В Україні у 2023 році зросли обсяги купівлі-продажу земельних ділянок на 58%, ціна гектара - більш ніж на 8%, онлайн-аукціони з оренди комунальних земель - учетверо, а капіталізація ринку збільшилася на 89, 9 млрд грн, повідомляється в підсумковому аналітичному огляді "Земельний ринок в Україні" за 2023 рік, підготовленому Київською школою економіки (KSE Агроцентр) за підтримки Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО).

"Попри значне зростання ринку земель сільгосппризначення у 2023 році, довоєнних показників він ще не досяг. Обіг земель у 2023 році зріс на 58% порівняно з 2022 роком і охопив 172,9 тис. га", - зазначається в огляді.

Крім того, площа транзакцій із сільгоспземлями в четвертому кварталі 2023 року була найвищою за весь рік: 23,8 тис. угод сукупною площею 53,9 тис. га.

Водночас темпи зростання середньозваженої ціни на сільськогосподарську землю були дещо скромнішими - 8,3% у 2023 році. Відтак, номінальна капіталізація ринку за підсумками минулого року збільшилася на 89,9 млрд грн, а з моменту відкриття ринку землі - на 179 млрд грн.

"У 2023 році ринок частково відновився, проте його щоденні обсяги досі менші, ніж до повномасштабного вторгнення Росії. У другій половині 2023 року щодня укладалося угод купівлі-продажу в середньому на 529 га. Це на 37% менше, ніж до лютого 2022 року. За нашими оцінками, через повномасштабну війну не відбулося 120 тис. угод сукупною площею 355,5 тис. га. Таким чином, втрати ринку через війну досягли $325 млн, або 12,4 млрд грн", - зазначив дослідник "KSE Агроцентр" Роман Нейтер.

За інформацією KSE, обсяги продажу прав оренди комунальних земель сільськогосподарського призначення через Prozorro впродовж 2023 року зросли більш ніж учетверо - до 1677 успішних торгів на ділянки сукупною площею 14,5 тис. га в четвертому кварталі 2023 року. Загалом з моменту старту електронних земельних аукціонів громади успішно передали в оренду через Prozorro. Продажі 5504 ділянки комунальної власності сукупною площею 48,7 тис. га, що приносить їм щорічно 428,5 млн грн доходу.

"Земля набуває дедалі більшої ваги в структурі доходів місцевих бюджетів. Громади вже отримують у середньому 10-12% від обігу та використання сільгоспземель. Однак цей дохід може бути значно більшим, адже за старими непрозорими механізмами лише у 2015-2021 роках в оренду було передано 331 тис. га, що майже всемеро більше за обсяг, переданий через земельні торги на "Прозорро.Продажі", - зазначив експерт "KSE Агроцентр" Ігор Піддубний.

На його думку, згодом приріст доходів від передання в оренду земель за конкурентною процедурою на цій платформі може сягати понад 29 млрд грн на рік. Деякі громади вже йдуть цим шляхом і передали на конкурентних онлайн-аукціонах в оренду сільгоспземлі на суму, що становить 5-15% річних доходів місцевих бюджетів.

Ще одним джерелом збільшення доходів громад від обігу та використання сільгоспземель є збільшення рівня реєстрації земель у Державному земельному кадастрі, що становить 77%. Потенціал зростання бюджетних доходів громад завдяки реєстрації всіх сільгоспземель у ДЗК та їхньому прозорому використанню може сягати 2% усіх бюджетних надходжень громад у 2023 році, або понад 10 млрд грн, прогнозують аналітики.

Крім того, відкриття другого етапу ринку забезпечить нові можливості залучення ресурсів для відновлення агросектору, землевласників і громад. Так, за більш ніж два роки з моменту відкриття ринку сільгоспземель, вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно зростанню вартості потенційної застави на $5,5 млрд. З огляду на чинний коефіцієнт ліквідності сільгоспділянок як застави на рівні 0,35, це збільшення вартості землі могло би згенерувати її власникам та агросектору додаткових кредитів на $1,9 млрд. Це половина від сукупного обсягу банківського боргу аграрного сектору України станом на кінець 2023 року.

"Завдяки відкриттю ринку землі для юридичних осіб з 1 січня цього року, у майбутньому очікується зростання вартості землі приблизно на 40%, а отже, капіталізація ринку земель збільшиться майже до $50 млрд. Тобто потенційний обсяг кредитного фінансування міг би становити $17,5 млрд. Це, своєю чергою, дало би змогу перекрити розрив у фінансуванні українського агросектору, що становить близько $21 млрд, і в такий спосіб задовольнити потреби у короткостроковому фінансуванні, а також інвестиції у відновлення та розвиток", - прогнозує віцепрезидентка.

Крім того, для подальшого успіху земельної реформи вкрай важливо позбуватися джерел земельної корупції, зокрема, механізму безоплатної приватизації земель державної та комунальної власності. Так, 2023 року у Верховній Раді з'явилася низка законодавчих актів.