1 жовтня завершується термін внесення депутатами пропозицій до кошторису держави на 2024 рік. За що голосуватимуть народні обранці в першому читанні?

При розробці проєкту держбюджету на 2024 рік Мінфін використовував сценарій, який містить обережні оцінки перших підсумків 2023 року, а також високий ступінь невизначеності та непередбачуваності. Тому високою є імовірність відхилення фактичних показників кошторису від планових.

Що може вплинути на доходи та видатки наступного року? Серед ключових ризиків Мінфін вказує, зокрема: продовження війни та невизначеність щодо подальших шляхів її розвитку; неповернення біженців із-за кордону; недостатньо швидке проведення реформ; а також недоотримання допомоги від міжнародних фінансових організацій та урядів.

Останнє - не умовність, а факт. Адже ключовим джерелом доходів наступного року стануть зовнішні запозичення - майже 1,8 трлн грн. Власного ресурсу (податкові, неподаткові надходження і трансферти) має вистачити, щоб профінансувати лише половину видатків.

Доходи

В проєкті бюджету на 2024 рік закладено доходи в розмірі 1,7 трлн грн, що на чверть більше ніж у кошторисі поточного року. Таке зростання пояснюється переспрямуванням військового ПДФО з місцевих до державного бюджету, а також оптимістичним макроекономічним прогнозом. Наприклад, щодо номінального ВВП у 7,8 трлн грн.

В Міністерстві фінансів порахували, що Державна податкова служба (ДПС) зможе зібрати 940,2 млрд грн, а Державна митна служба - 597,6 млрд грн. Це при тому, що структура податкових надходжень буде майже такою як і у 2023 році.

Ключовими (понад 54%) стануть непрямі податки: 43,1% - ПДВ, 11,2% - акциз. Серед прямих податків найбільший внесок зробить ПДФО, який разом із військовим збором забезпечать 17,9% надходжень. Ще 9,9% - податок на прибуток підприємств.

Що стосується зборів, то найбільше зростання у 2024 році закладено від ПДФО - на 73,6% до 313,1 млрд грн. Основним драйвером цього стануть 135,4 млрд грн "військового ПДФО". Крім цього, у наступному році двічі зросте розмір мінімальної зарплати і очікується збільшення середньої зарплати до 21,9 тис грн.

Великі сподівання на податок на прибуток підприємств - доходи від його адміністрування мають дати додатково 57%. Попри очікуване зростання ділової активності та скасування 2-відсоткового єдиного податку, такі прогнози уряду видаються оптимістичними.

На третьому місці по темпах зростання буде акциз - на 35,3% до 195,3 млрд грн (завдяки підвищенню ставок акцизу на тютюнові вироби, відновлення довоєнного оподаткування пального та його ймовірне подорожчання). На четвертому місці - ПДВ - на 21% до 753,3 млрд грн (інфляційні очікування, зростання обсягів імпорту, споживчих витрат, девальвація гривні).

Найменше доходів, у порівнянні з 2023 роком, уряд отримає від рентної плати - 54,9 млрд грн (-43,5%), що значною мірою пов'язано з очікуваним падінням надходжень ренти за видобування газу (34 млрд грн проти 74 млрд грн цьогоріч).

Обсяги зборів від вивізного мита становитимуть 1 млрд грн або 51,1% від цьогорічних, що пояснюється скороченням виробництва та експорту металів через руйнування виробничих потужностей та логістичні складнощі.

Що стосується Нацбанку, то він перерахує до бюджету мінімум 17,7 млрд грн, що на 75% менше, ніж у 2023 році. Щоправда, остаточна сума стане відома навесні 2024 року, після проведення аудиту центробанку.

У вигляді грантів від міжнародних партнерів до бюджету надійде 2,4 млрд грн. Проте, як показує досвід 2023 року, ця сума може бути значно більшою, адже за січень-серпень вже надійшло 316,7 млрд грн.

Поки що в проєкті бюджету, переважно вся міжнародна підтримка прописана у форматі позик - на 2195,8 млрд грн.

Дефіцит

Дефіцит бюджету третій рік поспіль перевищує однознакові показники і запланований на рівні 20,4% ВВП. Відповідно, наприкінці 2024 року очікуваний рівень держборгу сягне 110,7% ВВП, у порівнянні з 97% у 2023 та 78% у 2022 році.

Завдяки підвищенню ставок за ОВДП, а також створенню НБУ мотивації для банків їх купувати в резерви, виріс внутрішній попит на державний борг. З початку року банки збільшили свій портфель на 73 млрд грн, а фізичні та юридичні особи - на 33 млрд грн.

Попри те, що доступ до міжнародних ринків капіталу залишається закритим, НБУ цьогоріч не фінансував дефіцит бюджету і не планує цього робити у 2024 році.

Наступного року нарощування боргу планується тільки за рахунок зовнішніх запозичень. Внутрішні (421,6 млрд грн) здійснюватимуться лише для забезпечення платежів з погашення ОВДП. Імовірно, через очікувану високу вартість обслуговування (19%).

Частка зовнішнього боргу в загальному обсязі значно зросте у порівнянні з довоєнним періодом: на кінець 2024 року внутрішніми будуть лише 20% боргів, а решта - перед іноземними кредиторами. Значна частка валютних запозичень робить держборг чутливим до знецінення національної валюти.

