Національний банк України оцінив зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України в четвертому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року в 6,5%, що гірше за 9,3% у третьому кварталі, але краще за попередній прогноз НБУ в 4,5%.

"Зростання відновилося за переважною більшістю видів економічної діяльності. Відновлення було швидшим, ніж передбачав попередній прогноз НБУ. Цьому сприяли передусім більші врожаї пізніх культур, а також вища стійкість населення та бізнесу до кризових умов", - йдеться в інфляційному звіті НБУ на його сайті.

Як приклад адаптивності наведено ситуацію в енергетиці наприкінці 2023 року: за оцінками НБУ, дефіцит е/е в IV кварталі становив лише близько 3%, що менше за попередні очікування. Крім того, він був переважно локальним і майже повністю компенсувався імпортом е/е, тому не мав додаткового негативного впливу на економічну активність.

Відзначаючи позитивний вплив несподівано високого врожаю на оцінки зростання ВВП загалом за 2023 рік до 5,7% з 4,9%, Нацбанк водночас зазначив, що зміщення активного збирання врожаїв на початок осені 2023 року було одним із чинників певного сповільнення зростання реального ВВП у IV кварталі.

НБУ додав, що дуже м'яка фіскальна політика другий рік поспіль стимулювала відновлення як споживчого, так і інвестиційного попиту. Особливо значним фіскальний імпульс був наприкінці 2023 року, його ефекти відображатимуться й на початку поточного року, вважає регулятор. За його оцінкою, за рік загалом дефіцит зведеного бюджету сягнув рекордних понад 1760 млрд грн без урахування грантів у доходах або 27% ВВП (у 2022 році - 25,3% ВВП).

Водночас у IV кварталі зростання капітальних видатків бюджету в річному вимірі сповільнилося, що стало ще одним чинником пригальмування зростання реального ВВП наприкінці року, зазначив НБУ.

Центробанк також відзначив як новий позитивний чинник розширення українського морського коридору і його ширшу номенклатуру товарів, що забезпечило зростання обсягів експорту не лише окремих продовольчих товарів, як у випадку із "зерновим коридором", а й продукції ГМК. У результаті від'ємний внесок чистого експорту в зростання реального ВВП у ІV кварталі 2023 року, за оцінками НБУ, зменшився.

"Функціонування нового морського шляху забезпечуватиме агросектор необхідними логістичними потужностями для вивезення врожаїв 2023-2024 років, сприятиме поступовому нарощуванню експортних поставок продукції ГМК. Очікується, що 2024 року середньомісячні поставки товарів через новий морський коридор становитимуть близько 7 млн тонн, з яких 4 млн тонн - продовольство. Це підтримає сільське господарство, промислові види діяльності, транспорт та оптову торгівлю", - вважає НБУ.

Водночас усе ще високі безпекові ризики стримуватимуть економічне зростання в поточному році, а глибина втрат і руйнувань - на всьому прогнозному горизонті, зазначив Нацбанк, який прогнозує сповільнення зростання ВВП у 2024 році до 3,6%.

Він додав, що додатково від'ємний внесок у зростання реального ВВП у 2024 році генеруватиме сільське господарство через очікуване зниження врожаїв. Це разом з обмеженими виробничими потужностями внаслідок руйнувань стримуватиме потенціал експорту.

За припущенням НБУ, окремі обмеження імпорту на зовнішньому кордоні зберігатимуться в лютому-березні, що зумовить його втрати в цей час у $100 млн щомісяця порівняно зі $150-200 млн у січні та $500 млн наприкінці 2023 року.

Згідно з інфляційним звітом, у першому кварталі 2024 року Нацбанк очікує пришвидшення відновлення економіки до 7,1% (у попередньому звіті очікували 5,4%) з подальшим уповільненням у другому до 4,8% (раніше очікували 3,5%).

Водночас у третьому й четвертому кварталах цього року, за оцінками НБУ, зростання сповільниться відповідно до 1,7% та 2%.

Як повідомлялося, НБУ в січні дещо погіршив прогноз на 2025 рік - із 6,0% до 5,8% й очікує його уповільнення до 4,5% у 2026 році.

Як зазначає регулятор, ключовим ризиком для прогнозу, як і раніше, залишається триваліший термін та інтенсивність війни, ймовірність екотероризму з боку окупантів - його ймовірність Нацбанк оцінює у 25-50%.

В оновленому звіті НБУ також підвищив з 15-25% до 25-50% імовірність ризику зниження обсягів і втрати ритмічності надходження міжнародної допомоги, що може загрожувати відновленням емісійного фінансування бюджету з боку Нацбанку. Рівень впливу цього ризику, згідно зі звітом, такий же високий, як і затягування війни.

З імовірністю 25-50% НБУ оцінює і ризик суттєвих пошкоджень енергетичної та портової інфраструктури, а також ризик продовження часткового блокування вантажного руху через кордон окремими країнами ЄС, однак вплив цих ризиків, на думку центробанку, є нижчим - відповідно, помірним та слабким.

Імовірність ризику додаткових бюджетних потреб і значних квазіфіскальних дефіцитів в оновленому звіті залишилася на рівні 15-25%, як і сильний ступінь його впливу на макропрогноз.

Серед позитивних ризиків з імовірністю 15-25% - нарощування морського коридору та швидка реалізація "плану Маршалла" з рівнем впливу на макропрогноз, відповідно, помірним і сильним.