В Україні суттєво зросло використання української мови у повсякденному житті, зокрема вдома, на роботі, навчанні чи під час пошуку інформації в інтернеті, свідчать результати нового опитування.

Опитування у грудні 2022 року провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Володимира Кулика, провідного наукового співробітника з Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України.

За словами замовника опитування, його результати продемонстрували стрімке зростання використання української мови в усіх сферах у порівнянні з попереднім опитуванням, яке він замовляв у 2017 році.

Згідно з результатами опитування, на запитання про мову в повсякденному житті, 41% респондентів сказали, що спілкуються тільки українською мовою, ще 17% - "у більшості ситуацій" українською, натомість тільки російською говорять 6%, а переважно російською - 9%. Ще 24% сказали, що вживають обидві мови "рівною мірою".

При цьому, судячи з відповідей, тенденція до збільшення використання української мови спостерігається зокрема на сході на півдні - україномовних людей там тепер не менше, ніж російськомовних - 29% проти 27%.

Окрім загального запитання про мову повсякденного спілкування, респондентів також запитали, якою мовою вони користуються в родині, на роботі чи навчанні та в інтернеті.

Згідно з відповідями, вдома з родиною тільки українською спілкуються 50% респондентів, переважно українською - 12%, обома мовами порівну - 19%, тільки або переважно російською - 16%, іншими мовами - 2%.

На роботі чи навчанні українською спілкуються навіть трохи більше людей, ніж удома: про вживання тільки української заявили 50% тих, що працюють, а російської - 4%. Переважно українською говорять 18%, тоді як переважно російською - 7%. Ще 19% респондентів відповіли, що рівною мірою використовують обидві мови.

Мова і інтернет

Щодо мови в інтернеті, тільки українською та переважно українською користуються по 26% опитаних, тільки російською - 2%, а переважно російською - 4%. 38% респондентів заявили про однакове використання обох мов.

Водночас користування інтернетом відрізняється від двох попередніх сфер використання мови зокрема тим, що в ньому більше інших мов, крім української та російської, насамперед англійської. Особливо це проявляється серед найзаможніших респондентів - серед них про використання "іншої мови" заявили аж 10%.

Також КМІС запитав респондентів, чи вважають вони важливими для громадян України українську та російську мови - і якщо так, то чому.

Взагалі не вважають важливою російську мову 58% опитаних. З тих, хто все ще вважає російську мову важливою, найбільше респондентів указали на її ролі "мови, яку в Україні майже всі розуміють" та "мови більшості людей у східних областях України".

Натомість українську мову вважає неважливою тільки 1% респондентів. Головною причиною важливості називають її роль як державної мови (76%), далі йдуть ролі "основи незалежності України" (32%) та "мови, яка об'єднує українське суспільство" (23%).

Також респондентів запитали, "як має розвиватися мовна ситуація в Україні в перспективі" - без уточнення, наскільки далекій. У відповідях вони мали вибір між пануванням однієї з мов (української або російської) та їхнім більш-менш паритетним співіснуванням у двомовній Україні.

За переважну україномовність висловилися 80%, а за двомовність - лише 15%. Перевагу української в усіх сферах підтримують зокрема більшість мешканців сходу та півдня (66%) та та тих, хто говорить російською мовою (57%).

У відповідь на запитання, що "в першу чергу" має робити державна політика в мовній сфері, 66% висловилися за варіант "сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя" - і тільки 6% назвали пріоритетним "вирішити питання щодо статусу російської мови". Ще 17% вибрали захист прав національних меншин.

Переважна більшість українців бажає вживання в публічній сфері саме української мови та зобов'язання працівників цієї сфери забезпечити можливість її вживання всіма, хто цього бажає. 82% вважають, що в державних установах спілкування працівників із відвідувачами має відбуватися українською мовою, проте 11% визнає право вибору відвідувача, а ще 4% досі вважає, що вибирати мову мають працівники установ.

Коли йдеться про приватну сферу обслуговування, 63% респондентів вважають, що на всій території України працівники зобов'язані відповідати українською мовою тим відвідувачам, які нею до них звертаються, а 25% дотримуються думки, що ті можуть відповідати, як їм зручніше.

Ідентичність

Окрім мови, респондентів також запитали про їхню ідентичність.

На запитання, з якою національністю вони "себе пов'язують", 95% вказали українську національність, менш як 2% - російську, 1% - і українську, й російську, а ще 2% - якусь іншу.

Також респондентам запропонували точніше визначити свою ідентичність, розмістивши її на шкалі від чисто української - через різні гібриди - до чисто російської. "Тільки українцями" назвали себе 89%, "тільки росіянами" - 0,6%, а решта вибрали змішані з різним співвідношенням компонентів (здебільшого з перевагою українського).

Останнє запитання стосувалося критеріїв визначення національності. Респондентам запропонували вибрати поміж спадковим (за національністю батьків або одного з батьків), громадянським ("за країною, в якій живу"), мовним ("за мовою, якою розмовляю") та атитюдним ("за моїм ставленням до цієї національності") критеріями.

Спадкове визначення національності обрали 48% опитаних, громадянське - 36%, мовне - 3%, а атитюдне - 7%.

Опитування провели 4-27 грудня 2022 року методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера. Опитали 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території України (в межах, підконтрольних українській владі до 24 лютого 2022 року). Максимальна похибка результатів опитування становить 2,4%.