Фінансові новини
- |
- 28.03.26
- |
- 12:56
- |
-
RSS - |
- мапа сайту
Авторизация
Посевная под «градами». Под угрозой треть урожая, но Украине хватит. А остальному миру?
12:28 18.03.2022 |

Украинцы потребляли 19 млн тонн зерновых, оставшаяся часть урожая экспортировалась. Что будет в этом году?
Война с Россией сократит посевы и существенно ухудшит сбор урожая в Украине. Боевые действия перекроили карту посевных площадей, так что весенние полевые работы могут охватить только две трети земель. В то же время под вопросом находится треть площадей с озимыми. Если бои будут продолжаться там, где и сегодня, возможности собирать озимые летом на этих землях не будет.
Нынешняя ситуация не повлияет на продуктовую безопасность Украины: на складах есть запасы зерновых, которых хватит на два года. Под вопросом поставка зерна на мировой рынок. Украина - крупный мировой экспортер пшеницы: около 10% мирового экспорта, кукурузы - около 16% и подсолнечного масла - около 50%.
Почему пока нет оснований говорить о нехватке продовольствия для Украины и какие страны пострадают от закрытия экспорта, рассказывает Роман Сластен, генеральный директор ассоциации Украинский клуб аграрного бизнеса (объединяет более 120 знаковых представителей отрасли - агрокомпаний и поставщиков сельхозресурсов).
Мы не сможем посеять из-за войны?
Часть площадей аграрии уже засеяли озимыми зерновыми еще осенью 2021 года. В объемах, сравнимых с показателями предыдущих лет.
Вот цифры:
- озимая пшеница - 6,5 млн га;
- рапс озимый - 1,4 млн га;
- озимый ячмень - 1 млн га;
- озимая рожь - 109 000 га.
В перспективе, если война не будет закончена до июня-июля и она останется в пределах территорий, где сейчас ведутся бои, аграриям будет проблематично собрать урожай с 30% засеянной озимыми площади.
Есть вопросы по весеннему посеву зерновых - эти работы должны начаться через две-три недели (при благоприятных погодных условиях). Около трети посевных площадей могут быть не засеяны из-за продолжающихся боев или из-за возможной оккупации этих земель. Обычно весной сеют ярые культуры: пшеницу, ячмень, рожь, рапс, кроме этого кукурузу, овес, гречку, сорго, пшено, рис, зернобобовые (фасоль, горох, люпин), подсолнечник, сою и различные овощи.
Хорошо, а как обеспечить урожайность засеянных площадей?
С погодой не угадаешь, а это один из основных факторов.
Удобрениями аграрии обеспечены на 80% при условии посева на всей территории Украины. Поскольку есть риски, что до посевной кампании война не прекратится, то дефицита минеральных удобрений не должно быть (поскольку удастся засеять ⅔ площадей. - Ред.).
Если война закончится до посевных работ, 20% недостатка удобрений не является критичным, - урожай тогда будет средним. Для среднего урожая приемлемы следующие результаты: пшеница - 35 ц/га, кукуруза - 60 ц/га и подсолнечник - 20 ц/га.
К старту посевной должны быть заготовлены семена и удобрения, далее - средства защиты. Последних аграрии накопили в среднем около 50% от необходимого объема. Активное использование средств защиты начинается ориентировочно в мае, и будет теоретическая возможность дополнительно ввести их. Тем более что средства защиты правительство внесло в перечень критического импорта.
Пока никто не сможет дать прогноз по урожайности с учетом продолжающейся войны. Впрочем, кроме боевых действий у аграриев есть и другая серьезная проблема - дефицит топлива.
Сколько топлива не хватает?
Вопрос с дизтопливом на посевную самый критичный. На 16 марта, аграрии обеспечены дизельным топливом только на 20% от потребностей (до войны большую часть этого горючего поставляла Беларусь. - Ред.). Вопрос покрытия дефицита решается на государственном уровне, также ожидается помощь от стран Евросоюза.
Безусловно, приоритет в обеспечении топливом - у нашей армии, а потом уже идут аграрии. Поскольку до посевной осталось около двух-трех недель, есть шансы, что вопрос обеспечения топливом аграриев будет решен.
Украине хватит продуктов?
Внутренняя украинская потребность практически во всех видах сельскохозяйственных культур будет удовлетворена. Пожалуй, единственной культурой, которой Украина не обеспечивала себя самостоятельно и достаточно активно импортировала из России и Казахстана, была гречка. Однако в прошлом году был хороший урожай этой культуры, способный на 90% удовлетворить внутренний спрос. О дефиците гречки в будущем пока говорить рано. Надеемся, что в этом году посеют достаточное количество, тем более, что больше всего ее выращивают в Хмельницкой и Житомирской областях.
До начала военных действий внутреннее потребление зерновых и зернобобовых оценивалось на уровне 19 млн тонн. Из-за частичной вынужденной миграции украинцев за границу потребление может уменьшиться на 7-10%. Поэтому сейчас у нас есть двухлетний запас зерновых.
Даже при полном отсутствии поставок горючего и невозможности сеять ярые культуры и овощи - есть озимые, которые вместе с запасами обеспечат украинцев едой на три года (с учетом полного отсутствия экспорта. - Ред.).
Как проблемы с экспортом повлияют на страны, покупавшие украинские зерновые?
