58-річного генерал-полковника Олександра Сирського призначили новим головнокомандувачем ЗСУ - замість звільненого 50-літнього Валерія Залужного.

Таке рішення ухвалив президент Володимир Зеленський, про це він повідомив у спеціальному зверненні.

Перед цим Зеленський подякував Залужному за службу.

Зеленський назвав Сирського "найбільш досвідченим українським командувачем".

"Він має успішний досвід захисту - провів Київську оборонну операцію. Він має також і успішний досвід наступу - Харківської визвольної операції", - представив президент Сирського.

Кадрова зміна супроводжувалась політичними скандалами, які розтягнулись у часі на три місяці.

Чому Залужного замінили Сирським

І звільнення Залужного, і призначення Сирського відбулося після напруження між Офісом президента і колишнім головнокомандувачем, яке вилилося у публічну дискусію.

Погіршення стосунків та кадрові зміни відбулись у два кроки - загострення відбулось ще в листопаді 2023 року, а фінал драми завершився вже в лютому 2024 року.

1 листопада вийшла стаття Валерія Залужного у виданні The Economist, де він, коментуючи хід війни, заявив, що ситуація зайшла "у глухий кут" і розписав, що потрібно, щоб з нього спробувати вийти.

Після цього Залужного розкритикував заступник голови Офісу президента Ігор Жовква, заявивши, що твердження про патову ситуацію у війні з Росією "полегшує роботу агресора" та "викликає паніку" серед західних союзників.

Публічно заперечив Залужному і Володимир Зеленський.

Після цього президент звільнив з посади головнокомандувача Сил спеціальних операцій Віктора Хоренка. Це відбулося без участі Залужного, але з ініціативи нового міністра оборони Рустема Умєрова. Сам Хоренко, за його словами, про нього "дізнався зі ЗМІ".

Залужного називали наступним і його відставку пророкували ще в листопаді 2023 року, проте тоді ситуацію вдалось тимчасового залагодити, а команда президента називала конфлікт між Зеленським та Залужним вигадкою.

Проте через три місяці кадрова ротація таки сталась.

Ввечері 29 січня низка ЗМІ, телеграм-каналів і депутатів Ради почали повідомляти про звільнення Залужного.

За даними ВВС, в той день в Офісі президента дійсно відбулась зустріч Зеленського, Залужного та міністра оборони Рустема Умєрова.

На ній очільник держави повідомив, що ухвалив рішення звільнити головнокомандувача ЗСУ. Зеленський додав, що указ про це буде підписаний найближчим часом.

Однак після витоку цієї інформації в ЗМІ речник ОП Сергій Нікіфоров був змушений публічно повідомити, що "президент не звільняв Залужного".

Але достеменно невідомо, що тоді змусило Зеленського відкласти підписання і оприлюднення указу про звільнення головкома ЗСУ. За однією з версій, західні партнери були проти цього кадрового рішення, за іншими даними, обидва претенденти на пост головнокомандувача - Олександр Сирський і Кирило Буданов - відмовились від посади.

У підсумку, указ про звільнення Залужного все ж таки був підписаний, а головкомом української армії став досвідчений генерал Сирський, якого називали фаворитом керівника Офісу президента.

Хто такий Сирський

Олександр Сирський народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Владимирської області Росії.

Він закінчив у 1986-му році Московське вище військове командне училище. Служба в нього проходила в УРСР і тут він залишився після пороголошення незалежності - почав служити у Нацгвардії, а згодом в ЗСУ.

В 1996-му році закінчив Академію Збройних сил України, а в 2005-му Національний університет оборони.

У 2000-х роках Сирський командував 72-ю механізованою бригадою. Був долучений до співпраці України з НАТО.

Взимку 2015 року він був одним з головних командирів АТО під час боїв за Дебальцеве. Йому вдалося вивести українське угруповування з майже оточеного росіянами міста. За цю операцію Сирського нагородили орденом Богдана Хмельницького.

З 2016 року очолював Об'єднаний оперативний штаб, який координував дії українських військових на Донбасі. З 2019 року керував Сухопутними військами.

Оборона Києва і звільнення Харківщини

На початку повномасштабного вторгнення Росії саме Сирський був відповідальним за оборону Києва, за що отримав звання "Герой України".

