Повітряний простір над Україною закритий від початку повномасштабного вторгнення РФ. Протягом цих двох років українська влада намагається почати діалог з партнерами про можливість хоча б частково зняти обмеження на пасажирські авіаперевезення. Торік керівник Офісу президента Андрій Єрмак, виступаючи у Вашингтоні, повідомив, що в Україні ще до кінця війни може запрацювати один цивільний аеропорт. А міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомляв, що його відомство розглядає аеропорт "Львів" як такий, що першим може відновити роботу - якщо будуть гарантії безпеки.

Нині ж Кубраков заявив, що Україна офіційно розпочала переговори з регуляторами США та ЄС, щодо відновлення пасажирських авіаперевезень. За його словами, Україна передала регуляторам своє бачення роботи ринку в умовах воєнного стану. "Прикладів, де працюють аеропорти, куди в будь-який момент можуть прилітати дрони або ракети, у світі не так багато. Ізраїль - це найуспішніший приклад. Ми багато часу проводили і проводимо консультації з адміністрацією цивільної авіації Ізраїлю", - сказав в інтерв'ю РБК-Україна Кубраков.

Винищувачі F-16 допоможуть, але потрібна координація систем ППО

Однак наскільки реальна ця ініціативах за умови ведення активних бойових дій та перманентних російських ракетних та дронових атак на території України? Директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк вважає, що визначальним фактором у цьому є, чи може Україна гарантувати забезпечення безпеки авіаперельотів. На його думку, те що українська влада розпочала офіційний діалог з регуляторами США та ЄС свідчить про появу підтвердження нових аргументів на користь захищеності українського неба.

Вовк припускає, що це може бути отримання найближчими місяцями Україною винищувачів F-16. Однак є багато запитань до того, як вони будуть інтегровані в уже існуючу систему протиповітряної оборони України, каже Вовк. "В Україні вже працюють різні типи систем ППО, починаючи від пострадянських модифікацій і закінчуючи німецькими IRIS-T та американськими Patriot. Для забезпечення цивільних перельотів усе це має бути інтегровано в єдину систему, в тому числі і з F-16 як окремою компонентою. Така система має забезпечувати і захист повітряного простору від агресора, і прикриття цивільних бортів в разі потреби", - сказав DW Сергій Вовк.

Окреме питання - готовність авіаперевізників почати працювати в Україні за умови підвищених ризиків з безпеки. За його словами, такі польоти вимагатимуть від авіакомпаній високих страхових премій, що в кінцевому рахунку перекладатимуть на пасажирів. "Вартість цієї страховки буде надзвичайно високою. Тому що де-факто мова йде про страхування об'єкта, який на території країни, де триває війна. Чи готовий споживач за це платити і брати на себе підвищені безпекові ризики?", - задається питанням директор Центру транспортних стратегій.

Аеропорти "Бориспіль" та "Львів" теоретично можуть працювати в умовах війни

Авіаційний експерт, член Громадської ради Державної авіаційної служби Богдан Долінце припускає, що регулятори авіапростору США та СЄ, на позицію яких орієнтуються і інші національні оператори можуть погодитися на часткове розблокування українського авіаційного простору з певними обмеженнями. Серед цих обмежень можуть бути обмеження на використання певних типів повітряних суден, заборона на польоти в окремі регіони України та відкриття лише окремих аеропортів, які можуть приймати такі польоти з дотриманням додаткових правил безпеки.

Також, на думку експерта, Україна може отримати план заходів, які необхідно буде зробити, аби їй дозволили частково відкрити свій повітряний простір. Долінце не виключає, що такими аеропортами, які можуть відкрити для польотів, є аеропорт "Бориспіль" та аеропорт "Львів". Саме там підготовлена вся необхідна інфраструктура, і вони є найбільш захищеними з точки зору протиповітряної оборони.

Аеропорт "Ужгород" безпечний, але проблематичний

Ще одне летовище, яке теоретично може використовувати Україна для пасажирських перевезень в умовах війни, є міжнародний аеропорт "Ужгород". Ще влітку Закарпатська облрада вирішила виділити 26 мільйонів гривень ужгородському аеропорту для його відновлення. Серед його переваг - поріг злітно-посадкової смуги розташований за кількасот метрів від українсько-словацького кордону, щоб посадити судно, там використовують повітряний простір Словаччини.

Проте Богда Долінце вважає, що відновлювати аеропорт в Ужгороді технологічно, економічно та логістично не виправдано. "Він має досить велику кількість проблем, які не пов'язані з безпекою. Це і сам стан аеропорту, і обмеженість злітно-посадкової смуги, яка з одного боку впирається в кордон з іншою державою, а з іншого - у міську забудову. Через це аеропорт буде здатен приймати лише обмежений перелік пасажирських літаків на 40-70 пасажирів. Більшість європейських авіаперевізників такими не користуються", - зазначив Долінце в коментарі DW.

При цьому експерти вказують на те, що переміщення пасажирів з будь-якого українського міста в Ужгород є проблематичною справою через нерозвиненість залізничного транспорту та автомобільних доріг. Тому навряд чи Ужгород стане пріоритетними повітряними воротами України.

Ризики для аеропортів залишаються високими, але починати думати треба

Ерік Схаутен, експерт з питань авіаційної безпеки, засновник та генеральний директор нідерландської компанії Dyami, яка надає консультаційні послуги з управління ризиками та питань безпеки, вважає, що активація будь-якого українського аеропорту зробить його пріоритетною ціллю для Росії, оскільки РФ прагне заблокувати будь-яку яку економічну діяльність та протидіятиме відродженню будь-якого нормального життя в Україні.

"Вони знову цілитимуть в аеропорти та розглядатимуть їх як воєнні цілі. І тоді ми матимемо найгірший сценарій - Росія може побачити у збитті цивільного літака можливість звинуватити Україну в цьому. Як це було з MH17 або коли нещодавно збили Іл-76, заявивши, що на борту було багато українських військовополонених, і звинуватили Україну в тому, що вона збила літак", - сказав DW Ерік Схаутен.

Він вважає, що не можна порівнювати Ізраїль з Україною, оскільки країни мають справу з різними ворогами. "У ХАМАС на відміну від росіян немає винищувачів, які літають у повітряному просторі, немає крилатих ракет, безпілотників і балістичних ракет, націлених безпосередньо на авіацію і літаки", - зауважує Схаутен.

Експерт звертає увагу також на те, що ізраїльська протиповітряна оборона і управління повітряним рухом мають дуже великий досвід спільної роботи у повітряному просторі, який є об'єктом ракетних атак, а українським диспетчерам протиповітряної оборони ще треба набути цього досвіду. "Поєднання цивільної авіації і протиповітряної оборони - це те, чого Україна ще маєте навчитися. Звичайно, ви можете моделювати досвід Ізраїлю, але ворог інший і досвід інший", - наголошує Схаутен.

При цьому він схвалює початок руху українського уряду в цьому напрямку та радить "потестувати" невеликі аеропорти подалі від поля бою, навчати людей керувати повітряним рухом, підготувати відповідні протоколи безпеки. "Зараз не йдеться про мир, триває велика війна. Відновити польоти швидко не вдасться. Але треба з чогось починати, хоча б думати про це", - вважає Ерік Схаутен.