На 2024 рік граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі рішень уряду, визначено на рівні 3% планових доходів загального фонду бюджету, а саме 47 млрд грн. Ще до 39 млрд грн гарантій можна буде надати на підставі міжнародних договорів.

Видатки

Наступного року планується витрати 3,4 трлн грн, що на 279 млрд грн (+9%) більше ніж у 2023 році. Майже 60% від цієї суми сконцентровано у трьох відомствах: Міноборони - 1164 млрд грн, Міністерство внутрішніх справ - 324 млрд грн та Мінсоцполітики - 470 млрд грн.

Ключовим пріоритетом на 2024 рік є фінансування видатків на оборону та безпеку - 1697,9 млрд грн. Із загального фінансування бюджетних програм Міноборони 99% усіх коштів традиційно передбачено на два наступні напрямки:

* 882,8 млрд грн - заробітні плати, медицина, допомога сім'ям військових;
* 265,4 млрд грн - закупівля та ремонт озброєння та військової техніки.

Очікується, що на грошове забезпечення та зарплату військовослужбовців спрямують понад 1 трлн грн.

Видатки на соціальне забезпечення зростуть на 22,9 млрд грн. Причини збільшення - зростання витрат на пільги та житлові субсидії на 12 млрд грн, на соцзахист громадян, які потрапили у складні життєві обставини - на 2,6 млрд грн, на соцзахист осіб з інвалідністю на 2,6 млрд грн та за рахунок нової програми "Розвиток системи соціальних послуг" - на 1,1 млрд грн.

Трансферт із держбюджету до Пенсійного фонду на виплати пенсій становитиме 271,9 млрд грн (57,9% всього фінансування Міністерства соціальної політики).

Фінансування більшості відомств зросте. Наприклад, Мінекономіки одразу на 29 млрд грн (у 7,4 раза) за рахунок шести нових програм, серед яких підтримка реалізації інвестиційних проєктів та компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення. А Мінстратегпрому - на 48 млрд грн (у 7 разів) на реформування та розвиток оборонно-промислового комплексу.

Водночас у деяких міністерствах фінансування буде меншим. Плановий обсяг видатків зменшився для Міноборони: на 68 млрд грн через зменшення фінансування програми з розвитку, закупівлі, модернізації та ремонту озброєння, військової техніки, засобів та обладнання.

У проєкті бюджету-2024 скасовано, або переструктуровано в нові, 22 бюджетних програми на 86,6 млрд грн. Уряд вирішив відмовитися від дорожніх інфраструктурних проєктів, але все ще залишаються 11 програм капітальних видатків на 7,5 млрд грн.

Фонд ліквідації наслідків збройної агресії перетвориться з бюджетної програми на частину спеціального фонду. Його наповнюватимуть за рахунок залишків, утворених протягом 2022-2023 років, і конфіскованих російських активів.

Соціальні стандарти

Прожитковий мінімум 1 січня 2024 року зросте на 331 грн до 2920 грн і залишиться без змін упродовж року. Мінімальну зарплату підвищуватимуть двічі: з 1 січня 2024 року на 400 грн до 7100 грн, а з 1 квітня - ще на 900 грн.

У бюджеті Пенсійного фонду прогнозується збільшення доходів на 125,3 млрд грн (16,3%) до 896,1 млрд грн. На це зростання вплине очікуване збільшення надходжень від ЄСВ на 115,1 млрд грн (25,5%). Уряд планує проведення щорічної індексації всіх пенсій.

Доходи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття збільшаться на 8,7 млрд грн до 27 млрд грн. Попри це Фонд витратить лише 17 млрд грн через зниження фактичного рівня безробіття з 18,8% до 13,4%.

Висновки

Бюджет 2024 року принципово не відрізнятиметься від кошторису 2023 року. За планом дещо виростуть податкові надходження, однак дефіцит й відповідно потреба у зовнішньому фінансуванні залишатиметься значною.

При цьому уряд планує помітне підвищення мінімальної зарплати, зарплат бюджетників та пенсій. Виростуть і видатки на соціальну підтримку - зокрема підтримку ветеранів. Збільшується фінансування освіти.

Фонд з безробіття витратить понад 10 млрд грн на невластиві для нього проєкти - фінансування закупівлі вітчизняної сільгосптехніки, індустріальні парки та субсидування проєктів зі значними інвестиціями. Хоча необхідність таких програм викликає сумніви.

Водночас у 2024 році не планується фінансування будівництва та ремонту доріг за рахунок Дорожнього фонду. Загалом капітальні видатки скорочені до мінімуму.

Оскільки наступного року, як і у 2022-2023 роках, практично всі зібрані всередині країни кошти витрачатимуться на оборону, підтримка міжнародних партнерів України залишається життєво необхідною.

Однак, поступово до неї додаються умови проведення реформ. Отже, найважливішими завданнями для уряду на 2024 рік залишаються проведення реформ та перемовини щодо списання й реструктуризації державного боргу.

Юлія Маркуц, Дмитро Андрієнко, Інна Студеннікова, Тарас Маршалок, Ліна Задорожня, Клим Науменко, Владислав Ієрусалимов, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління, Київська школа економіки