Фінансові новини
- |
- 27.07.26
- |
- 22:37
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Что мешает украинскому бизнесу закупать отечественный металл?
11:08 03.02.2011 |
Украинский рынок металлопродукции заполонила импортная продукция. Скорость, с которой иностранный металл поставлялся в нашу страну, побила все рекорды. Так, если в минувшем году экспорт металлопродукции увеличился по сравнению с 2009 годом всего лишь на 5,8%, то импорт достиг 80%. «Это довольно тревожный сигнал, который говорит о недостаточном развитии внутреннего рынка. Не менее 50% объема импорта пришлось на металлопродукцию, аналогичную той, что производится отечественными предприятиями и могла бы быть продана ими в Украине», - сообщил "Инвестгазете" заместитель министра промышленной политики Сергей Биленький. В чем же проблема?
Прежде всего нужно отметить, что подобная нынешней ситуация существовала и до кризиса. Судя по медленному восстановлению рынка, нам пока еще далеко до импорта уровня 2008 года. По словам аналитика ИК Dragon Capital Сергея Гайды, сознательно украинский рынок предприятия не оставляют, а причины его потери в целом неизменны. «Это более высокое качество импортируемого проката, сопоставимые с украинскими цены (или даже ниже), поставки мелких партий специфического сортамента, который не интересен украинским заводам для производства в связи с мелкими и нерегулярными объемами закупок», - уточняет эксперт. Основной сортамент, который занимает большую долю в импорте и при этом производится в Украине, - горячекатаный и холоднокатаный лист, круг и трубная заготовка. Крупными покупателями являются трубные заводы группы «Интерпайп», вагоностроительные заводы (в частности Стахановский), а также метизные заводы. Производители импортируемых товаров - это в основном российские «Северсталь», Магнитогорский металлургический комбинат, а также казахстанский «АрселорМиттал Темиртау».
«В этих поставках многое определяет опыт сотрудничества отечественных заводов-потребителей с теми или иными поставщиками, какие-то бизнес-связи, ну и, конечно, качество продукта», - высказал свое предположение Владимир Пиковский, руководитель департамента по вопросам металлургического комплекса центра «Госвнешинформ».
Более высокое качество импортируемого проката и сопоставимые с украинскими цены - главные причины увеличения импорта металлопродукции в Украину
Но есть и другая часть рынка - розничная и мелкооптовая, и здесь изменения, по сравнению с докризисными временами, более существенны. «Когда я, как потребитель, заказываю металл у отечественного производителя, у меня иногда получается длительный срок поставок: пока произведут нужную мне продукцию, пока доставят... Готовой продукции почти нет, поскольку нет перепроизводства. В докризисные времена у украинских поставщиков был на складах любой ассортимент, а теперь производится ровно столько, на сколько пришел заказ. Поэтому импортеры поставляют товар намного быстрее - у них продолжается работа со складами. К тому же довольно часто продукция у них даже дешевле, чем у отечественных производителей, и их трейдерские компании делают всевозможные преференции по оплате: большие отсрочки, опционы и так далее. А наши не хотят давать бонусы при хороших внешних рынках», - рассказывает Пиковский. По его словам, производители отвечают клиентам той же монетой: им выгоднее работать на внешний рынок из-за более удобного планирования производства, поскольку по внешним поставкам объемы традиционно выше, чем у внутренних потребителей, и есть уверенность в гарантированной закупке оговоренного количества товара.
Если качество украинского стального листа всегда вызывало много критических замечаний, то, например, с горячекатаным рулоном, являющимся заготовкой для производства труб, не так все однозначно. Увеличение его импорта может принести наибольший потенциальный вред производящим его ММК им. Ильича и «Запорожстали». В частности упорно стал закупать российскую продукцию Луганский трубный завод, входящий в группу «Запорожстали», но, несмотря на это, ушедший из списка клиентов связанного предприятия. В этом случае причина возможно именно в том, что «Запорожсталью» теперь владеет группа российских инвесторов. «Вероятно, у предприятия деловые завязки с Россией. Хотя у Запорожья также, конечно, есть вопрос по качеству. Там производят рулон из слитков, и он все-таки хуже, чем тот, который производится из слябов с помощью МНЛЗ», - допускает Владимир Пиковский.
В то же время эксперты уверены, что потенциально преодолеть проблему растущего импорта металлопродукции можно. «Частично Украина движется в сторону импортозамещения: «Интерпайп» строит завод по производству трубной заготовки, запущены два новых производства востребованного и импортируемого в больших объемах оцинкованного проката и проката с полимерным покрытием. А какие-либо специфические меры придумать тяжело, рынок регулирует себя сам: если импортируются достаточно большие объемы по какой-то товарной позиции, предприятия начинают рассматривать возможность производства этого вида проката. Зачастую его освоение требует модернизации или строительства новых станов», - говорит Сергей Гайда. В свою очередь Владимир Пиковский советует Украине перенять опыт США, где на всех объектах, строящихся за деньги государственного бюджета, обязали использовать только отечественный металл.