Він наказав військово-навчальним центрам створити спеціальні тимчасові батальйони та доставив у столицю артилерійські системи, які зазвичай використовуються для навчання.

"Сирський розділив місто та прилеглі до нього райони на сектори та призначив керувати кожним районом генералів із військово-навчальних центрів, створивши чіткий ланцюжок субординації, якому підкорялися б усі українські військові частини та служби безпеки. Тактичні рішення офіцерам на місцях дозволялося приймати негайно, без необхідності консультуватися зі штабом", - описували журналісти The Washington Post підготовку Сирським оборони Києва.

Восени 2022-го Сирський був одним з командувачів контрнаступу на Харківщині.

"Олександр Сирський - із тих досвідчених офіцерів, які готуються до всіх непередбачуваних обставин. Навіть до тих сценаріїв, які сам він вважає вкрай малоймовірними", - писала про Сирського у 2022-му році американська газета The Washington Post.

У вересні 2022-го, після наступу у Харківській області, Міноборони України назвало його ім'я серед творців перемог ЗСУ - "атлантів, що тримають операцію на своїх плечах".

"Сирський користується величезною повагою в армії. Імпонує своєю цілеспрямованістю, рішучістю та хитрістю. Він спить лише чотири з половиною години на добу. Єдина релаксація - це щоденні заняття у тренажерному залі", - описував генерала кореспондент ВВС Джонатан Біл, який брав у нього інтерв'ю.

Проте низка офіцерів, з якими спілкувалась ВВС, негативно відгукувалась про Сирського як людину, яка не надто ретельно ставиться до збереження життя солдатів.

А ще, нарікають деякі офіцери, він любить порушувати вертикаль влади і втручатись у керування підрозділами аж до рівня роти.

Окрім того, співрозмовники вказували, що Сирський має гарні стосунки з Офісом президента, а розмови про його призначення замість Залужного почались ще навесні 2022 року.

Суперечки через Бахмут

За повідомленнями, у Олександра Сирського і у Валерія Залужного були різні погляди на те, що треба робити з Бахмутом.

Спочатку щодо того, чи варто було раніше виходити з міста взимку 2023 року, а потім - чи варто було наступати на місто вже влітку і восени 2023 року паралельно з контрнаступом на півдні.

Сирський у 2023-му керував східним угрупуванням військ, яке вело бої на найгарячіших ділянках фронту. Битва під Бахмутом була у його відповідальності.

Як писав New York Times, влітку 2023-го року під час однією з нарад американські стратеги наполегливо рекомендували Залужному зосередитися на прориві на південному напрямку, а не розпорошувати ресурси між південним та східним напрямком. Залужний, як повідомляють джерела, з цим погодився.

Проте українська армія продовжувала наступальні бої за Бахмут, за які виступав Сирський.

В інтерв'ю ВВС Сирський тоді називав наступальну битву під Бахмутом, де загинули тисячі українських військових, "принциповою справою і справою честі". Він казав, що ЗСУ можуть оточити захоплене росіянами місто, проте цього не сталось.

Оборона Куп'янська

З осені 2023 року оперативно-стратегічне угруповання "Хортиця", яким командує Сирський, відповідає за ділянку фронту біля Куп'янська і Лиману. Тут росіяни ведуть потужні атакувальні дії, а українці тримають оборону.

Основна мета РФ на цьому напрямку - відтиснути ЗСУ зі східного берега річок Оскіл і Чорний Жеребець, тим самим зняти небезпеку наступу на окуповані Сватове і Кремінну на Луганщині.

Крім того, армія РФ може спробувати захопити звільненні восени 2022 року Куп'янськ і Лиман, оскільки ці міста важливі в стратегічному плані, є великими залізничними вузлами та необхідні для стійкої оборони в цьому районі.

За пів року атак на цій ділянці російська армія спромоглась лише на незначні просування на відтинку дороги Куп'янськ - Сватове. При цьому вона втратила значну частину техніки і особового складу.

Однак, за словами Сирського, обстановка на цій ділянці фронту продовжує залишатись складною.

Вона пов'язана з тим, що крім Куп'янського напрямку, в кінці минулого року Росія почала наступ біля Сіверська і Часового Яру на Донеччині.

За словами нового головкома ЗСУ, всі спроби противника були невдалими.