Зведений платіжний баланс України після профіциту в березні в $6,4 млрд у квітні поточного року було зведено з дефіцитом $1,3 млрд (близько 0,7% ВВП), тоді як у квітні 2023 року - з профіцитом $1,4 млрд, свідчать дані Національного банку України (НБУ).

Згідно з ними, дефіцит поточного рахунку за підсумками квітня 2024 року становив $1,5 млрд порівняно з профіцитом $190 млн роком раніше.

"Формування дефіциту було зумовлено розширенням від'ємного сальдо торгівлі товарами та відсутністю грантової допомоги від міжнародних партнерів", - пояснив регулятор.

Без урахування реінвестованих доходів і грантів від міжнародних партнерів дефіцит поточного рахунку становив $1,4 млрд проти $0,8 млрд у квітні 2023 року.

Загалом за січень-квітень цього року дефіцит поточного рахунку розширився на $2,1 млрд до попереднього року - до $3,7 млрд, проте без урахування реінвестованих доходів і грантів від партнерів скоротився до $4,4 млрд із $5,1 млрд минулого року.

За даними НБУ, експорт товарів у квітні зріс на 13,8% до квітня 2023 року і на 2,7% до березня поточного року - до $3,3 млрд, тоді як імпорт збільшився до квітня минулого року на 23,4%, проте залишився на тому самому рівні, що й у березні цього року - $5,7 млрд.

"Експорт збільшився насамперед завдяки продовольчим товарам (24,4%), а саме зерновим культурам (на 29,1%), продукції харчової промисловості (1,6 раза) і насінню олійних (на 39,3%)", - зазначив Нацбанк.

Крім цього, збільшився експорт мінеральних продуктів - на 22,5% (-11,7% до березня 2024 року), продукції хімічної промисловості - на 12,4% (+5,1% до березня 2024 року) і промислових товарів - на 7,1% (-8,5% до березня 2024 року).

Проте регулятор фіксує зниження експорту продукції машинобудування - на 20,5% (-9,5% до березня 2024 року), продукції металургії - на 12,4% (-7,1%), а також деревини та виробів із неї - на 8,1% (+6,5%).

Зазначається, що у квітні цього року в номінальному вимірі експорт товарів зріс до всіх регіонів світу, окрім Америки, проте найбільше - до країн Азії (на $140 млн, або на 16,3%), що збільшило їхню частку з 29,4% до 30,0%, та Африки (на $110 млн, або в 1,7 раза) зі зростанням частки з 5,3% до 7,9%. Також зріс експорт до країн ЄС (на $36 млн, або на 2,2%), тоді як його частка знизилася з 56,9% до 51,1%, і СНД (на $26 млн, або 22,0%) зі зростанням частки з 4,0% до 4,3%.

Нацбанк уточнив, що поставки української продукції до країн Америки скоротилися на $10 млн, або 12,5%, а їхня частка знизилася з 2,8% до 2,2%.

Що стосується імпорту, то зростання неенергетичного імпорту становило 29,5% до квітня минулого року (+0,8% до березня цього), тоді як енергетичний імпорт знизився на 8,4% (-8,6%). Згідно з даними центробанку, імпорт чорних і кольорових металів у квітні зріс на 54,0% (+11,4%), продукції машинобудування - на 45,3% (+12,4%), промислових товарів - на 36,4% (+5,2%), деревини та виробів із неї - 35,3% (+23,9%), продовольчих товарів - на 25,8% (-1,8%), продукції хімічної промисловості - на 25,5% (-1,1%).

У квітні 2024 року в номінальному вимірі найстрімкіше зріс імпорт із країн ЄС (на $534 млн, або на 23,5%, а його частка майже не змінилася та становила 49,3%) та Азії (на $529 млн, або на 37,1%, частка зросла з 30,9% до 34,3%) і Азії (на $529 млн, або на 37,1%, частка зросла з 30,9% до 34,3%). Значно зріс імпорт із країн Америки (на $110 млн, або на 42,6%, частка зросла з 5,6% до 6,5%) та Африки (у 2,1 раза, на $62 млн, частка зросла з 1,2% до 2,1%) і Африки (у 2,1 раза, на $62 млн, частка зросла з 1,2% до 2,1%). Імпорт із країн СНД, навпаки, скоротився на $53 млн, або на 41,1%, а його частка впала з 2,8% до 1,3%.

Дефіцит торгівлі послугами у квітні цього року скоротився на $0,2 млрд до квітня минулого - до $0,4 млрд: експорт послуг збільшився на 11,5%, тоді як імпорт знизився на 0,8%. Експорт послуг зріс переважно завдяки транспортним (на 20,4% за рахунок автомобільного і морського транспорту), державним у 1,5 раза, та іншим діловим послугам (на 13,5%, насамперед за рахунок професійних і консультаційних), а також послугам із ремонту й технічного обслуговування (учетверо), окрім цього, зріс експорт телекомунікаційних і комп'ютерних послуг - на 2,0%.