Между тем эксперты ИК BG Capital прогнозируют рост внутреннего спроса на металлопродукцию на 22% в 2011-м по сравнению с прошлым годом - до 7,7 млн. тонн. То есть отечественным метзаводам будет за что бороться с импортерами. Да и сами предприятия, как ожидают аналитики инвесткомпании, увеличат выплавку стали на 14,5% по сравнению с показателем 2010 года - до 37,4 млн. тонн, в частности из-за снижения объемов ее поставок из Китая, а также решения проблем с финансированием метзаводов. Предпосылки для роста экспорта и импортозамещения есть, и статистам из Кабмина остается только ждать, пока металлурги снова исправят внешнеэкономический баланс.
Артем Захарченко
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Захід суден до українських морських портів станом на 22 липня тимчасово
призупинився через безпекову ситуацію, однак уряд працює над заходами
для забезпечення стабільності експорту.
Національний банк України (НБУ) пропонує зобов'язати надавачів платіжних
послуг присвоювати кожній платіжній операції маркер низького,
середнього або високого ризику, причому операції з високим ризиком мають
автоматично зупинятися до з'ясування деталей та отримання підтвердження
користувача, свідчить проєкт постанови регулятора.
Міністерство енергетики України заявило, що тарифи на газ та електроенергію не підвищуватимуть до кінця воєнного стану.
Міжнародний валютний фонд розкритикував рішення Верховної Ради скоротити
термін посиленого обов'язкового фінансового моніторингу політично
значущих осіб (PEP). Про це йдеться в оновленому Меморандумі про
економічну й фінансову політику.
Британська оборонна компанія BAE Systems та стратегічний оборонний
партнер в Україні підписали ліцензійну угоду щодо місцевого виробництва
артилерійських систем Light Gun.
Питання автономності залишається одним із ключових чинників під час вибору сучасного мобільного пристрою преміального сегмента.
Ця тилова вакансія підходить для кандидатів, що не можуть
виконувати бойові завдання у звʼязку із віком чи станом здоровʼя.
Ціни на нафту, ймовірно, поступово знижуватимуться цього року, оскільки
хвиля зростання пропозиції сформує профіцит на ринку. Водночас
геополітичні ризики, пов'язані з Росією, Венесуелою та Іраном, і надалі
підживлюватимуть волатильність.
Європейські нафтопереробні заводи (НПЗ) змушені інвестувати у проєкти
енергетичного переходу, оскільки сучасні й технологічно складніші
конкуренти в Азії, на Близькому Сході та в Африці вже призвели до
закриття частини підприємств у Європі.
Сьогодні країну живлять пальним десятки маршрутів постачання - водним транспортом, залізницею, автоцистернами. Пункти переливу нафтопродуктів з європейської на українську колію розкидані вздовж всього кордону.
Останні дані показують слабкий попит на нафту в усіх економіках, і різке
відновлення видається малоймовірним, споживання в країнах, що
розвиваються, виявилося слабкішим за очікування.
Різке зростання котирувань на бензин у середині червня і призвело до
суттєво збільшення вартості цього автомобільного пального. Але був у
бензину фактор, який суттєво напружував ситуацію, - різке зростання
попиту на імпорт.
Попри закриття Суліни увечері 15 травня, ресурсу на півдні було більш
ніж достатньо, а на заході цього взагалі ніхто не відчув через активні
прокачування трубою й не менш активні подачі залізницею.
ОККО орендує мережу KLO з 57 АЗС. Сюжет із ОККО-KLO звісно претендує на
подію року, але насправді головна інтрига не тут. Хто стане новим
власником мережі Ігоря Коломойського - «Авіас», ANP тощо? Оце головне
питання.
Дослідники британського Інституту безпеки штучного інтелекту (AISI) зробили тривожний висновок: буквально кожна потужна LLM-модель, яку вони тестували, в тій чи іншій формі намагалася обманути людину-оцінювача.
Поки фанати бренду оплакують кожну нову модель без
третьої педалі, керівництво баварського концерну вказує на фактори, які
роблять життя МКПП практично неможливим у сучасному світі.
Бюро економічної безпеки України спільно з
Державною податковою службою та Головним сервісним центром МВС
запровадило аналітичний інструмент, який дає змогу виявляти схеми
ухилення від сплати податків під час імпорту та продажу автомобілів.
Європейський Союз достроково виконує план із розвитку мережі зарядних
станцій для електромобілів. Станом на кінець 2025 року в країнах ЄС
працювало близько 1,1 млн громадських електрозарядних станцій - у п'ять
разів більше, ніж 2020 року.
Як повідомляє SamMobile, OPPO та vivo відмовилися погоджуватися на нові
ціни на DRAM від Samsung для третього кварталу, хоча цього разу
підвищення мало бути меншим, ніж у попередні два квартали.
NASA, здається, остаточно втомилося від низької швидкості передачі
даних, яка змушує світ чекати на зернисті фотографії з космосу тижнями.
Google почала розсилати користувачам Android електронні листи із
попередженням про майбутні зміни в політиці зберігання резервних копій.