Як повідомлялося, Україна 10 серпня 2022 року одержала згоду власників 13 випусків її єврооблігацій на загальну суму, еквівалентну $22,6 млрд, а також двох випусків єврооблігацій під держгарантії приблизно на $1,5 млрд, на відтермінування виплат відсотків і основної суми боргу за ними на 24 місяці. Тоді реструктуризація не передбачала списання боргу.

Цього року початкова пропозиція України включала два варіанти реструктуризації з номінальним дисконтом від 25% до 60%, залежно від відновлення країни протягом періоду дії програми МВФ, тоді як кредитори спершу запропонували 20%, а потім погодилися на 22,5%. Крім цього, власники єврооблігацій наполягають на набагато вищих процентних ставках, ніж пропонує Мінфін.

Україна і спецкомітет кредиторів у період із 3 до 14 червня провели переговори й обмінялися пропозиціями щодо реструктуризації, однак не змогли досягти угоди, зокрема й через неприйнятність запропонованих комерційними кредиторами умов для МВФ і Групи офіційних кредиторів України.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, оскільки наближається дата завершення відтермінування платежів за єврооблігаціями, необхідно спонукати власників цих цінних паперів до продовження конструктивних перемовин, а їхні пропозиції мають відображати більш значне зменшення боргу відповідно до параметрів МВФ та поточної макрофінансової ситуації в Україні.