Водночас скоротився експорт послуг із переробки матеріальних ресурсів, що належать іншим сторонам (на 6,2%). Зменшення імпорту зумовлене переважно скороченням витрат подорожуючих і короткострокових мігрантів (на 5,8%, до $1,2 млрд) і державних послуг (на 35,4%). Однак, цей "спад" був компенсований зростанням імпорту транспортних послуг (на 25,9%), телекомунікаційних і комп'ютерних послуг (на 30,8%), фінансових послуг (у 1,5 раза), а також інших ділових послуг (на 21,6% за рахунок технічних послуг).

У публікації наголошується, що профіцит балансу первинних доходів був на рівні квітня минулого року - $0,51 млрд. При цьому скоротилися як надходження за статтею "оплата праці" (на 13,9%), так і виплати за доходами від інвестицій на 27,8%.

Профіцит балансу вторинних доходів із квітня 2023 року скоротився на $1,3 млрд і становив $0,8 млрд, такий результат є наслідком відсутності грантів від міжнародних партнерів, порівняно з $1,3 млрд минулого року.

Обсяг приватних грошових переказів, згідно з даними центробанку, зменшився на 5,7% і становив $0,9 млрд: заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, впала на 15,5%, тоді як інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, знизилися на 12,0%. Загалом офіційними каналами відправлено на 2,3% переказів менше, ніж у квітні минулого року, тоді як потік через неформальні канали скоротився на 9,2%.

Загалом за чотири місяці 2024 року обсяги грошових переказів зменшилися на 8,0%, зокрема чиста оплата праці - на 18,7%, тим часом приватні трансферти зросли на 17,0%.

Чисте запозичення від зовнішнього світу (сумарне сальдо поточного рахунку та рахунку операцій із капіталом) становило, як зазначив Нацбанк, $1,5 млрд, тоді як у квітні 2023 року було зафіксовано чисте кредитування $0,21 млрд.

Загалом за чотири місяці цього року чисте запозичення від зовнішнього світу становило $3,6 млрд, тоді як за відповідний період минулого року чисте кредитування - $1,5 млрд.

Чистий приплив за фінансовим рахунком становив у квітні цього року $0,19 млрд порівняно з $1,2 млрд у квітні минулого року. Зазначається, що приплив за операціями державного сектору був нівельований відтоком за операціями приватного сектору.

Зазначається, що чистий приплив за операціями держсектору у квітні дорівнював $0,9 млрд, тоді як за аналогічний період торік - $1,5 млрд, і обумовлювався чистим надходженням коштів за кредитами від міжнародних партнерів на відповідну суму.

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у квітні був на рівні $218 млн, тоді як у квітні 2023 року - $536 млн. Зокрема, реінвестування доходів банківського сектору становило $80 млн; чистий приплив акціонерного капіталу (окрім реінвестування доходів) - $72 млн; чисте залучення за борговими інструментами - $66 млн, із них за кредитами сестринських підприємств - $45 млн (у квітні 2023 року - $123 млн, із них за кредитами сестринських підприємств - $51 млн).

Загалом за січень-квітень 2024 року чистий приплив прямих іноземних інвестицій НБУ оцінив у $790 млн (зокрема реінвестування доходів банківського сектору - $323 млн), тоді як за зіставний період минулого року він становив $1,7 млрд (зокрема реінвестування доходів - $1,4 млрд).

Чистий приплив акціонерного капіталу (окрім реінвестування доходів) становив у січні-квітні $202 млн (за 4 міс. 2023 року - $222 млн), чисті залучення за борговими інструментами - $264 млн ($194 млн).

НБУ додав, що чисте збільшення зовнішньої позиції за операціями банків із портфельних та інших інвестицій у квітні, як і попереднього місяця, становило $288 млн і було зумовлене чистим збільшенням зовнішньої позиції за статтею "валюта і депозити" на суму $279 млн і чистою купівлею банками цінних паперів нерезидентів на суму $33 млн.

Чисте збільшення зовнішньої позиції реального сектору (без урахування прямих іноземних інвестицій) становило $641 млн і пов'язане безпосередньо зі зростанням обсягів готівкової валюти поза банками на $1,2 млрд (у квітні 2023 року - $1 млрд), чистим зменшенням заборгованості перед нерезидентами за кредитами та позиками на $0,21 млрд, а також зі скороченням чистої зовнішньої позиції за торговельними кредитами на $0,5 млрд.

Регулятор оцінив зростання обсягів готівкової валюти поза банками за січень-квітень 2024 року в $5,3 млрд, тоді як за відповідний період 2023 року - у $4,3 млрд.

Зовнішня позиція приватного сектору (разом із помилками та упущеннями) збільшилася більш ніж удвічі - приплив становив $685 млн (у квітні 2023 року - $313 млн).