В прошлом году Украина получила рекордный урожай зерновых и зернобобовых культур на уровне 86,7 млн тонн. Прогнозируемый объем экспорта - 65 млн тонн. За день до начала войны - 23 февраля - уже было экспортировано 43 млн тонн. В настоящее время экспорт через порты Черного моря полностью прекращен.
Один из вариантов решить проблему экспорта - вывозить зерно через западные границы Украины. Правда, таким образом можно экспортировать не более 10% привычных объемов от пропускной способности украинских портов. То есть, если через свои порты Украина экспортировала 5-5,5 млн тонн зерновых в месяц, то через западные границы удастся (теоретически) экспортировать максимум 500 000 тонн. Стоит отметить, что зерновые - это продукция длительного хранения и сразу после окончания войны экспорт можно возобновить.
Вероятность того, что Украина не сможет провести весеннюю посевную кампанию, отразится на мировых рынках. Украина - крупный мировой экспортер пшеницы (около 12% мирового экспорта), кукурузы (около 16%) и подсолнечного масла (около 50%). Основными покупателями украинской пшеницы являются Египет, Индонезия, Турция; кукурузы - Китай, Испания, Нидерланды; ячменя - Китай, Турция, Саудовская Аравия.
Отсутствие экспортных отгрузок с нашей стороны приведет к росту цен на мировом рынке. С начала войны только цена на пшеницу выросла на 25% - до $450 за тонну.
Возможно даже распространение голода в странах, где не будет финансовой возможности закупать продукцию по более высокой цене. Поэтому в обеспечении украинских аграриев горючим и деньгами заинтересована не только украинская сторона.
ТЕГИ
ТОП-НОВИНИ
ПІДПИСКА НА НОВИНИ
Для підписки на розсилку новин введіть Вашу поштову адресу :


Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності
Telegram та інших цифрових платформ. Документ уже отримав одноголосну
підтримку профільного парламентського комітету. Про це повідомив автор
законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
Україна сподівається залучити у Міжнародної фінансової корпорації
розвитку США (DFC) кредит на $1,4 мільярда для закупівлі обладнання для видобутку газу.
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко зазначила 4 млн 764 тис. 661 грн
доходів в електронній декларації про майно та доходи за 2025 рік.
Державна служба статистики зафіксувала аномально різке зростання індексу
цін виробників у лютому - на 22,3% у місячному вираженні.
Процес продовження бронювання працівників на порталі "Дія" спростили і
тепер перебронювання відбувається автоматично і не потребує попереднього
анулювання чинного статусу.
Дізнайтеся, як обрати аромадифузор для спальні, ванної та вітальні: враховуйте тип, аромат, об'єм флакону та насиченість запаху для комфортної атмосфери
АЗОВ.ONE та Obmify оголосили спільний збір: чим допомогти, як підтримати, куди підуть гроші. Донатьте і беріть участь у розіграші за посиланням в статті
Українські виробники підписали документи про співпрацю з іспанськими
виробництвами щодо співпраці в ракетній галузі й у галузі
протиповітряної оборони.
ЄС передав Україні проєкти переговорних позицій за трьома кластерами у
рамках механізму технічного просування України у перемовинах про вступ
до ЄС - фронтлоудингу.
Міжнародний валютний фонд висловив занепокоєння щодо здатності України й
надалі отримувати фінансування в межах пакета на 8,1 млрд доларів,
оскільки депутати затягують із ухваленням заходів, необхідних для
розблокування цих коштів.
На єдиному порталі державних послуг «Дія»
з'явився бета-тест, у якому люди можуть написати заяву до міжнародного
Реєстру збитків. Він стосується випадків втрати роботи через війну.
Ударний FPV-дрон F10 виробництва компанії
F-Drones став другим українським фіналістом першого етапу програми
американського Пентагону Drone Dominance
Держава нараховуватиме кешбек за купівлю пального на АЗС. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
Україні після схвалення кредиту МВФ
бюджетних коштів має вистачити до початку травня, щоб протриматися і
воювати. Тепер у ЄС є час, щоб вирішити питання з вето Угорщини на
кредит для України в розмірі 90 млрд євро.
Китайські дослідники, схоже, знайшли спосіб обійти одну з найдорожчих
перешкод на шляху до квантового майбутнього. Йдеться про критичну
залежність від гелію-3 - надзвичайно рідкісного ізотопу, ціна якого
змушує фінансових директорів технологічних компаній нервово здригатися.
Американський мільярдер Ілон Маск оголосив про запуск проєкту Terafab -
спільного підприємства своїх компаній Tesla, SpaceX та xAI - для
будівництва «найбільшого у світі заводу з виробництва чипів».
Лідером ринку залишається CATL із часткою 39,2%. Компанія збільшила
чистий прибуток на 42% у 2025 році - до 72,2 млрд юанів (близько $10,5
млрд). Серед клієнтів - китайські автовиробники та європейські компанії,
зокрема Volkswagen і Mercedes-Benz.
Дискусія навколо впливу квантових обчислень на безпеку біткоїна
набирає обертів на тлі нових технологічних проривів і досліджень.
Google готує нові обмеження для встановлення застосунків поза
офіційним магазином Android, але не відмовляється від цієї
можливості повністю.
Влада Китаю
почала субсидувати тисячі «одноосібних компаній» (One-Person Companies,
OPC), які спеціалізуються на технологіях штучного інтелекту.
Австралійські дослідники з організації наукових та промислових
досліджень (CSIRO) створили першу у світі експериментальну робочу
квантову батарею.